Справа № 420/1668/20
23 березня 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Глуханчук О.В.,
розглянувши матеріали:
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Держави Україна
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
27 лютого 2020 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Держави Україна, у якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо створення умов, через які позивачка не може захистити порушені права належним чином;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яким не створено умов для захисту порушених прав позивачки;
- зобов'язати відповідача вжити заходи на поновлення порушених прав позивачки невідкладно, повідомивши про їх результати позивачу невідкладно через ООАС;
- звільнити від сплати судового збору за принципом рівності;
- застосувати положення ст. 17 КАС України;
- призначити розгляд справи у загальному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні з обов'язковою явкою відповідача;
- викликати суддів ВС КАС в якості свідків за справою № 420/7231/19.
Позов обґрунтований тим, що позивачці не відомий інший спосіб захисту порушених прав суддями ВС КАС у справі № 420/7231/19, де зазначено про неможливість оскарження судового рішення. Тобто, державою Україна не надано належного захисту порушених прав суддями ВС КАС.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ухвалою суду від 03 березня 2020 року зазначений адміністративний позов було залишено без руху, як поданий без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України. Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України, позивачу було роз'яснено, що виявлені недоліки позовної заяви мають бути усунуті шляхом:
- зазначення у позовній заяві відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, а саме: власного реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача за його наявності та/або причин ненадання до суду вказаних даних; найменування відповідача - суб'єкта владних повноважень, його місцезнаходження, індекса, ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти;
- надання доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги з примірниками для відповідача;
- зазначення у позовній заяві, відомостей, передбачених п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України, а саме: власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- надання документу про сплату судового збору або клопотання про звільнення від сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, обґрунтоване належними та достатніми доказами.
Для усунення недоліків позову позивачу було надано 10-денний строк з дня отримання копії ухвали.
Копію ухвали суду про залишення позовної заяви без руху позивачка отримала 04 березня 2020 року, що підтверджується розпискою про отримання документів в приміщенні суду. Строк для усунення недоліків позову тривав до 16 березня 2020 року.
05 березня 2020 року через канцелярію суду (вхід. № 10440) позивачем подано заяву з поясненнями до ухвали суду від 03 березня 2020 року про залишення позову без руху. У прохальній частині заяви позивачка просить: 1) про постановлення іншого судового рішення без ознак дискримінації, яким позивачку буде звільнено від сплати судового збору за принципом рівності, без правової невизначеності; 2) про утримання від постановлення судових рішень з ознаками дискримінації, правової невизначеності, недотриманням НПА, з порушенням принципів рівності, змагальності, верховенства права.
В заяві зазначено, що незвільнення позивачки від сплати судового збору має ознаки дискримінації, порушує принцип рівності та верховенства права, оскільки відповідач має доступ до Державного бюджету України для сплати судових витрат, тоді як позивач такого доступу позбавлена. Позивачка стверджує, що судом не встановлено порядку доступу позивача до Державного бюджету України для сплати судового збору, що є дискримінацією її прав, всупереч Конституції України, КАС України, обмежує доступ до суду.
Також позивачем зазначено, що в ухвалі суду не зазначено НПА, яким встановлено перелік органів влади, які слід позначати в адміністративному позові; не наведено НПА, норми КАСУ, якими врегульовано подання позову саме до держави Україна, чим створено правову невизначеність.
Вирішуючи питання про звільнення позивача від сплати судового збору, повторно ініційованого позивачем в заяві від 05 березня 2020 року вхід. № 10440/20, суд зазначає наступне.
У відповідності з ч. 2 ст. 132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір", чинна редакція від 27.02.2020 року.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством
Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ст. 2 Закону України "Про судовий збір").
Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" встановлено пільги щодо сплати судового збору для певної категорії осіб - позивачів, заявників, ін.
Частиною першою цієї статті визначено перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Як встановлено судом та зазначено в ухвалі від 03 березня 2020 року про залишення позовної заяви без руху, позивач доказів того, що він належить до категорії вищезазначених осіб, які звільняються від сплати судового збору відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" не надав, судом факту його приналежності до осіб, які звільняються від сплати судового збору за цією нормою не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Аналогічне регулювання щодо звільнення від сплати судових витрат містить ч. 1 ст.133 КАС України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Отже, підставою для звільнення від сплати судового збору може бути майновий стан сторони при одночасному дотриманні однієї з таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Однак, як слідує зі змісту заяви від 05 березня 2020 року вхід. № 10440/20, позивачка вважає, що підставою для звільнення її від сплати судового збору є принцип рівності сторін, суть якого пов'язує із тим, що відповідач має доступ до Державного бюджету України для сплати судових витрат, тоді як позивач такого доступу позбавлена, що є дискримінацією.
Проте, суд вважає, що вказані обставини не можуть бути підставою звільнення позивачки від сплати судового збори.
Умови, за яких суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати визначені в статті 8 Закону України "Про судовий збір", яка не передбачає звільнення від сплати судового збору за принципом рівності сторін, доступу до коштів Державного бюджету України. Позивачка жодних доказів незадовільного майнового стану не надала.
Так само позивачкою не надано доказів приналежності до категорії осіб, які звільняються від сплати судового збору, відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", судом факту її приналежності до осіб, які звільняються від сплати судового збору за цією нормою також не встановлено.
У свою чергу, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду позов. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Таким чином, оскільки Законом України "Про судовий збір", який визначає розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати, не передбачено інших підстав для звільнення від сплати судового збору ніж ті, що зазначені у цьому Законі, у суду відсутні законні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору, на підставі наведених в заяві від 05 березня 2020 року вхід. № 10440/20 обставин.
Крім того, суд зазначає, що адміністративний процес ініціюється саме позивачем.
Так, за приписами ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Водночас, процесуальне законодавство вимагає від судді з'ясування після одержання позовної заяви її відповідності вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України.
За приписами ч. 2 ст. 171 КАС України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У зв'язку з несплатою судового збору та відмовою позивачу у звільненні від його сплати, позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ч. 3 ст.161 КАС України.
В ухвалі про залишення адміністративного позову без руху від 03 березня 2020 року зазначено, що за звернення до суду із заявленими позовними вимогами немайнового характеру (визнання протиправними дій та бездіяльність відповідача) судовий збір складає 1681,60 грн. (2101х0,4х2=1681, 60). Судовий збір за похідні позовні вимоги не сплачується.
Отже, за подання до суду цього позову позивачка має сплатити судовий збір та надати до суду документ про сплату, або звернутись з клопотанням про звільнення від сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, обґрунтованим належними та достатніми доказами, відповідно до вимог ст. 5, ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
Щодо усунення інших недоліків позовної заяви, зазначених судом в ухвалі від 03 березня 2020 року:
- на виконання вимог п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України позивачем в заяві про усунення недоліків не вказано власного реєстраційного номеру облікової картки платника податків за його наявності та/або причин ненадання до суду вказаних даних; найменування відповідача - суб'єкта владних повноважень, його місцезнаходження, індекса, ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти;
- на виконання вимог п. 5 та п. 8 ч. 5 ст. 160, ч. 4 ст. 161 КАС України позивачем не надано доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги з примірниками для відповідача;
- на виконання вимог п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України позивач в заяві про усунення недоліків не вказав, що ним не подано іншого аналогічного позову.
Таким чином, у строк, наданий судом - до 16 березня 2020 року, недоліки адміністративного позову позивачем не усунуто.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За приписами ч. 5 ст. 169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Згідно з ч. 2 ст. 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
За таких обставин, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, з метою дотримання права позивача на доступ до суду, суд вважає необхідним продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, викладених в ухвалі від 03 березня 2020 року.
Вказане питання про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви, суд вирішує протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Керуючись ч. 2 ст. 121, ст.ст. 169, 248, 256, 293 КАС України,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Продовжити позивачу строк для усунення недоліків адміністративного позову.
Надати позивачу для усунення недоліків адміністративного позову 5-денний строк з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.В. Глуханчук