Дата документу 11.03.2020 Справа № 554/10688/16-ц
Єдиний унікальний номер справи:554/10688/16-ц
Провадження № 2/554/356/2020
11.03.2020 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави у складі: головуючого судді Бугрія В.М., за участю секретаря судових засідань: Сорока Ю.Г., за участю прокурора Харенка В.М., представника Полтавської міської ради Дзюбла О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовною заявою ТОВ «Аукціонний центр плюс» до ОСОБА_1 про спонукання у виконанні умов договору, треті особи: ПАТ «Веселка», ПАТ БК «Букрос» в особі керуючого санацією Тищенко О.І. прокуратура Полтавської області в інтересах держави в особі: Полтавської міської ради, Головного управління пенсійного фонду України в Полтавській області ,-
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просив зобов'язати відповідача виконати належним чином зобов'язання, передбачені договором на надання послуг від 16.05.2016 р., щодо впорядкування, оформлення та реєстрації прав власності на нерухоме майно, найменування та опис якого міститься в додатку до договору.
В обгрунтування позову вказував, що згідно договору про надання послуг від 16.05.2016 року, укладеного між ТОВ Аукціонний центр плюс та фізичною особою ОСОБА_1 остання зобов'язалась надати послуги, що полягали в упорядкуванні, оформленні та реєстрації права власності на нерухоме майно, найменування та опис якого містяться в додатку до договору, зі складанням за умов виконання взаємних зобов'язань, акта відповідного змісту. За весь час дії договору відповідач в порушення умов договору, зобов'язань по договору не виконав. На претензію щодо виконання умов договору, відповіді не отримано.
22 грудня 2016р. ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави відкрито провадження за позовом ТОВ«Аукціонний центр плюс» до ОСОБА_1 про спонукання до виконання умов договору про надання юридичних послуг.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 23 лютого 2017 року визнано та затверджено мирову угоду, укладену між сторонами у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аукціонний центр плюс» в особі директора Шматко О.Л. та Кравченко О.В.
Постановою Полтавського Апеляційного суду від 05.12.2018 року ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 23 лютого 2017 року, скасовано.
Матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аукціонний центр плюс» до ОСОБА_1 про спонукання у виконанні умов договору, передбаченим договором про надання юридичних послуг направлено до того ж суду для продовження розгляду.
26.12.2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з зустрічною позовною заявою до ТОВ«Аукціонний центр плюс» про визнання недійсним правочину, в якому просила визнати недійсним договір від 24.04.2016 року купівлі-продажу майнових прав між ПАТ «Веселка» та ТОВ «Аукціонний центр плюс», через недійсність аукціону.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 03.01.2019 року було прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Аукціонний центр плюс», про визнання договору купівлі-продажу майнових прав недійсним та об'єднано в одне провадження з первісним позовом ТОВ «Аукціонний центр плюс» до ОСОБА_1 про спонукання у виконанні умов договору треті особи: ПАТ «Веселка», ПАТ БК «Букрос» в особі керуючого санацією Тищенко О.І. прокуратура Полтавської області в інтересах держави в особі: Полтавської міської ради, Головного управління пенсійного фонду України в Полтавській області.
04.09.2019 року ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави задоволено заяву судді Октябрського районного суду м. Полтави Андрієнко Г.В. про самовідвід по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аукціонний центр плюс» до ОСОБА_1 про спонукання у виконанні умов договору та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аукціонний центр плюс» про визнання договору купівлі-продажу майнових прав недійсним.
16.09.2019 року ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави суддею Бугрієм В.М. прийнято цивільну справу та призначено підготовче судове засідання.
19.02.2020 року ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.
23.12.2019 року на адресу суду від ПАТ «Веселка» надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого останні просили задовольнити вимоги ТОВ «Аукціонний центр плюс».
11.03.2020 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Аукціонний центр плюс», про визнання договору купівлі-продажу майнових прав недійсним, - залишено без розгляду.
В судовому засіданні прокурор просив в задоволенні позову відмовити за безпідставністю.
Представник Полтавської міської ради в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову.
Позивач ТОВ «Аукціонний центр плюс» в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про день час та місце слухання справи, в матеріалах справи є заява з проханням слухати справу у їх відсутність, позов просили задовольнити.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, будучи належним повідомленими про день час та місце слухання справи, про причину неявки суд не повідомили.
Частиною 4 ст. 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача, на підставі наявних у суду доказів.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши письмові матеріали справи і проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 3 ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім вимог встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Виходячи із змісту ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Надані позивачем докази підтверджують обставини, на підставі яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідач не скористався своїми правами та не надав відзив, докази на заперечення вимог позивача.
У судовому засіданні 11.03.2020р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Так з матеріалів справи вбачається, що позивач ТОВ «Аукціонний центр плюс» звернулося до суду з позовом, у якому ставило вимогу зобов'язати відповідача ОСОБА_1 виконати належним чином зобов'язання, передбачені договором на надання послуг від 16 травня 2016 року щодо впорядкування, оформлення та реєстрації прав власності на нерухоме майно, найменування та опис якого міститься в додатку до договору.
Відповідно до умов п 1.1 та 2.1.1. Договору про надання послуг від 16 травня 2016 року відповідач ОСОБА_1 взяла на себе зобов'язання за завданням Замовника надати юридичні послуги, серед яких: правове забезпечення упорядкування, оформлення та реєстрація права власності на нерухоме майно згідно додатку №1 до вказаного договору, з встановленим строком виконання до 16 грудня 2016 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до умов п 1.1 та 2.1.1. Договору про надання послуг від 16 травня 2016 року відповідач ОСОБА_1 взяла на себе зобов'язання за завданням Замовника надати юридичні послуги, серед яких: правове забезпечення упорядкування, оформлення та реєстрація права власності на нерухоме майно згідно додатку №1 до вказаного договору, з встановленим строком виконання до 16 грудня 2016 року. ОСОБА_1 повинна була здійснити оформити та здійснити реєстрацію права власності на наступні об'єкти нерухомості : нежитлові приміщенні , які розташовані за адресою АДРЕСА_1 , квартири АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 за адресою АДРЕСА_4 .
12 липня 2013 року проведено чотири аукціони з продажу нерухомого майна ВАТ (ПАТ) Бурова компанія “Букрос”, переможцем яких стало ПАТ “Веселка”.16.07.2013 р. ВАТ Бурова компанія «Букрос» та ПАТ Веселка склали акти прийому-передачі вищевказаного майна. Відповідно до яких продавець передає , а продавець приймає у власність вищевказані об'єкти нерухомого майна . Претензій до кількості та якості майна покупець не має ( а.с. 141-155 том 1 ).
За придбане майно на адресу АТ Бурова компанія « Букрос « надійшли грошові кошти , що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру № 19, 20 від 16.07.2013 р., № 23 від 17.07.2013 р., № 24 від 18.07.2013 р., № 26 від 19.07.2013 р.
Дані докази не спростовані в ході розгляду справи ні прокурором , ні представником АТ Бурова компанія «Букрос» . Також не були спростовані факти проведення аукціону , вибуття майна ВАТ «Букрос « за власною ініціативою та отримання коштів за продане майне.
Особливості процесу, передбачені законодавством щодо проведення аукціону, полягають у сукупності дій його учасників, спрямованих на досягнення певного результату, тобто є обставиною, з настанням якої закон пов'язує виникнення, зміну або припинення цивільних правовідносин, а тому є правочином.
При проведенні аукціону має місце публічна оферта, тобто пропозиція укласти договір купівлі - продажу аукціонного лоту на певних умовах, адресована невизначеному колу осіб. Далі учасники аукціону подають заявки на участь в аукціоні та акцептують запропоновану оферту шляхом пропозиції своєї ціни. Організатори аукціону зобов'язані оголосити переможцем аукціону особу, яка запропонувала найвищу ціну. Оголошення переможця після удару молотка ліцитатора ознаменовує те, що аукціон відбувся, тобто оферта акцептована і, таким чином, договір купівлі продажу укладено, оскільки із суттєвих умов договору, як-то його предмета (який був докладно описаний в оголошенні про проведення аукціону) та ціни було досягнуто згоди.
Згідно статей 317, 319 ЦК України власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.
Договір, як акт волевиявлення та правочин, вважається укладеним в момент, коли переможцем оголошено учасника, який запропонував найвищу ціну та є підтвердженням укладення договору купівлі-продажу на аукціоні.
Правочином є дія особи чи погоджена дія двох або більше осіб, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (стаття 202 ЦК України).
Згідно ст. 220 Цивільного кодексу України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним, однак якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Згідно з ст. 241 ЦК України правочин вважається схваленим у разі, якщо особа, від імені якої діє представник, вчинила дії, що свідчать про прийняття правочину до виконання.
Таким чином, дії позивача та інших сторін з виконання спірних правочинів (договорів купівлі-продажу, передання нерухомого майна з наданням усіх необхідних документів та прийняття оплати за спірними договорами) дають підстави вважати правочин схваленим особами, які є сторонами вказаних правочинів.
Відповідно до ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати, власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника не з їхньої волі іншим шляхом.
Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі ч. 1 ст. 388 ЦК України пов'язується з тим, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.
Одним з випадків, коли майно можливо витребувати від добросовісного набувача, є вибуття такого майна поза волею власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі (п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України). За змістом зазначеної норми, майно, яке вибуло з володіння власника на підставі договору купівлі-продажу слід вважати таким, що вибуло з володіння власника за його волею.
Згідно з ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Статтею 330 ЦК України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не має на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 ЦК України майно не може бути витребуване у нього.
За змістом зазначених норм нерухоме майно ПАТ “Бурова компанія “Букрос” вибуло з володіння власника на підставі договорів купівлі-продажу та є таким, що вибуло з володіння власника за його волею.
Результати аукціону з продажу майна від 16 липня 2013р., на підставі яких ПАТ «Веселка» придбало нерухоме майно та в подальшому здійснило відчуження власних майнових прав на таке майно договором купівлі-продажу майнових прав від 24 квітня 2016 р. позивачу ТОВ» Аукціонний центр плюс « є чинними.
Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого законом від 17.07.97 №475/97-ВР, гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки дотримання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребується.
За змістом ч. 1 ст. 241 ЦК України наступним схваленням правочину законодавець не вважає винятково прийняття юридичного рішення про схвалення правочину. Схвалення може відбутися також і в формі мовчазної згоди, і у вигляді певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи - сторони правочину, таких як передання майна, прийняття оплати за договором купівлі-продажу.
Суд вважає, що складанням та підписанням 16 липня 2013р. актів прийому-передачі майна за договорами купівлі-продажу від 16 .07.2013р. з боку ПАТ «Бурова компанія «Букрос» вчинило дії, що свідчать про прийняття правочинів до виконання шляхом схвалення таких правочинів особою, якою їх було укладено таякі за своїм змістом є дійсними.
На підставі ст. 190 ЦК України майном вважається не лише окрема річ чи сукупність речей, а також майнові права. Майнові права є неспоживною річчю, визнаються речовими правами і пов“язані з конкретними річчю, майном.
Майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому. Таким чином, майнове право, яке є предметом договору купівлі-продажу майнових прав, це обумовлене право набуття в майбутньому права власності на нерухоме майно (право під відкладальною умовою), яке виникає тоді, коли виконані певні, але не всі правові передумови, необхідні й достатні для набуття речового права.
При цьому суд приходить до висновку про те, що як ПАТ «Веселка» за договорами купівлі-продажу від 16 липня 2013 року, так і ТОВ «Аукціонний центр плюс» за договором купівлі-продажу майнових прав від 24 квітня 2016року, є добросовісними набувачами за вчиненими правочинами.
Придбані позивачем майнові права на нерухоме майно засвідчують правомочність позивача за первісним позовом отримати право власності на таке нерухоме майно в майбутньому та останній, як власник цих прав, наділений певними, але не всіма правами власника майна.
Отже договір купівлі-продажу майнових прав від 24.04.2016 року, укладений між ПАТ «Веселка» та ТОВ «Аукціонний центр плюс»відповідає усім ознакам дійсності правочину та вчинений продавцем за наявності прав на таке відчуження.
ПАТ «Веселка» та ТОВ «Аукціонний центр плюс» не мають спростовувати заперечення інших осіб про власну добросовісність набуття, оскільки під час вчинення правочинів фактичні обставини справи не викликали сумнівів у праві ПАТ «Веселка» на нерухоме майно при його придбанні так і при відчуженні майнових прав позивачу за первісним позовом на таке майно.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Вказана норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Разом з тим особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.
Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у статті 16 ЦК України : 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
В даному переліку способів захисту не існує такого способу захисту як спонукання до виконання умов договору . В разі неналежного виконання умов укладеного договору існує інша відповідальність , наприклад відшкодування збитків , що передбачено ст. 22 ЦК України.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку про те, що не зважаючи на добросовісність придбання позивачем майна , позовні вимоги задоволенню не підлягають.
В своїх поясненнях на позовну заяву ТОВ» Аукціонний центр плюс « прохало визнати їх добросовісним набувачем майна , але потрібно звернути увагу на те, що добросовісність набуття - це не предмет позову, а одна з обставин, що має значення для справи, яка підлягає доказуванню. У зв'язку з цим не підлягають розгляду позовні вимоги про визнання набувача майна добросовісним.
Стосовно можливого порушення прав Полтавської міської ради, Головного управління пенсійного фонду України в Полтавській області, то Прокуратурою Полтавської області не наведено належних та допустимих доказів порушення їх прав даним позовом , про порушення їх прав вищевказані юридичні особи також не заявляли в ході розгляду справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.213, 215, 218 ЦПК України, суд,-
вирішив:
В задоволенні позову ТОВ «Аукціонний центр плюс» до ОСОБА_1 про спонукання у виконанні умов договору, треті особи: ПАТ «Веселка», ПАТ БК «Букрос» в особі керуючого санацією Тищенко О.І. прокуратура Полтавської області в інтересах держави в особі: Полтавської міської ради, Головного управління пенсійного фонду України в Полтавській області - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через відповідний суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення суду виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.
З текстом рішення суду можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення проголошено 20.03.2020.
Суддя В.М.Бугрій