ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"23" березня 2020 р. справа № 300/2679/19
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування припису від 16.10.2019 року, -
ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ), 31.12.2019 звернулася до суду з позовною заявою до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (надалі також - відповідач, ДАБІ України) про скасування припису від 16.10.2019.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 07.10.2019 головним інспектором будівельного нагляду Яворським М.Й. проведено позапланову перевірку дотримання суб'єктами містобудування вимог у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм стандартів і правил на належному позивачу будівництві по АДРЕСА_1 За результатами перевірки було складено акт №401/1009/m.8/2019 від 16.10.2019, припис про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 16.10.2019 та протокол про адміністративне правопорушення від 16.10.2019. В ході проведення перевірки представником відповідача зафіксовано факт порушення позивачем вимог містобудівного законодавства, а саме: будівництво господарської будівлі із збірно-розбірних металічних конструкцій площею 37,2 кв. м. по АДРЕСА_1 без реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт. За результатами проведеної перевірки позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог ч.4 ст. 96 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 4250,00 грн. про що складено постанову по справі про адміністративне правопорушення від 31.10.2019 №100/1009/m6/2019. Позивач вважає, що припис про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 16.10.2019 прийнято з порушенням чинного законодавства, а тому просить його скасувати.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.01.2020 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви (а.с. 26-28).
На виконання ухвали суду позивачем усунуто недоліки позовної заяви у встановлений ухвалою строк, відтак ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.01.2020 року відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (а.с.33-34).
Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 06.12.2020 (а.с.37-40). У відзиві на позовну заяву представник відповідача щодо заявлених позовних вимог заперечила. Вказала, що на підставі колективного звернення жителів АДРЕСА_1 від 20.09.2019 видано наказ про проведення позапланового заходу від 02.10.2019 №401-П/1009/1.5/2019 та направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 02.10.2019 №401/1009/m.7/2019. За результатами перевірки складено відповідні матеріали, передбачені п.15-17 Порядку №553, а саме: акт від 16.10.2019, протокол про адміністративне правопорушення від 16.10.2019 та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 16.10.2019. Звернула увагу суду, що оскільки позивач отримала матеріали перевірки 16.10.2019, що засвідчується підписом останньої, зауважень до проведення позапланового заходу не надала. Отже, Управлінням дотримано процедури проведення державного-архітектурно-будівельного контролю та повідомлено не менш як за три дні до розгляду справи про адміністративне правопорушення. Просила суд у задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог частини 5 статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги, відзив на позов та відповідь на відзив, встановив наступне.
16.10.2019 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області, згідно наказу управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області за №401-П/1009/1.5/2019 від 02.10.2019 року та направлення №401/1009/m.7/2019 від 02.10.2019 року (а.с.41-42), на колективне звернення жителів будинку АДРЕСА_1 району від 20.09.2019 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на будівництві господарської будівлі по АДРЕСА_1, про що складено Акт за №401/1009/m.8/2019 (а.с.11-18).
Згідно вищезазначеного Акта перевірки, встановлено порушення п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", зокрема: будівництво господарської будівлі із збірно-розбірних металічних конструкцій площею 37,2 кв. м. по АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 проводиться без реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт (а.с. 17).
Відповідно до статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та статей 254, 255 та 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення складено протокол від 16.10.2019 року про те, що суб'єктом містобудування порушено п.1 ч.1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" відповідальність за встановлені правопорушення передбачена ч. 4 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с.8-10).
У зв'язку з виявленими порушеннями головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області, винесено оскаржуваний припис від 16.10.2019 року, яким позивача зобов'язано усунути виявлені порушення до 16.12.2019 року шляхом оформлення дозвільних документів або привести у відповідність до затвердженої проектної документації (а.с.7).
Не погоджуючись з винесеним приписом позивач звернулася до суду.
Суд, у відповідності до статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішуючи питання про те, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, виходить з положень нормативних актів в редакціях, що діяли на момент виникнення цих правовідносин та зазначає зміст норм права відповідно до них.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", статтею 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 №294 (надалі - Положення №294), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553).
Так відповідно до статті 1 Закону, державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, в межах повноважень, передбачених законом щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом (абзац третій статті 1 цього ж Закону).
Згідно частини 4 статті 2 Закону, заходи контролю здійснюються, крім інших, органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду).
Статтею 3 Закону визначено основні принципи державного нагляду (контролю), до яких, зокрема, віднесено: пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб'єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та неприпустимості здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання; орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності; недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.
Державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (стаття 41 Закону).
Основним завданням Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Відповідно до п. 7 Положення Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо через апарат та свої територіальні органи.
Згідно п. 1 Положення про Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області, затвердженого наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 12.06.2017 № 924, Управління є територіальним органом, без статусу юридичної особи публічного права, утвореним як структурний підрозділ апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Пунктом 7 Порядку №553 визначено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є:
- подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
- необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
- виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
- перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
- вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;
- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
- вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Відповідно до пункту 2 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:
1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;
2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;
3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Пунктом 16 Порядку №553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
Згідно пункту 17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).
У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:
а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;
б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.
Як зазначалося судом вище, на підставі колективного звернення жителів буд. АДРЕСА_1 від 20.09.2019 видано наказ про проведення позапланового заходу від 02.10.2019 № 401-П/1009/1.5/2019 та направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 02.10.2019 № 401/1009/m.7/2019 (а.с.41-42).
За результатами перевірки складено відповідні матеріали, передбачені п. 15-17 Порядку № 553, а саме: акт складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 16.10.2019, протокол про адміністративне правопорушення від 16.10.2019 та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 16.10.2019 (а.с.7-18).
Відповідно до п. 14 Порядку № 553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний:
допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;
одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу;
виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, зокрема через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Суд звертає увагу, що оскільки позивач отримала матеріали перевірки 16.10.2019, що засвідчується підписом останньої, зауважень до проведення позапланового заходу не надала (а.с. 18 та зворотна сторона). Отже, Управлінням дотримано процедури проведення державного-архітектурно-будівельного контролю та повідомлено не менш як за три дні до розгляду справи про адміністративне правопорушення.
З приводу віднесення господарської споруди до тимчасової, суд зазначає слідуюче.
Згідно п. 6 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 406 (далі - Постанова № 406) зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд без влаштування фундаментів, зокрема навісів, альтанок, наметів, накриття, сходів, естакад, літніх душових, теплиць, гаражів, а також свердловин, криниць, люфт-клозетів, вбиралень, вигрібних ям, замощень, парканів, відкритих басейнів та басейнів із накриттям, погребів, входів до погребів, воріт, хвірток, приямків, терас, ґанків - щодо індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків.
Вказаний перелік не може застосовуватись до спірної господарської споруди, оскільки по-перше має місце влаштування фундаменту, по-друге споруда розташовується на земельній ділянці, яка є спільною сумісною власністю усіх мешканців багатоквартирного житлового будинку.
Крім того, в матеріалах справи міститься постанова по справі про адміністративне правопорушення №100/1009/m.6/2019 від 31.10.2019, якою за порушення позивачем п.1 ч.1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф в розмірі 4250 грн. (а.с.46-47).
Слід зазначити, що позивач особисто підписалася у акті №401/1009/m.8/2019, протоколі про адміністративне правопорушення від 16.10.2019 та оскаржуваному приписі про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 16.10.2019, своїх заперечень, зауважень чи спростувань не виклала, як у відповідній графі Акта перевірки так і під час розгляду справи в приміщенні інспекції.
Також, суд звертає увагу сторін на те, що позивачем не наведено жодних спростувань щодо відсутності виявлених порушень та не викладено з цього приводу жодних заперечень в позовній заяві.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За змістом ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням вищезазначеного, суд на підставі наданих учасниками справи письмових доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Відповідно до статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як убачається з матеріалів адміністративної справи, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн. (квитанція від 13.01.2020 №ПН1330065).
Оскільки судом відмовлено в задоволенні позову, відповідачем не надано доказів понесення судових витрат, такі витрати присудженню не підлягають.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;
відповідач: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, адреса: бульвар Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 37471912.
Суддя Микитюк Р.В.