Справа № 554/9865/19
Дата документу 23.03.2020
Іменем України
23 березня 2020 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтаві кримінальне провадження № 12019170040002726 по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Абазівка Полтавського району Полтавської області, мешканця АДРЕСА_1 , без місця реєстрації, українця, громадянина України, освіта середня технічна, розлученого, має на утриманні малолітню дитину, не працюючого, судимого
5 серпня 2019 року Київським районним судом м. Полтави за ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
14 вересня 2019 року, близько 20 год., обвинувачений ОСОБА_6 , перебуваючи в комп'ютерному клубі «Навігатор», що по вул. Івана Мазепи, 37 в м. Полтаві, діючи умисно, повторно, шляхом вільного доступу, таємно здійснив крадіжку належного потерпілому ОСОБА_7 мобільного телефону марки «Мeizu М6» ІМЕІ: 1) НОМЕР_1 , ІМЕІ 2) НОМЕР_2 в корпусі чорного кольору вартістю 766,67 грн з картою оператора мобільного зв'язку «Vodafon», яка цінності для потерпілого не представляє, на рахунку якої грошові кошти відсутні, після чого з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши при цьому останньому матеріального збитку на вказану суму.
Кваліфікація дій обвинуваченого судом
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин
Допитаний в ході судового розгляду справи обвинувачений ОСОБА_6 визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтвердивши факт його скоєння за обставин, викладених вище. Щиро розкаявся у вчиненому та просив його суворо не карати. Зазначив, що він раніше вчинював аналогічні злочини, покарання за останній з яких не відбув. Злочин вчинив тому, що перебував у нетверезому стані в комп'ютерному клубі, де поруч з ним лежав чужий мобільний телефон, біля якого власника не було. Він непомітно для інших взяв його, вийшов з клубу та пішов звідти, привласнивши таким чином чуже майно. Зробив це тому, що власного телефону у нього не було. Користувався ним до того часу, доки телефон у нього не вилучили працівники поліції. Просив зважити на те, що він відшкодував завдані збитки та має на утриманні малолітню дитину, яка проживає не з ним, а з матір'ю.
Оскільки обставини справи ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає та їм роз'яснено про позбавлення права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав за недоцільне дослідження доказів стосовно цих обставин справи.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку шляхом повернення вкраденого, а також наявність на його утриманні малолітньої дитини.
Обставин, які обтяжують його покарання, суд не знаходить.
Мотиви призначення покарання
При призначенні покарання обвинуваченому суд, згідно з вимогами статей 65 - 67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після цього, наявність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним й достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.
Зокрема, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_6 раніше засуджувався за вчинення умисних аналогічних кримінальних правопорушень, від покарання за останнє із яких ухилився, в зв'язку з чим штраф йому замінено на громадські роботи, має не погашену у визначеному законом порядку судимість, характеристику його особи, наявність на його утриманні малолітньої дитини, його поведінку як під час скоєння злочину, так і після цього, ставлення до скоєного, наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання та відсутність тих, які його обтяжують, висновок органу пробації, відповідно до якого він має високі рівні небезпеки для суспільства та вчинення повторно кримінального правопорушення, і враховуючи положення ч. 1 ст. 69 КК України, вважає за можливе призначити йому покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 2 ст. 185 КК України, а саме арешту, яке, на думку суду, буде необхідним й достатнім для його виправлення, перевиховання, попередження вчинення нових злочинів, а також соціальної реабілітації.
Вирішення цивільного позову
Цивільний позов по матеріалах кримінального провадження не заявлений.
Мотиви інших рішень
Оскільки обвинувачений засуджується до арешту, який має відбувати реально, суд вважає за необхідне з метою відбування покарання за цим вироком, а також уникнення ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, обрати щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Процесуальних витрат по матеріалах кримінального провадження немає.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог статті 100 КПК України.
Керуючись статтями 373 та 374 КПК України, суд,
ОСОБА_5 визнати винним у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК і призначити йому основне покарання з застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді одного місяця арешту.
Початок строку відбування покарання рахувати з 23 березня 2020 року.
Речовий доказ, який передано на зберігання потерпілому, - повернути йому ж.
До набрання вироком законної сили з метою виконання вироку, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, обрати щодо обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши його під варту негайно в залі суду.
Вирок може бути оскаржено в Полтавський апеляційний суд через районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1