Справа № 2-69/2009 p.
27 березня 2009 року смт.Межова
Межівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Риб'янець С.А., при секретарі Паньковській М.А., розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання угоди дійсною, -
23 січня 2009 до Межівського районного суду Дніпропетровської області звернувся ОСОБА_1 з позовом про визнання угоди дійсною.
При попередньому судовому розгляді справи позивач надав суду заяву у якій просить залишити позов без розгляду та повернути сплачене державне мито і витрати на ІТЗ.
Суд беручи до уваги заяву позивача, перевіривши матеріали цивільної справи вважає, що позов слід залишити без розгляду. Підстав, які передбачені ч.2 ст.83 ЦПК України, для повернення витрат пов'язаних з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду справи не вбачається.
Слід зауважити, що при зверненні до суду ОСОБА_1 сплатив державне мито в сумі 187 гривня підтвердженням чого є відповідна квитанція. Вказана сума судового збору підлягає поверненню, що відповідає вимогам п.4 ч.1ст.83 ЦПК України.
Керуючись п.3 ч.1 ст.83 ст.ст.207-210 ЦПК України, п.3 ч.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів "Про державне мито"
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання угоди дійсною залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Зобов'язати управління Державного казначейства у Межівському районі ГУДКУ в Дніпропетровській області повернути платнику ОСОБА_1 сплачене в КБ "ПриватБанк" по квитанції № 917.304.1 від 21 січня 2009 року в сумі 187 гривень.
Ухвала в частині повернення судових витрат оскарженню не підлягає.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області через Межівський районний суд шляхом подачі в 5-ти денний строк з дня винесення ухвали заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 10-ти днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.