Справа № 481/112/20
Провадж.№ 2/481/99/2020
іменем України
10.03.2020 року Новобузький районний суд Миколаївської області
в складі головуючого судді Вжещ С.І.,
при секретарі судових засідань Юхименко Т.М.,
за участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника третьої особи Бондаренко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Новому Бузі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, орган опіки та піклування Новобузької районної державної адміністрації Миколаївської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
21.01.2020 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду в інтересах малолітніх дітей (онуків) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з відповідним цивільним позовом до відповідача ОСОБА_3 , згідно з яким, посилаючись на ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків по вихованню та утриманню своїх неповнолітніх дітей, дочки ОСОБА_6 , 2009 року народження та сина ОСОБА_7 , 2011 року народження, що проживають разом з ним, просив ухвалити судове рішення про позбавлення відповідача батьківських прав відносно зазначених дітей.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказав, що він являється дідом вищезазначених малолітніх дітей. ІНФОРМАЦІЯ_3 , його дочка, мати згаданих малолітніх дітей ОСОБА_8 зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_3 .
У вказаному шлюбі у даного подружжя народилося п'ятеро дітей: ОСОБА_9 , 2009 р.н., ОСОБА_10 , 2011 р.н., ОСОБА_11 , 2000 р.н., ОСОБА_4 , 1997 р.н. та ОСОБА_12 , 1995 р.н.
Але подружнє життя даних осіб не склалося і 22.01.2008 року за рішенням Новобузького районного суду їхній шлюб було розірвано, але ОСОБА_13 та ОСОБА_11 продовжували проживати разом за однією адресою.
У 2014 році його дочка та відповідач, у зв'язку з тяжким майновим становищем, передали йому на утримання та виховання своїх двох неповнолітніх дітей ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_14 , 2000 року народження.
ІНФОРМАЦІЯ_4 його дочка, мати неповнолітніх дітей, ОСОБА_13 померла.
Зважаючи на те, що до цього часу відповідач ОСОБА_3 нехтував своїми обов'язками щодо утримання та виховання своїх малолітніх дітей, позивач перевіз проживати до себе ще й малолітнього ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З тих пір, відповідач взагалі перестав навідувати своїх неповнолітніх дітей, які залишилися проживати з позивачем, участі у їх вихованні та утриманні не приймає, їх долею, станом здоров'я, навчанням не цікавиться.
Вказав, що зазначена поведінка відповідача свідчить про ухилення його від виконання батьківських обов'язків з утримання своїх дітей, що і змусило ОСОБА_1 звернутися до суду в інтересах даних дітей з вказаним цивільним позовом.
За ухвалою суду від 24.02.2020 року прийнято заяву ОСОБА_2 , подану в інтересах позивача ОСОБА_1 про збільшення та уточнення позовних вимог по даній цивільній справі в частині:
- передачі неповнолітніх дітей ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , органу опіки та піклування Новобузької районної державної адміністрації Миколаївської області для подальшого їх влаштування.
- стягувати з відповідача ОСОБА_3 , аліменти на користь тієї особи або закладу, куди в подальшому будуть влаштовані діти, на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/3 частки його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму доходів громадян для дитини відповідного віку, до досягнення кожним з дітей повноліття.
В судовому засіданні представник позивачка ОСОБА_2 , посилаючись на обставини викладені ОСОБА_1 у позові, заявлені ним первісні та збільшенні вимоги підтримав і просив його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, втім направив до суду письмові заяви про можливість розгляду справи за його відсутності, пред'явлений до нього позов та збільшені до нього позовні вимоги визнав повністю, не заперечував проти позбавлення його батьківських прав стосовно малолітніх дітей ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та стягнення аліментів на їх утримання.
Представник третьої особи без самостійних вимог - органу опіки та піклування Новобузької РДА, ОСОБА_16 , підтримала висновок зазначеного органу щодо доцільності позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав стосовно його дітей: дочки ОСОБА_9 , 2009 р.н. та ОСОБА_10 , 2011 р.н., не заперечувала проти задоволення позову ОСОБА_1 , посилаючись на достатність для цього підстав.
Вислухавши пояснення сторін по справі, допитавши свідка, дослідивши письмові докази, суд дійшов такого висновку.
В силу п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_13 та відповідач ОСОБА_3 згідно свідоцтв про народження (копії), серії НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , виданих Новохристофорівською сільською радою Новобузького району Миколаївської області, є батьками неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.12,13).
ІНФОРМАЦІЯ_6 мати даних дітей, ОСОБА_13 , померла (а.с.18).
Матеріалами справи, встановлено (а.с. 17, 22), що у родині позивача ОСОБА_1 , 1953 р.н. станом на ІНФОРМАЦІЯ_6 проживає його дружина ОСОБА_17 , 1955 р.н., та їхні онуки: з 2014 року - ОСОБА_18 , 2000 р.н. і ОСОБА_9 , 2009 р.н., а з 14.12.2019 року - ОСОБА_10 , 2011 р.н.
Малолітні ОСОБА_6 та ОСОБА_7 успішно навчаються у 5-му та відповідно 3-му класі Мар'ївської ЗОШ Баштанської районної ради Миколаївської області(а.с.19, 21, 23).
Відповідач ОСОБА_3 будь якої участі в утриманні чи вихованнні вказаних дітей не приймав, що підтверджується показаннями свідка ОСОБА_19 , а також характеристикою з місця навчання ОСОБА_5 у Новохристофорівській ЗОШ Новобузької районної ради. Власного житла не має, ніде не працює за місцем проживання характеризується посередньо, Має у влансоті земельну ділянку (пай), яка переданана в оренду ПП "Киричишин" (а.с. 20, 37, 38)
Відповідно до висновку органу опіки та піклування Новобузької РДА від 24.01.2020 року, відповідач ОСОБА_3 не проявляє батьківського занепокоєння про долю своїх дітей, які проживають зі своїми дідом та бабою, не цікавиться їхніми справами, успіхами у школі, не піклується про їх здоров'я, матеріальної допомоги на їх утримання у будь-якій формі не надає. Між ОСОБА_3 та його вищезазначеними дітьми відсутній психологічний зв'язок. Батько ніде не працює та не намагається працевлаштуватися, власного житла не має, за місцем проживання характеризується посередньо, а тому позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав стосовно його малолітніх дітей: дочки ОСОБА_6 та сина ОСОБА_7 , є доцільним і буде відповідати інтересам дітей (а.с.35).
Згідно ст. 3 Конвенції «Про права дитини» (ратифікованої ВР України №789-XII від 27.02.91р.). В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
З роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 15, в абзаці 2 п. 16 Постанови № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» вбачається, що розглядаючи справи даної категорії, судам слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування вирішується лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи та характеру ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст.166 СК). Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
Сукупність досліджених доказів вказує на те, що відповідач ОСОБА_3 , який являється батьком малолітніх дітей: ОСОБА_9 , 2009 р.н., та ОСОБА_15 , 2011, умисно самоусунувся від виховання своїх дітей та в порушення вимог ст. 150 СК України після смерті матері цих дітей, що мало місце 13.12.2019 року, за наявності реальної можливості, не проявляв щодо дітей батьківського піклування, не вчиняв дій щодо участі у їх вихованні, утриманні, піклуванні, навчанні, про здоров'я, фізичний, духовний та моральний їхній розвиток, що згідно вимог п.1, 2 ч.1 ст. 164 СК України є підставами для задоволення позовних вимог про позбавлення відповідача батьківських прав.
При цьому, суд вважає за необхідне пояснити відповідачеві, що згідно ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини. При вирішенні справи про поновлення батьківських прав одного з батьків суд бере до уваги думку другого з батьків, інших осіб, з ким проживає дитина.
Поновлення батьківських прав і повернення дитини батькам допускається тільки в тому випадку, якщо це відповідає інтересам дитини. Якщо поновлення в батьківських правах суперечить інтересам дитини, то суд має право з урахуванням думки дитини відмовити в задоволенні позову батьків про поновлення в батьківських правах.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Такі ж самі положення передбачені і статтею 180 СК України.
В силу вимог ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.
Під час судового розгляду справи достеменно встановлено, що відповідач ОСОБА_3 не виконує обов'язок з утримання своїх вищевказаних двох малолітніх дітей, тому маються підстави для задоволення заявлених вимог позивача і в частині стягнення аліментів на утримання цих дітей.
Крім того, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у зв'язку з задоволенням позовних вимог про позбавлення батьківських прав, з відповідача належить стягнути на користь позивача сплачений ним при зверненні з позовом до суду судовий збір у сумі 840,40 грн.
На підставі ч.6 ст.141 ЦПК України, у зв'язку з задоволенням позовних вимог про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей, судовий збір у розмірі 840,40 грн., від сплати якого позивача звільнено, підлягає стягненню також з відповідача ОСОБА_3 в дохід держави.
На підставі ст.150,164,165,166,167 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст. 141, 206, 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, орган опіки та піклування Новобузької районної державної адміністрації Миколаївської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, задовольнити повністю.
Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця села Новохристофорівка Новобузького району Миколаївської області, батьківських прав відносно його малолітніх дітей: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Малолітніх ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 передати органу опіки та піклування Новобузької районної державної адміністрації Миколаївської області для подальшого їх влаштування.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця села Новохристофорівка Новобузького району Миколаївської області, зареєстрованого та проживаючого в селі Новохристофорівка Новобузького району Миколаївської області, аліменти на користь опікуна або закладу охорони здоров'я, навчального чи іншого закладу, де будуть перебувати діти, на утримання малолітніх ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Стягнення провадити щомісячно, починаючи з 21.01.2020 року і до досягнення кожним з дітей повноліття.
На підставі п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок на користь держави .
Рішення суду може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано .
У разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, апеляційна скарга подається у той же строк з дня виготовлення повного тексту рішення.
Позивач, ОСОБА_1 , адреса проживання : АДРЕСА_1 , код ІПН НОМЕР_3 ;
Відповідач, ОСОБА_3 , адреса проживання : АДРЕСА_2 , код ІПН НОМЕР_4 ;
Третя особа, орган опіки та піклування Новобузької районної державної адміністрації Миколаївської області, юридична адреса: вул. Гребеннікова, 1 м. Новий Буг, Миколаївська область.
Повний текст рішення виготовлений 20.03.2020 року.
Суддя Вжещ С.І.