Справа: № 2-а-643/09/2670-6/242 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.
Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
Іменем України
"31" березня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Горбань Т.І., Романчук О.М.,
при секретарі: Приходько Є.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.05.2009 року у справі за їх позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі міста Миколаєва про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -
Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі міста Миколаєва про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень: від 06.07.2007 року № 0013082360/0 на суму 26058,50 грн.; № 0013032360/0 на суму 81,50 грн.; № 0013042360/0 на суму 81,50 грн.; № 0013022360/0 на суму 53303,00 грн.; № 0013002360/0 на суму 1464,50 грн.; № 0013062360/0 на суму 29137,50 грн.; № 0013052360/0 на суму 45574,50 грн.; № 0012982360/0 на суму 48510,51 грн.; № 0013072360/0 на суму 39356,51 грн.; № 0012992360/0 на суму 44329,03 грн.; від 19.10.2007 року № 0021102360/0 на суму 1294,50 грн.; № 0021092360/0 на суму 50312,50 грн.; № 0021112360/0 на суму 70100,00 грн.; № 0021082360/0 на суму 47920,50 грн.; № 0021072360/0 на суму 63650,00 грн.; № 0021062360/0 на суму 130859,50 грн.; № 0021002360/0 на суму 10,00 грн.; № 0021052360/0 на суму 35991,00 грн.; № 0021042360/0 на суму 50048,50 грн.; № 0020972360/0 на суму 10,00 грн.; № 0021022360/0 на суму 10,00 грн.; № 0021012360/0 на суму 10,00 грн.; № 0021032360/0 на суму 260,50 грн.; № 0020992360/0 на суму 42049,00 грн.; № 0020982360/0 на суму 10,00 грн. всього на загальну суму 864030,42 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.05.2009 року в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Окружний адміністративний суд міста Києва в своєму рішенні прийшов до висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна інстанція повністю погоджується з такими доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне:
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва були прийняті податкові повідомлення-рішення за формою «Ш»від 06.07.2007 року № 0013082360/0 на суму 26058,50 грн.; № 0013032360/0 на суму 81,50 грн.; № 0013042360/0 на суму 81,50 грн.; № 0013022360/0 на суму 53303,00 грн.; № 0013002360/0 на суму 1464,50 грн.; № 0013062360/0 на суму 29137,50 грн.; № 0013052360/0 на суму 45574,50 грн.; № 0012982360/0 на суму 48510,51 грн.; № 0013072360/0 на суму 39356,51 грн.; № 0012992360/0 на суму 44 329,03 грн.; від 19.10.2007 року № 0021102360/0 на суму 1294,50 грн.; № 0021092360/0 на суму 50312,50 грн.; № 0021112360/0 на суму 70100,00 грн.; № 0021082360/0 на суму 47920,50 грн.; №0021072360/0 на суму 63650,00 грн.; № 0021062360/0 на суму 130859,50 грн.; №0021002360/0 на суму 10,00 грн.; № 0021052360/0 на суму 35991,00 грн.; №0021042360/0 на суму 50048,50 грн.; № 0020972360/0 на суму 10,00 грн.; №0021022360/0 на суму 10,00 грн.; № 0021012360/0 на суму 10,00 грн.; № 0021032360/0 на суму 260,50 грн.; № 0020992360/0 на суму 42049,00 грн.; № 0020982360/0 на суму 10,00 грн. всього на загальну суму 864030,42 грн. за порушення Державним підприємством Миколаївським обласним радіотелевізійним передавальним центром пп. 17.1.7 п. 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»строків сплати узгодженої суми податкових зобов'язань визначених самостійно.
Державне підприємство Миколаївський обласний радіотелевізійний передавальний центр (далі - ДП МОРТПЦ) входили до складу Концерну РРТ і являвся підприємством з загальнодержавною формою власності, яке забезпечувало безперервну роботу у єдиному технологічному циклі телерадіомовної мережі, призначеної для розповсюдження телерадіопрограм, згідно ліцензій Національної комісії з питань регулювання зв'язку України. Крім цього, ДП МОРТПЦ відносився до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, активи якого входили до складу цілісного майнового комплексу, що забезпечували ведення основної діяльності підприємства.
ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва 23.05.2006 року звернулись до Господарського суду Миколаївської області з позовом до ДП МОРТПЦ про стягнення податкового боргу за рахунок активів ДП МОРТПЦ у сумі 1362654,59 грн.
Згідно Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України № 751 від 20.07.2006 року «Про реорганізацію державних підприємств, що входять до складу Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення»прийнято рішення реорганізувати ОРТПЦ шляхом приєднання їх в якості відокремлених підрозділів (філій) до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення.
Відповідно до п. 2 даного Наказу після закінчення процедури реорганізації Концерн РРТ буде являтися правонаступником усіх прав та обов'язків приєднаних ОРТПЦ, в тому числі й ДП МОРТПЦ.
Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 2 ст. 5 КАС України).
Відповідно ч. 2 ст. 69 КАС України докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).
Ч. 1 ст. 195 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Миколаївська філія Концерну РРТ розпочала свою діяльність з 01.05.2007 року згідно наказу Концерну РРТ № 108 від 27.04.2007 року.
ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва 05.07.2007 року листом № 2699/10/19-012 підтвердила суму податкового боргу ДП МОРТПЦ станом на 01.07.2007 року у розмірі 1648471,94 грн.
Листом № 232/03 від 05.10.2007 року МФ Концерну РРТ звернулась до керівництва Концерну РРТ з проханням про перерахування грошових коштів у розмірі 1 621 400,00 грн. з метою погашення заборгованості по податках перед ДПІ у Заводському районі міста Миколаєва. Згідно платіжного доручення № 876 від 05.10.2007 року зазначена сума Концерном РРТ перерахована.
Довідкою № 4038/110/19-035 від 31.10.2007 року «Про відсутність заборгованості по податках, зборах (обов'язкових платежах)»ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва підтвердила, що Миколаївським ОРТПЦ проведені остаточні розрахунки щодо податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів та стосовно яких контролюючими органами є органи державної податкової служби. Отже станом на 31.10.2007 року у платника податків відсутня заборгованість по податках і зборах (обов'язкових платежах).
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення голова комісії з припинення або уповноважена ним особа після закінчення процедури припинення, яка передбачена законом, але не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації, повинні подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору такі документи: довідку відповідного органу державної податкової служби про відсутність заборгованості по податках, зборах (обов'язкових платежах); довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості; довідки відповідних органів фондів соціального страхування про відсутність заборгованості.
Згідно п. 5.2. Положення про Миколаївську філію КРРТ, Філія за результатами своєї діяльності самостійно розраховується з бюджетом та позабюджетними фондами, тобто нараховує та сплачує поточні податки.
Питання про правонаступництво підприємств, які реорганізовані шляхом злиття або приєднання, а також порядок погашення їх податкових боргів врегульований статтею 13 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», де в п. 13.1.1. вказано, що якщо реорганізація здійснюється шляхом об'єднання двох або більшої кількості платників податків в одного платника податків з ліквідацією платників податків, що об'єдналися, такий об'єднаний платник податків набуває усіх прав і обов'язків щодо погашення податкових зобов'язань або податкового боргу всіх платників податків, що об'єдналися. Проте, у ліквідованого ДП МОРТПЦ не було заборгованості по сплаті податків, про що свідчить Довідка про відсутність заборгованості по податках, зборах (обов'язкових платежах) видана ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва та сам факт вилучення підприємства з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій, що було б неможливо у разі наявності у підприємства будь-яких боргів перед бюджетом.
Отже, на момент вилучення з ЄДРПОУ у ДП Миколаївський ОРТПЦ заборгованість по податкових зборах була відсутня.
Аналіз матеріалів справи вказує на те, що Концерн РРТ перерахував суму - основного боргу в розмірі 1 621 400,00 грн. 05.10.2007 року платіжним дорученням № 876. тобто з пропуском граничних строків сплати податкових зобов'язань, а саме пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Таким чином, правовий припис «в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом»означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, які встановлені законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановле них на цей випадок законом.
У ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено річний строк для звернення до адміністративного суду, що пов'язане зі специфікою правовідносин, а також має сприяти наданню доказів, підвищує їхню достовірність і тим самим сприяє встановлено істини у конкретній адміністративній справі.
Дана норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.
За частиною 1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Тобто, внаслідок пропущення строків звернення до адміністративного суду для позивача наступають негативні юридичні наслідки.
Слід зауважити, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністра тивного судочинства України, певних процесуальних дій.
Згідно ч. 2 ст. 100 КАС України, якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Оскільки відповідачем заявлено клопотання про застосування в даному випадку наслідків пропущення строків звернення до суду, апеляційна інстанція знаходить обґрунтованими підстави для відмови в задоволенні позову.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
За таких підстав, апеляційну скаргу -необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196,198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -
В задоволенні апеляційної скарги Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення -відмовити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.05.2009 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено 02 квітня 2010 року.
Головуючий суддя:
Судді: