ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
про залишення позовної заяви без руху
20 березня 2020 року м. Херсон Справа № 923/1116/19 (923/262/20)
Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М., розглянувши справу
за позовом: Фізична особа ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до:
відповідача-1: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )
відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Соул" (03035, м. Київ, вул. В. Липківського, 2, офіс, 302, код ЄДРПОУ 42114562)
про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння
16.03.2020 фізична особа ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулась до Господарського суду Херсонської області з позовом до ОСОБА_2 (надалі - відповідач-1) та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Соул" (надалі відповідач-2), яким просить витребувати із чужого незаконного володіння у ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 двокімнатну квартиру загальною площею 55,2 кв.м., житловою площею 29,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про залишення її без руху, з наступних підстав.
Статтею 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви, крім іншого, додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 № 294-IХ з 01 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлений в сумі 2102 грн.
Приписами п.п. 2.2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 передбачено, що судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої ст. 216, ст. 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Таким чином, при зверненні до господарського суду з даною позовною заявою заявнику необхідно було визначити та сплатити суму судового збору відповідно до вимог п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", а саме у розмірі 12000 грн.
Крім цього, суд зазначає, що одночасно з поданням позовної заяви позивачем заявлено про надання відстрочки або розстрочки ОСОБА_1 щодо сплати судового збору за подання позовної заяви до ухвалення судового рішення по суті спору.
Необхідність надання відстрочки або розстрочки заявник обґрунтовує тим, що позивач не має можливості сплатити судовий збір в розмірі 12000 грн., оскільки не отримує дохід з 16.06.2017, що підтверджується копією трудової книжки від 31.01.2000 та на його утриманні знаходиться двоє неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвами про народження від 04.12.2014 та від 30.08.2016.
Cуд розглянув зазначене клопотання та відхилив, виходячи із наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Звільнення, зменшення, відстрочення, розстрочення сплати судового збору за клопотанням сторони є правом суду, а не його обов'язком, тому відбувається на розсуд суду у кожному конкретному випадку на підставі поданих стороною доказів та наведених у клопотанні підстав. Тобто, недостатньо тільки написати клопотання, а необхідно ще подати достатні докази, які підтверджують інформацію викладену у клопотанні.
Позивач обрахував розмір судового збору за позовом даному випадку становить 12 000,00 грн.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити його від сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України , повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Вказаною нормою передбачено право суду, а не його обов'язок щодо відстрочення сплати судового збору, при цьому, статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, виходячи з вимог статей 73,74 Господарського процесуального кодексу України покладається на особу, яка звертається з відповідним клопотанням.
Суд прийшов до висновку, що заявником ( позивачем) не доведено факту, що на його утриманні знаходяться двоє неповнолітніх дітей, які знаходяться у нього на утриманні та що інший із батьків ухиляється від сплати аліментів. Копії свідоцтва про народження, які додані до заяви, цього факту не доводять.
Також додана до клопотання копія трудової книжки, з якої витікає, що з 16.06.2017 заявник не має офіційного працевлаштування не свідчить, що цього часу він не отримує доходи. Адже він може мати доходи на підставі цивільно-правових угод, заробітків за кордоном та інші.
Рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Таким чином, в порушення вимог ст. 164 ГПК України позивачем не подано до позову доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Приписами п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України встановлено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Як вбачається з позовної заяви, вона подана до ОСОБА_2 (відповідач-1) та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Соул" (відповідач-2), але в прохальній частині позивач заявив лише одну вимогу до відповідача-1.
Згідно з ч. 1 ст. 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
На підтвердження надсилання відповідачам та третій особі копії даної позовної заяви від 09.03.2020 з доданими до неї документами позивачем додано фіскальні чеки № 0027050 0025964 від 11.03.2020, № 0027052 0025966 від 11.03.2020, № 0027051 0025965 від 11.03.2020, які свідчить про відправлення відповідачам та третій особі 11.03.2020 поштової кореспонденції, однак вони не можуть бути належними доказами відправлення, оскільки фіскальні чеки вказують на те, кому та коли відправлено лист, і лише описи вкладення - які документи направлялися.
З огляду на викладене, до позовної заяви не додано належних доказів надсилання відповідачам та третій особі копії позовної заяви з доданими до неї документами.
У вступній частині позовної заяви позивач зазначив третю особу, що не заявляє самостійних вимог: Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк".
Відповідно до статті 50 ГПК треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Таким чином, саме лише зазначення в позовній заяві та/або певної особи як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, без вирішення судом питання щодо її допущення або залучення до участі у справі не надає їй відповідного процесуального статусу.
Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.
Позивачем в позовній заяві жодним чином необґрунтовано підстав для залучення до участі в справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог: Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", не вказано на чиїй стороні має бути залучено вказану особу, не зазначено на які права, обов'язки вказаної особи може вплинути ухвалене рішення з даного спору та не зазначено, на яких підставах третю особу належить залучити до участі у справі.
Крім того, до позовної заяви позивачем не додано клопотання про залучення вищезазначеної третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суддя вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши ОСОБА_1 строк для усунення зазначених недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
2.Надати ОСОБА_1 строк десять днів з дня отримання даної ухвали для усунення виявленого недоліку - а саме надати до суду:
- докази сплати судового збору в розмірі 12000 грн. або належні докази наявності обставин, передбачених ч.1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір";
- визначити зміст позовних вимог щодо відповідача-2, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України;
- оригінали описів вкладення до цінних листів, які свідчать про надіслання копії позовної заяви б/н від 09.03.2020 з доданими до неї документами відповідачам та третій особі;
- заяву про залучення до розгляду справи третьої особи, що зазначена в позовній заяві із визначенням на чиїй стороні має бути залучено вказану особу, на яких підставах третю особу належить залучити до участі у справі, на які права та обов'язки вказаної особи може вплинути ухвалене рішення з даного спору,
3.Роз'яснити ОСОБА_1 , що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається згідно з п. 5 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.
4.Звернути увагу ОСОБА_1 , що подання доказів здійснюється в порядку, передбаченому ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
5.Копію ухвали направити ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Л.М. Немченко