Справа: № 2-а-656/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кишинський М.І.
Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
Іменем України
"31" березня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Горбань Т.І., Романчук О.М.,
при секретарі: Приходько Є.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготрансінвест Холдинг»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.05.2009 року у справі за їх позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -
ТОВ «Енерготрансінвест Холдинг»звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з адмінпозовом до ДПІ у Печерському районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0008082307/0 від 17.10.2008 року та № 0008082307/1 від 19.01.2009 року.
Постановою постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.05.2009 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ТОВ «Енерготрансінвест Холдинг»подали апеляційну скаргу, в якій просять апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позовних вимог у повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення Окружним адміністративним судом м. Києва норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Окружний адміністративний суд м. Києва в своєму рішенні прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Апеляційна інстанція повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі направлень № 731/23-7 від 29.08.2008 року та № 796/23-7 від 16.09.2008 року ДПІ у Печерському районі м. Києва було здійснено виїзну планову перевірку ТОВ «Енерготрансінвест Холдинг».
За наслідками проведеної перевірки складено Акт № 511/23-7/34880104 від 06.10.2008 року, яким встановлено порушення позивачем Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а також зазначено, що підприємством завищено валові витрати на суму 426667,00 грн., до складу валових витрат на придбання товарів (робіт, послуг) віднесено витрати, які не підтверджені відповідними документами і не пов'язані з господарською діяльністю.
На підставі зазначеного акту було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0008082307/0 від 17.10.2008 року, якими ТОВ «Енерготрансінвест Холдинг»визначено податкове зобов'язання у розмірі 160000,00 грн. у тому числі за основним платежем -106667,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 53333,00 грн.
Зазначене податкове повідомлення-рішення № 0008082307/0 від 17.10.2008 року позивач оскаржив у адміністративному порядку.
ДПІ у Печерському районі м. Києва за наслідками розгляду первинної скарги позивача винесла податкове повідомлення-рішення від № 0008082307/1 від 19.01.2009 року про податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 160000,00 грн.
Відповідно до договору № 7/07 від 01.06.2007 року, укладеного між ТОВ «Енерготрансінвест Холдинг»(замовник) та ЗАТ «Корпорація Енерготрансінвест»(виконавець), замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання здійснити пошук, надати рекомендації та обґрунтування щодо розміщення тимчасово вільних грошових коштів на банківських депозитах в боргові та корпоративні цінні папери, в паї та частки у статутних фондах та забезпечити підписання відповідних договорів щодо розміщення коштів в цінні папери, банківські депозити, інститути спільного інвестування, корпоративні права між Замовником та об'єктами/суб'єктами інвестування або розміщення коштів, забезпечити своєчасне оформлення і надання Замовнику всіх необхідних документів.
У ІІ кварталі 2007 року, на підставі зазначеного договору, позивачем віднесено до валових витрат суму у розмірі 426667,00 грн., крім того, до складу податкового кредиту за вересень 2007 року віднесено суму ПДВ -85333,00 грн. Перерахування коштів за інформаційно-консультативні послуги здійснено товариством 15.06.2007 року в сумі 12000,00 грн. та 18.06.2007 року в сумі 500000,00 грн. Податкова накладна № 77 від 20.06.2007 року, виписана ЗАТ «Енерготрансінвест»за інформаційно-консультативні послуги.
Відповідно до акту №1 прийому-передачі наданих послуг по Договору № 7/07 від 01.06.2007 року, замовником укладено відповідні депозитні договори від 04.06.2007 року та розміщено грошові кошти на загальну суму 56239939,81 грн. в Київській філії АБ «Південний». Загальна вартість послуг складає 500000,00 грн.
Як вбачається з акту № 2 прийому-передачі наданих послуг по Договору № 7/07 від 01 червня 2007 року, на виконання умов Договору № 7/07 проведено аналіз діяльності банка, проведено переговори, підготовлено укладення депозитних договорів, оформлено необхідні документи. Загальна вартість комісійних послуг складає 12000,00 грн.
Судова колегія повністю погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач, починаючи з 16.05.2007 року, мав фінансово-господарські взаємовідносини з КФ АБ «Південний»і потреби вивчати за рахунок посередника умови розміщення депозитів в банку, клієнтом якого позивач вже був, оскільки робота банку по залученню коштів своїх клієнтів є одним із прерогативних напрямків роботи банківських установ.
Крім того, акти прийому-передачі наданих послуг підписані в один і той же день 15.06.2007 року, а депозитні договори укладені позивачем із КФ АБ «Південний»на протязі 2-х днів (04.06.2007 року та 07.06.2007 року) окремими договорами під послідовними номерами від 138/10 до 151/10 без участі посередника. Одночасно, доказів на підтвердження виконаних робіт, перелік яких міститься в акті №2 суду не надано, що говорить про їх відсутність.
Слід зазначити, що суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про те, що підборка інформації в друкованому вигляді щодо пропозицій банків на розміщення депозитних коштів на вигідних умовах, надана як доказ інформаційно-консультаційних послуг, є доступною для будь-яких користувачів Інтернету та не оформлена належним чином як документ, що може свідчити про виконану роботу виконавця Договору №7/07 від 01.06.2007 року. Дана інформація до актів про прийом-передачу наданих послуг не була додана і в актах належним чином не зазначена.
Окружним адміністративним судом також правильно враховано ту обставину, що згідно з довідкою АБ № 172477 з ЄДРПОУ, ТОВ «Енерготрансінвест Холдинг», як і виконавець договору «Корпорація Енерготрансінвест», може досліджувати кон'юнктуру ринку та виявляти суспільну думку і здійснювати консультування з питань комерційної діяльності та управління.
Таким чином висновок, що угода між ТОВ «Енерготрансінвест Холдинг»та ЗАТ «Корпорація Енерготрансінвест»носила мнимий характер, а надані послуги були фіктивними є цілком обґрунтованим, оскільки вбачається спрямованість укладеної угоди на вчинення порушення податкового законодавства, несплата податків (обов'язкових платежів).
За ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.
На підставі викладеного, апеляційна інстанція приходить до однозначного висновку, що податкові зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 106667,00 грн. та штрафна санкція у розмірі 53333,00 грн. застосовані відповідно до чинного законодавства.
З наведеного можна зробити висновок, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
За таких підстав, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін.
Керуючись ст.ст. 2, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -
В задоволенні апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготрансінвест Холдинг»- відмовити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.05.2009 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено 02.04.2010 року.
Головуючий суддя:
Судді: