Справа № 638/5930/19
Провадження № 2/638/1203/20
19.03.2020 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Рибальченко Л. М.,
за участю секретаря судового засідання Мхітарян Л.Е.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
встановив:
ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач) звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідача суму заборгованості за договором позики в сумі 1368619,62 грн. та судові витрати.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 14 грудня 2016 року між сторонами укладено договір, позики грошових коштів, відповідно до якого позивач передав відповідачу грошові кошти в сумі 30000,00 доларів США, за умови повернення 5000 доларів США - до 01.09.2017 року,10000 доларів США - до 01.10.2017 року, 10000 доларів США - до 01.11.2017 року, 5000 доларів США - до 01.12.2017 року, про що складено відповідні розписки. Однак, відповідач у визначений сторонами строк борг не повернув, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики, 3 % річних, пеню, інфляційні витрати та суму сплаченого судового збору.
У судове засідання представник позивача не з'явився, надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглядати справу за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений.
Відповідно до ч.3 ст. 131 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явились в судове засідання без поважних причин.
Таким чином, суд вважає, що відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 14.12.2016 року укладено договір позики, оформлений розпискою, відповідно до якої ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_1 грошові кошти на суму 30000,00 доларів США. Згідно умов розписки від 14.12.2016 року ОСОБА_2 зобов'язалась повернути 5000 доларів США - до 01.09.2017 року,10000 доларів США - до 01.10.2017 року, 10000 доларів США - до 01.11.2017 року, 5000 доларів США - до 01.12.2017 року.
Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, якщо при цьому були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 належним чином свої зобов'язання не виконувала, у визначені сторонами строки погашення заборгованості не здійснила, внаслідок чого у відповідача перед позивачем склалась заборгованість у розмірі 30000,00 доларів США.
Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача суму у розмірі 801 300 грн., що станом на день звернення до суду еквівалентно 30000,00 доларів США.
З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм, матеріалів справи та враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконує, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача боргу у розмірі 801 300 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом. Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню також сума 3 % річних - 36322,00 грн. та інфляційних витрат - 124057,99 грн.
Між тим, позивач також просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 406 939,63 грн., проте будь-яких правових підстав для стягнення пені в позові не зазначає. Не передбачено нарахування пені і договором між позивачем та відповідачем. За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині вимог.
Питання про стягнення витрат зі сплати судового збору суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Отже, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та стягнення на його користь з ОСОБА_2 суми у розмірі 961 679,99 грн., яка складається з: 801 300 грн. - суми заборгованості за договором позики від 14.12.2016 року, суми 3 % річних - 36322,00 грн. та інфляційних витрат - 124 057,99 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 264, 265, 268, 282 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) суму заборгованості за договором позики від 14.12.2016 року в розмірі 961 679,99 (дев'ятсот шістдесят одна тисяча шістсот сімдесят дев'ять) грн. 99 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) суму сплаченого судового збору в розмірі 9605 (дев'ять тисяч шістсот п'ять) грн. 00 коп.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: http://dg.hr.court.gov.ua/sud2011/на Офіційному вебпорталі судової влади України.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня виготовлення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя