Справа № 308/12339/17
12 лютого 2020 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
судді - Бедьо В.І.
за участі секретаря судових засідань - Пазяк С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом адвоката Резуненко О. в інтересах ОСОБА_1 до Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови по справі про порушення митних правил,-
Адвокат Резуненко О. звернувся в суд в інтересах ОСОБА_1 з позовом до Закарпатської митниці ДФС про скасування постанови в справі про порушення митних правил.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 02.08.2017 року заступником начальника Закарпатської митниці ДФС - начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Уретій С.В. винесено постанову в справі про порушення митних правил № 1919/30500/17, згідно з якою громадянина України ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України, тобто перевищення строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України більше ніж на десять діб, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п'ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян - на суму 8500 грн.
Як зазначено в постанові посадової особи митниці, 01.12.2016 року через митний пост «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС громадянином України ОСОБА_1 було ввезено мікроавтобус марки «VW», модель «TRANSPORTER», номер кузова: НОМЕР_1 реєстраційний номерний знак Німеччини НОМЕР_2 в митному режимі «Транзит».
Відповідно до інформації АСМО «Інспектор» громадянин ОСОБА_1 мав вивезти мікроавтобус марки «VW», модель «TRANSPORTER», номер кузова: НОМЕР_1 реєстраційний номерний знак Німеччини НОМЕР_2 в передбачений законом строк, однак станом на 03.07.2017 року вказаний автомобіль не вивезено за межі митної території України, перевищивши термін транзиту більше ніж на 10 діб.
Тобто, громадянину України ОСОБА_1 ставиться у вину умисні дії, спрямовані на невивезення ним автомобіля марки «VW», модель «TRANSPORTER», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 у передбачений законом строк.
Позивач вказує, що погодитися з даним висновком посадової особи Закарпатської митниці ДФС не можна через його неправильність, необ'єктивність та неповно проведеної за даним фактом перевірки.
Звертає увагу на те, що протокол про порушення митних правил від 03.08.2017 року № 1919/30500/17 містить інформацію, яка не підтверджена належними доказами.
ОСОБА_1 акцентує увагу на тому, що не володіє в достатньому обсязі українською мовою і тому разом з іншими особами став жертвою шахрайських дій з боку осіб, які незаконним шляхом виманювали паспорти та оформляли на них транспортні засоби. Зазначає, що за спільною заявою від жителів с. Велика Добронь, в тому числі і ОСОБА_1 з цих обставин відкрито кримінальне провадження № 12017070170001511 від 07.11. 2017 року.
Позивач стверджує, що наведені у проколі обставини не відповідають дійсності, а відтак інспектор склав протокол без наявності будь-яких доказів, які б підтверджували факт вивезення вказаного у протоколі транспортного засобу.
Окрім того позивач зазначив, що ОСОБА_1 ніколи не мав досвіду керування транспортним засобом, автомобілів з іноземною реєстрацією не придбавав і на територію України не ввозив.
Таким чином на думку позивача митними органами не були проведені жодні процесуальні дії для встановлення істини у справі та не доведено, що саме позивач ОСОБА_1 дав згоду на реєстрацію в базі даних на ввезення транспортного засобу в режимі «транзит».
На підставі викладеного позивач просить суд скасувати постанову заступника начальника Закарпатської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Уретій С.В. в справі про порушення митних правил № 1919/30500/17, згідно з якою громадянина України ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.02.2018 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі за вказаним позовом.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.04.2019 року визначеного головуючим суддею Бедьо В.І.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, однак подали заяву про розгляд справи у їх відсутності, підтримали вимоги позову та просили задовольнити з підстав, викладених у її змісті.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоч був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, однак подав до суду письмові заперечення на позов, у яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку із правомірністю винесеної постанови та безпідставністю позовної заяви. Наголошує на тому, що громадянин України ОСОБА_1 зобов'язаний був вивезти автомобіль марки «VW», модель «TRANSPORTER», номер кузова: НОМЕР_1 реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 в строк до 11.02.2017 року, однак станом на 03.07.2017 року вказаний автомобіль не вивезено за межі митної території України, перевищивши термін транзиту більше ніж на 10 діб.
Вивчивши подані ними письмові докази, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.08.2017 року заступником начальника Закарпатської митниці ДФС - начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Уретій С.В. винесено постанову в справі про порушення митних правил № 1919/30500/17, згідно з якою громадянина України ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України, тобто перевищення строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України більше ніж на десять діб, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п'ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян - на суму 8500 грн.
Як зазначено в постанові посадової особи митниці, 01.12.2016 року через митний пост «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС громадянином України ОСОБА_1 було ввезено мікроавтобус марки «VW», модель «TRANSPORTER», номер кузова: НОМЕР_1 реєстраційний номерний знак Німеччини НОМЕР_2 в митному режимі «Транзит».
Відповідно до інформації АСМО «Інспектор» громадянин ОСОБА_1 мав вивезти мікроавтобус марки «VW», модель «TRANSPORTER», номер кузова: НОМЕР_1 реєстраційний номерний знак Німеччини НОМЕР_2 в передбачений законом строк, однак станом на 03.07.2017 року вказаний автомобіль не вивезено за межі митної території України, перевищивши термін транзиту більше ніж на 10 діб.
Зі змісту протоколу про порушення митних правил № 1919/30500/17 ( а. с.) 37-43 вбачається, що 03.07.2017 року під час складання протоколу про порушення митних правил ОСОБА_1 не заперечив факт ввезення зазначеного транспортного засобу, вказав, що такий знаходиться у нього вдома і потребує ремонту, який він не взмозі здійснити через брак коштів. Також вказує на те, що не звертався до митного органу з цього приводу. Суд звертає увагу на те, що пояснення по суті справи підписані та складені ОСОБА_1 і заперечнень щодо цього позов не містить.
Вказана обставина відтак спростовує твердження сторони позивача сприводу не достатнього володіння ОСОБА_1 українською мовою.
Також суд звертає увагу на те, що позивач не надав суду жодних доказів того, що звертався до митного органу з проханням про отримання послуг перекладача. Також суд враховує у даному випадку ту обставину, що ОСОБА_1 є громадянином України.
Позивач стверджує, що наведені у проколі обставини не відповідають дійсності, оскільки він ввозив на територію України вказаний у протоколі транспортний засіб, тому на думку позивача інспектор склав протокол без наявності будь-яких доказів, які б підтверджували факт вивезення вказаного у протоколі транспортного засобу.
Окрім того позивач зазначив, що разом з іншими особами став жертвою шахрайських дій з боку осіб, які незаконним шляхом виманювали паспорти та оформляли на них транспортні засоби. Вказує на те, що за спільною заявою від жителів с. Велика Добронь, в тому числі і ОСОБА_1 з цих обставин відкрито кримінальне провадження № 12017070170001511 від 07.11. 2017 року.
Однак суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження зазначених позивачем фактів, зокрема доказів, які б спростовували наведені в оскаржуваній постанові обставин. Натомість його пояснення митному органу та пояснення в позові містять суттєві суперечності.
Суд приходить до переконання, що сам факт відкриття кримінального провадження не є беззаперечним доказом того, що ОСОБА_1 не вчиняв порушення ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України, викладеного у постанові про порушення митних правил № 1919/30500/17, а матеріали справи не містять постанови про визнання позивача потерпілим у вказаному кримінальному провадженні чи вирок суду, яким притягнуто до кримінальної відповідальності винних осіб за вчинення вказаного позивачем злочину.
Натомість вина ОСОБА_1 вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України, підтверджується протоколом про ПМП № 1919/30500/17 від 03.07.2017 року, витягом з АСМО «Інспектор», письмовими поясненнями на проткол ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
У відповідності до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Згідно зі ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності (ст. 7 КУпАП).
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 460 Митного кодексу України вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
Тобто, дана норма чітко визначає умови звільнення особи від відповідальності за перелічені порушення митних правил, якими є: аварія, дія обставин не переробної сили або протиправні дії третіх осіб, що підтверджується відповідними документами.
Відповідно до ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
З урахуванням наведених норм законодавства та фактичних обставин справи, беручи до уваги, що доказів, які спростовують факт наявності порушення митних правил та обставин, що виключають адміністративну відповідальність позивачем у межах розгляду даної справи надано не було, суд вважає, що оскаржувана постанова винесена у межах повноважень, у визначений законодавством спосіб та з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін, а позов без задоволення.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 76, 77, 241-246, 255, 271, 272, 286 КАС України, суд,-
Позов адвоката Резуненко О. в інтересах ОСОБА_1 до Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови по справі про порушення митних правил - залишити без задоволення.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Закарпатська митниця Державної фіскальної служби, код ЄДРПОУ 39515893, що знаходиться за адресою: вул. Собранецька, 20, м. Ужгород, Закарпатська область.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 КАС України.
Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених ст. 286 КАС України, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду В.І. Бедьо