Справа №538/184/20
Провадження по справі №2-а/538/2/20
16 березня 2020 року м. Лохвиця
Лохвицький районний суд Полтавської області в складі :
головуючого судді - Бондарь В.А.
за участю секретаря судового засідання - Волошина Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лохвиці Полтавської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора Лохвицького ВП лейтенанта поліції Пугача Ярослава Вікторовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до інспектора Лохвицького ВП старшого лейтенанта Пугача Ярослава Вікторовичапро скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серія БАА № 320666 від 31.01.2020 року.
В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що відповідно до постанови серії БАА № 320666 від 31.01.2020 року у справі про адміністративне правопорушення інспектор СРПП №2 Лохвицького ВП лейтенант поліції Пугач Ярослав Вікторович наклав на нього штраф за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП у розмірі 425 грн. Суть правопорушення полягає в тому, що 31 січня 2020 року близько 17 год. 25 хв. він керував автомобілем ВАЗ-2103 і рухаючись в м. Лохвиця по вул. Сенчанська був зупинений поліцейським СРПП №2 Лохвицького ВП Пугачем Я.В. Поліцейський пояснив причину зупинки тим, що в автомобілі були не освітлені номерні знаки в темну пору доби. На вимогу поліцейського надати посвідчення водія він надав, але всеодно склав постанову про притягнення його до адміністративної за ч. 2 ст. 126 КУпАП. Дану постанову вважає незаконною, безпідставною і такою, що підлягає скасуванню, так як він жодних правил дорожнього руху не порушував, оскільки задній номерний знак в його автомобілі освітлювався, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП. Просить позов задоволити.
В судове засідання Скриль С.В., не з'явився, але надіслав до суду заяву в якій позов підтримує і просить справу розглядати без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином та в установлений строк був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи у суді. Позиція відповідача щодо даного позову суду не відома, оскільки він не скористався своїм правом надання відзиву на вказаний позов. Неподання відзиву відповідачем розцінюється судом як визнання позову.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, належним чином повідомленого про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи, відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, тому відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, з таких підстав.
Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи або законні інтереси.
Згідно ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
У постанові серії БАА № 320666 від 31.01.2020 року зазначено, що 31 січня 2020 року о 17 год. 25 хв., ОСОБА_1 в м. Лохвиця, по вул. Сенчанська керував автомобілем ВАЗ - 2103, державний номерний знак НОМЕР_1 не маючи при собі посвідчення водія чим порушив п. 2.1а Правил Дорожнього руху України.
Ч. 5 ст. 14 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно п. 2.1 Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно із ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановленим законом.
Положеннями ст. 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005р.«Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», звернено увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та зазначено про необхідність з'ясовування всіх обставин, перелічених у ст. 247, 280 КУпАП.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд звертає увагу на те, що у матеріалах справи міститься лише постанова у справі про адміністративне правопорушення від 31.01.2020 року, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, однак не можливо точно встановити за якою саме частиною та статтею КУпАП вчинено правопорушення, оскільки в постанові зазначено ч. 2 ст. 1126 КУпАП. Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить ст. 1126.
Всупереч встановленому КАС обов'язку доказування, відповідач не надав суду жодних доказів на підтвердження правомірності його дій при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність прийнятої оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення серія БАА № 320665 від 31.01.2020 року та не подано доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а тому з цих підстав позовні вимоги необхідно задоволити та постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАА № 320666 від 31.01.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності скасувати та провадження у справі про адміністративне правопорушенням - закрити.
Керуючись ст. ст. 283, 289, 247, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 100, 158, 159, 160-163 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора Лохвицького ВП лейтенанта поліції Пугача Ярослава Вікторовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу- задоволити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАА № 320666 від 31 січня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності - скасувати та провадження у справі про адміністративне правопорушенням - закрити.
Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду через Лохвицький районний суд Полтавської області.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на його апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії даного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Лохвицького районного суду
Полтавської області В.А. Бондарь