ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про повернення позовної заяви
23 березня 2020 року місто Київ №640/6260/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовомОСОБА_1
до Кабінету Міністрів України Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області
провизнання дій протиправними,
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Кабінету Міністрів України, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, в якій просить суд:
- визнати протиправним та нечинним абзац 4 підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №237 від 20 березня 2019 року „Деякі питання виплати у 2019 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту " і "Про жертви нацистських переслідувань "". щодо установлення Урядом на свій розсуд розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня для інвалідів війни 1 групи сумою 3850 гривень з порушенням частини п'ятої статті 17 Конституції України, через не відповідність встановлення розміру допомоги нормам чинного спеціального Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"" №367-XIV від 25.12.1998 року по встановленню щорічної допомоги до 5 травня розміром 10 мінімальних пенсій за віком з урахуванням правової позиції Верховного Суду України в постанові від 11 листопада 2008 року, № судової справи - 21-84во08 та статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", статті 2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551-ХІІ від 23.10.1993 року по відношенню до збереження основ соціального захисту громадян, на яких розповсюджуються норми цього закону, як правового акту вищої юридичної сили, а саме частини 5 ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з урахуванням правових висновків остаточних рішень Європейського суду з прав людини, в пункті 23 у справі "Сук проти України", (CASE OF SUK v. UKRAINE; Заява №10972/05; остаточне рішення від 10 березня 2011 року), в пункті 23 у справі "Кечко проти України" (Kechko v. Ukraine, Заява № 63134/00, - якщо законодавча норма, яка передбачає певні доплати, є чинною, а передбачені умови - дотриманими, державні органи не можуть відмовляти у їх наданні, доки законодавче положення залишається чинним;
- визнати незаконною діяльність Кабінету Міністрів України у зв'язку з затвердженням Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2019 року № 237 „Деякі питання виплати у 2019 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту " і "Про жертви нацистських переслідувань ". розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня для інвалідів війни 1 групи в 2019 році сумою 3850 гривень, що призвело з 22 березня 2019 року і до теперішнього часу до звуження змісту та обсягу прав ОСОБА_1 та створення матеріальної шкоди розміром в сумі - (14970 - 3850) = 11120 грн.;
- визнати бездіяльність Кабінету Міністрів України у зв'язку з неприйняттям до теперішнього часу заходів, передбачених частиною 5 ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" по поновленню прав ОСОБА_1 на отримання за 2019 рік щорічної разової грошової допомоги до 5 травня для інвалідів війни 1 групи розрахованої відповідно до вимог спеціального Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" з урахуванням правової позиції Верховного Суду України в постанові від 11 листопада 2008 року, № судової справи - 21- 84во08 та статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік";
- стягнути на користь ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ), грошові кошті за незаконні дії та бездіяльність Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області (вул.Ціолковського - 47, м. Полтава, 36023 код ЄДРПОУ 02770127), як державної установи, яка безпосередньо відповідає за контроль правильності призначення, перерахунку, нарахувайня і виплати щорічної допомоги до 5 травня у 2019 році ОСОБА_1 , загальним розміром - 11120 грн. (одинадцять тисяч сто двадцять гривен) для забезпечення відшкодування шкоди, яка виникла через неповну виплату щорічної грошової допомоги до 05 травня у 2019 році розміром [(1497x10) - 3850] = 11120 грн. з урахуванням виплати розміром - 3850 грн., відповідно до порядку встановленого частиною 5 ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни. гарантГі їх соціального захисту", розміром 10 мінімальних пенсій за віком^ з урахуванням правової позиції Верховного Суду України в постанові від 11 листопада 2008 року, № судової справи - 21-84во08 та статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік";
Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суд виходить з наступного.
Відповідно до підпунктів 2, 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Так, згідно з частиною першою статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
В той же час, суд зазначає, що зі змісту позовної заяви вбачається, що позов заявлено одним позивачем до різних відповідачів. Предметом оскарження є нормативно-правовий акт - постанова Кабінету Міністрів України від 20.03.2019 №237, дії Кабінету Міністрів України щодо прийняття нормативно-правового акту, а також стягнення грошових коштів на користь позивача за незаконні дії та бездіяльність Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області.
Поряд з цим, аналізуючи зміст позовної заяви та додані до неї документи, суд наголошує, що підстави позову щодо кожного з відповідачів є різними, індивідуальними, оскільки кожен з них діяв окремо до своїх повноважень.
Суд наголошує на тому, що Кодексом адміністративного судочинства України та чинним законодавством України встановлено особливий порядок для оскарження нормативно-правового акту (стаття 264 Кодексу адміністративного судочинства України).
В той же час, позовні вимоги щодо стягнення з Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області грошових коштів на користь позивача пов'язані з іншими правовими підставами, позовні вимоги в цій частині (враховуючи склад осіб, які беруть участь у спірних правовідносинах, місцезнаходження їх у місті Полтава) підсудні Полтавському окружному адміністративному суду.
Тобто, предметом даної позовної заяви є об'єднані вимоги, які мають самостійні предмети доказування, різний порядок процесуального розгляду (в порядку загального позовного провадження щодо оскарження нормативно-правового акту, в порядку спрощеного позовного провадження щодо стягнення грошової допомоги), що вочевидь свідчить про індивідуальний предмет доказування та розгляду у кожному конкретному випадку.
Таким чином, враховуючи викладені обставини, позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог.
Відповідно до пункту 6 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
Згідно з частиною восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Повернути позовну заяву ОСОБА_1 .
2. Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачеві разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
3. Довести до відома позивача, що у відповідності до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Літвінова А.В.