ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.03.2020Справа № 910/19074/19
Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (вул. Лейпцизька, буд. 1А, м. Київ, 01015) до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Тверська, буд. 5, м. Київ, 03680) про стягнення 5358,18 грн,
Без виклику сторін
Позивач - Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця», в якому просить суд стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» грошові кошти за скид стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин у розмірі 5358,18 грн та судовий збір у розмірі 1921,00 грн.
Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що з метою контролю якості стічних вод, що надходять від відповідача у каналізаційні мережі м. Києва, представниками управління екологічного нагляду позивача, у присутності представника відповідача, 23.01.2017 був здійснений відбір проб стічних вод, які скидаються з об'єкта, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Качалова, 5а з контрольного колодязя 1/11 АТ «Укрзалізниця» для вимірювання показників їх складу та властивостей. Відповідач за період з 24.10.2016 по 23.01.2017 скинуло вод до міської каналізаційної мережі в обсязі 190 м/куб. За результатами лабораторних досліджень проб стічних вод, відібраних 23.01.2017 працівниками УЕН був складений протокол, в якому зафіксовано невідповідність стічних вод, які абонент скидає в систему каналізації м. Києва, державним стандартам та екологічним нормативам в галузі охорони навколишнього природного середовища у зв'язку з чим позивачем нараховано до сплати відповідачу 5358,18 грн за скид стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу у строк не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати до суду відзив на позовну заяву, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, позивачу запропоновано у строк не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву подати відповідь на відзив, відповідачу надано строк протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив (у разі подання такої) подати заперечення на відповідь на відзив.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі позивачем та відповідачем отримано 15.01.2020, про що свідчать реєстр поштового відправлення (https://ukrposhta.ua/).
Відповідач не скористався правом подання до суду відзиву на позовну заяву, позивачем додаткових пояснень до суду подано не було.
Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
26.02.2003 між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» як постачальником (правонаступником всіх прав та обов'язків якого є Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал») та ДТГО «Південно-західна залізниця» (абонент) в особі начальника Київського рейковозварювального поїзду Солов'я В.М. укладено договір № 01943/1-2-08 на послуги водопостачання та водовідведення, за умовами якого постачальник зобов'язався надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобов'язується розраховуватися за вищезазначені послуги згідно умов договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 № 65.
Цей договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання сторонами (п. 7.1. розділу 7 договору).
Згідно додатку № 2 до договору послуги за договором надаються за адресою: м. Київ, вул. Качалова, буд. 5А.
Відповідно до п.п. а) п. 2.1. розділу 2 договору постачальник приймає каналізаційні строки, які не перевищують гранично-допустимих концентрацій шкідливих речовин.
За умов п.п. 3.3., 3.4., 3.5. розділу 3 договору кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показниками водо лічильника та інших способів визначення об'ємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію у відповідності з п. 21.2. Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України. Ліміти споживання води та скидання стоків у міську каналізаційну мережу доводяться до абонента додатковим повідомленням, яке є невід'ємною частиною даного договору. За використану воду та скидання строків понад встановлені та затверджені ліміти, оплата проводиться у відповідності до Постанови Ради Міністрів УРСР від 24.04.1979 № 196 у п'ятикратному розмірі до діючих тарифів. Абонент розраховується за надані послуги у порядку, встановленому органами виконавчої влади у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи. Постачальник інформує абонента про розмір діючих тарифів у платіжних документах, що направляються щомісячно до банківської установи абонента.
Відповідно до п. 2.4. розділу 2 договору абонент забезпечує безперешкодний доступ представника постачальника до водомірних приладів обліку, а також до контрольних каналізаційних колодязів для відбору проб на перевищення ГДК шкідливих речовин. У разі відсутності доступу до приладів обліку, нарахування за відповідний розрахунковий період можуть бути проведені за пропускною здатністю труби, відповідно до п. 9.6. Правил.
В подальшому відповідно до журналу-акту відбору проб стічних вод від 23.01.2017 № 8 лабораторією хіміко-аналітичного контролю за якістю стічних вод ДЕН проведено вимірювання показників складу та властивостей стічних (зворотних) вод за адресою: м. Київ, вул. Качалова, буд. 5А та зафіксовано, що проба стічної води за своїм хімічних складом не відповідає Правилам приймання стічних вод абонентів у систему каналізації м. Києва за пунктами: засислі речовини, фосфати, амоній (азот амонійний) та окислюваність.
03.02.2017 позивачем повідомлено відповідача про порушення при скиді стічних вод шляхом направлення листа-повідомлення.
23.01.2017 позивачем до сплати відповідачу виставлено рахунок № 15/ДК-2017-01-05/277-Ф про сплату 5358,18 грн за скид стічних вод у міську каналізацію з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.
03.02..2017 позивачем до сплати відповідачу виставлено рахунок № УЕ001156 про сплату 5358,18 грн за скид стічних вод у міську каналізацію з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.
22.02.2017 позивачем направлено вказані рахунки на адресу відповідача разом з листом-попередженням про необхідність оплати згідно рахунку.
Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач у позовній заяві зазначає про порушення відповідачем Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва № 1879 від 12.10.2011 у зв'язку з чим позивачем нараховано плату за скид стічних вод без умов на скид у розмірі 5358,18 грн.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Згідно із ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст. 905 Цивільного кодексу України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Матеріалами справи, її фактичними обставинами встановлено, що між сторонами 26.02.2003 укладено договір № 01943/1-2-08 на послуги водопостачання та водовідведення, за яким позивачем здійснювалося забезпечення постачання питної води на користь відповідача, а також прийняття каналізаційних стоків, які не перевищують гранично-допустимих концентрацій шкідливих речовин.
Правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров'я людини питною водою визначені Законом України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» (далі - Закон).
Статтею 2 Закону передбачено, що дія цього Закону поширюється на всіх суб'єктів господарювання, що виробляють питну воду, забезпечують міста, інші населені пункти, окремо розташовані об'єкти питною водою шляхом централізованого питного водопостачання або за допомогою пунктів розливу води (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв), інших засобів нецентралізованого водопостачання, надають послуги з водовідведення, а також на органи державної влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють регулювання, нагляд і контроль за якістю питної води та/або послуг з водовідведення, станом джерел, систем питного водопостачання та водовідведення, а також споживачів питної води та/або послуг з водовідведення.
Відповідно до ст. 4 Закону суб'єктами відносин у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення є: органи державної влади, до сфери управління яких належать об'єкти питного водопостачання та водовідведення; органи місцевого самоврядування, до сфери управління яких належать об'єкти питного водопостачання та водовідведення; підприємства питного водопостачання та централізованого водовідведення; споживачі питної води та/або послуг з водовідведення.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Закону договір про надання послуг з питного водопостачання та/або водовідведення укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.
Статтею 22 вказаного Закону передбачено, що споживачі питної води зобов'язані:своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення;
Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України визначені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджені Наказом Мінжитлокомунгоспу 27.06.2008 N 190 (далі - Правила).
Пунктом 1.1 розділу І Правил передбачено, що Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах
України (далі - Правила) визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України. Ці Правила є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.
Відповідно до п. 1.4 розділу І Правил приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду від 19.02.2002 N 37, зареєстрованих у Мін'юсті 26.04.2002 за N 403/6691, а також місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту.
Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод
здійснюються на основі показів засобів обліку. Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору (п. 3.1, 3.7 розділу ІІІ Правил).
Статтею 13-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" передбачено, що у населених пунктах, популяційний еквівалент яких становить 2 тисячі і більше, впровадження централізованого водовідведення є обов'язковим. Місцеві правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення населеного пункту встановлюють вимоги щодо приймання стічних вод населеного пункту. Місцеві правила розробляються на підставі та з урахуванням вимог правил приймання стічних вод та порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування. У разі якщо відповідний орган місцевого самоврядування не прийняв рішення про затвердження місцевих правил, застосовуються правила приймання стічних вод, затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Орган місцевого самоврядування забезпечує вільний доступ фізичних і юридичних осіб до затверджених місцевих правил. Місцеві правила включають: основні вимоги щодо приймання стічних вод населеного пункту підприємствами централізованого водовідведення; популяційний еквівалент населеного пункту; основні вимоги щодо скидання стічних вод до систем централізованого водовідведення суб'єктами господарювання; вимоги щодо якості і режиму скидання стічних вод; визначення механізму контролю за скиданням стічних вод; розмір плати, що справляється із суб'єктів господарювання за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення та за порушення вимог щодо якості і режиму скидання стічних вод; визначення механізму компенсації власнику мереж, споруд, устаткування системи централізованого водовідведення відповідного населеного пункту витрат на відновлення таких мереж, споруд, устаткування, зумовлених їх пошкодженням чи руйнуванням внаслідок порушення вимог щодо скидання стічних вод; інші вимоги, передбачені законом. Місцеві правила не можуть передбачати обов'язок фізичних чи юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також надавати повноваження органам державної влади, органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам, підприємствам, установам, організаціям, утвореним такими органами, щодо видачі дозвільних документів.
Відповідно до ст.ст.30, 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"; ст.ст.1, 2, 35, 38, 39, 42, 44, 70, 95, 99, 110, 111 Водного кодексу України (із змінами і доповненнями); ст.ст.1 - 3, 5, 16, 19, 24, 31 - 35, 39 - 41, 47, 51, 68 - 70 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (із змінами і доповненнями); Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 №37, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за № 403/6691; Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 №37, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за № 402/6690; пунктів 1.2, 1.4, 2.3, розділів 3 - 5, 11 - 15 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 за №936/15627, та з метою запобігання порушенням у роботі мереж і споруд каналізації, підвищення ефективності роботи і безпеки їх експлуатації та забезпечення охорони навколишнього природного середовища від забруднення скидами стічних вод, в межах функцій органу місцевого самоврядування, виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розпорядженням від 12.10.2011 №1879 затверджені Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва (далі - Правила №1879), які встановлюють, зокрема, вимоги до абонентів, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов'язки абонентів і водоканалу, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення.
За п. 1.5 Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва № 1879, правила встановлюють вимоги до абонентів, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов'язки абонентів і водоканалу, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення.
Водоканал має право у будь-який час за участю представника абонента відбирати проби стічних вод, проводити хімічний аналіз проб стічних вод абонентів, надавати висновки про фактичні концентрації забруднюючих речовин стічних вод та їх відповідність ДК, нараховувати плату із застосуванням коефіцієнта кратності у випадку виявлення порушень абонентами вимог цих Правил (п. 2.2 Правил № 1879).
Згідно п. 2.4 Правил № 1879 Абоненти зобов'язані здійснювати систематичний контроль за кількістю та якістю стічних вод, які скидаються ними до міської каналізації згідно з графіком відбору проб, погодженим з Водоканалом, та не перевищувати встановлені обсяги водовідведення та допустимої концентрації забруднюючих речовин в стічних водах при їх скиданні до міської каналізації. Визначення виду, кількості інгредієнтів та періодичності проведення хіманалізу стічних вод абонента є виключною компетенцією Водоканалу.
Згідно з п. 7.5 Правил № 1879 плата за скид абонентом стічних вод з перевищенням ДК забруднюючих речовин, установленим разовим аналізом, стягується за час від попереднього відбору разової проби, проведеного водоканалом, до моменту зафіксованого порушення, але не більше трьох календарних місяців. Ця плата стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих абонентом за цей період з даного об'єкта.
Відповідно до п. 6.2.17 Правил № 1879 у разі виявлення перевищення допустимої концентрації, встановлених правилами приймання: - у 14-денний термін з моменту відбору робочої проби стічних вод департамент екологічного нагляду направляє абоненту лист-повідомлення про перевищення ДК у стічних водах абонента та результати хімічного аналізу; - після визначення обсягів водовідведення абонента за розрахунковий період, департамент екологічного нагляду направляє абоненту розрахунок плати за скид стічних вод з перевищенням ДК та відповідний рахунок.
Позивачем, у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору та норм чинного законодавства України, а саме здійснення скиду стічних вод у систему каналізації міста Києва з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин нарахована плата у загальному розмірі 5358,18 грн, яка розрахована згідно розрахунку № 15/ДК-2017-01-05/277-Ф від 23.01.2017 та рахунку на оплату № УЕ001156 від 03.02.2017.
Вказана плата була нарахована з урахуванням актів про зняття показань з приладів обліку за спірний період. Доказів сплати нарахованої оплати за скид стічних вод у систему каналізації міста Києва з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, матеріали справи не містять.
Оскільки відповідачем було здійснено скид стічних вод з перевищенням ДК забруднюючих речовин, чим порушено умови договору та вимоги Правил № 1879, на момент розгляду цієї справи відповідач не оплатив виставлені позивачем рахунки за скид наднормативних забруднень зі стічними водами на суму 5358,18 грн, то суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 5358,18 грн боргу.
Враховуючи вищевикладені обставини, беручи до уваги відсутність будь-яких заперечень щодо заявлених позовних вимог, суд доходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову у повному обсязі з покладенням на відповідача у справі 1921,00 грн судових витрат зі сплати судового збору, на підставі положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
В зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Демидова В.О. повний текст рішення складений та підписаний 23.03.2020.
Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 120, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Тверська, буд. 5, м. Київ, 03680, ідентифікаційний код 40075815) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (вул. Лейпцизька, буд. 1А, м. Київ, 01015, ідентифікаційний код 03327664) грошові кошти за скид стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин у розмірі 5358 грн 18 коп та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921 грн 00 коп, а всього 7279 (сім тисяч двісті сімдесят дев'ять) грн 18 (вісімнадцять) коп.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено та підписано 23.03.2020.
Суддя В.О.Демидов