Справа № 129/162/20
Провадження по справі № 3/129/138/2020
19.03.2020 року м. Гайсин
Суддя Гайсинського районного суду Вінницької області Дєдов С.М.,
за участі секретаря Швець Т.С.,
захисника Семчука С.В.,
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали, які надійшли від Гайсинського ВП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого,
жителя АДРЕСА_1 ,
паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Гайсинським РВ УМВС України у Вінницькій області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ,
до адміністративної відповідальності раніше не притягувався,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Установив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 203695 від 19.12.2019 р., ОСОБА_2 притягується до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за те, що він 19.12.2019 р. о 11:40 год. в м. Гайсині Вінницької області по вул. Відродження, керував автомобілем «Mercedes-Benz 124», реєстраційний номер НОМЕР_3 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_2 вини не визнав, заперечив вину у вчиненні ним адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, і пояснив, що він, ОСОБА_2 , 19.12.2019 р. о 11:40 год. в м. Гайсині Вінницької області по вул. Відродження, не керував автомобілем «Mercedes-Benz 124», реєстраційний номер НОМЕР_3 , а за кермом перебував його товариш ОСОБА_3 , оскільки він, ОСОБА_2 , дійсно перебував в стані алкогольного сп'яніння, під час того як працівники поліції під'їхали до припаркованого незаведеного автомобіля, на їх прохання надав документи на автомобіль та страховий поліс, після чого працівник поліції запропонували проїхати до лікарні для проходження огляд на стан алкогольного сп'яніння, на що він погодився, після проходження огляду на стан сп'яніння, лікарем ОСОБА_4 складено о 12:00 год. висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №149, в якому зазначено що він, ОСОБА_2 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, на підставі висновку лікаря, працівники поліції склали на нього протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, після чого він пішов додому.
Допитана у судовому засіданні у порядку ст. 272 КУпАП як свідок у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 пояснив, що 19.12.2019 р. в м. Гайсині Вінницької області автомобілем «Mercedes-Benz 124», реєстраційний номер НОМЕР_3 керував він, ОСОБА_3 , а після того як він та ОСОБА_2 під'їхали до магазину, в м. Гайсині Вінницької області по вул. Відродження, а автомобіль був припаркований, тоді працівники поліції під'їхали до припаркованого незаведеного автомобіля, на їх прохання ОСОБА_2 , який на той час пересів на водійське місце, надав документи на автомобіль та страховий поліс, після чого працівник поліції запропонували проїхати до лікарні для проходження огляд на стан алкогольного сп'яніння, на що він погодився, а він ОСОБА_3 відігнав автобіль ОСОБА_2 до нього додому. Працівники поліції його, ОСОБА_3 , не допитували.
Допитаний у судовому засіданні у порядку ст. 272 КУпАП як свідок у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_5 пояснив, що він працює інспектором СРПП № 1 Гайсинського ВП ГУНП, та він складав адміністративний протокол відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст. 130 КУпАП за керування водієм в стані алкогольного сп'яніння; на час складання протоколу ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного сп'яніння, інших доказів крім наявного в матеріалах справи протоколу про вчинення адміністративного правопорушення - керування ОСОБА_2 автомобілем в стані сп'яніння та висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №149 не зібрано, відеофіксація поставленого за вину ОСОБА_2 правопорушення поліцейськими не здійснювалась. ОСОБА_5 підтвердив, що на місці виявлення - 19.12.2019 р. о 11:40 год. в м. Гайсині Вінницької області по вул. Відродження, автомобіля «Mercedes-Benz 124», реєстраційний номер НОМЕР_3 та водія ОСОБА_2 дійсно був присутній ОСОБА_3 , який перебував в салоні автомобіля, однак від останнього як від свідка цього правопорушення для засвідчення обставин керування автомобілем водієм ОСОБА_2 не відбиралось пояснення та протокол відносно нього не складався.
З урахуванням пояснень ОСОБА_2 та свідків, досліджених доказів та вимог закону визнаю за необхідне справу закрити з таких міркувань.
Відповідальність водія транспортного засобу за ч.1 ст. 130 КУпАП настає, зокрема, лише за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів.
Відповідно до вимог КУпАП, одним із завдань провадження у адміністративних справах є забезпечення судами своєчасного, всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин, передбачених ст.ст. 247 і 280 КпАП.
Згідно із ст. 280 КУпАП суди при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, мають також з'ясовувати мотив і характер вчиненого діяння, повноваження особи, яка його вчинила, наявність причинного зв'язку між діянням і виконанням особою повноважень, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам суд повинен дати належну оцінку.
Суди мають також з'ясовувати мотив і характер вчиненого діяння, повноваження особи, яка його вчинила, наявність причинного зв'язку між діянням і виконанням особою повноважень, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам суд повинен дати належну оцінку.
Відповідно до положень ст. 9 КупАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ч.3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно із ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Згідно із ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю Суд враховує.
Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Отже в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), яка є джерелом права в Україні кожному гарантовано право на справедливий суд.
За своєю структурою стаття 6 Конвенції в частині першій встановлює загальні гарантії щодо справедливого судового розгляду при вирішені спору, пов'язаного з правами та обов'язками цивільного характеру, а також при визначенні обґрунтованості будь-якого висунутого особі кримінального обвинувачення, частина друга та третя статті 6 закріплюють гарантії особам при обвинувачені при вчиненні кримінального правопорушення.
Розглядаючи дану конкретну ситуацію і досліджуючи питання про розповсюдження гарантій статті 6 Конвенції на даний випадок, Суд звертає увагу, що виходячи з прецедентної практики Європейського Суду з прав людини хоч і за національним законом ОСОБА_2 притягується до адміністративної відповідальності, йому пред'явлено «кримінальне обвинувачення» в його автономному розумінні Європейським Судом, яке повинно тлумачитися в світлі трьох критеріїв, а саме з урахуванням кваліфікації розгляду з точки зору внутрішньодержавного законодавства, його сутності і характеру, суворості потенційного покарання (пункт 51 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Михайлова проти Російської Федерації»).
Зокрема, в даному випадку Судом враховується, що адміністративне стягнення у виді штрафу, разом з позбавленням права керування транспортним засобом, мають каральний і стримуючий характер.
Таким чином, в даній ситуації вимагається доведення того, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, на підтвердження чого Суду було надано протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 203695 від 19.12.2019 р., висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №149.
В цій ситуації на думку Суду в матеріалах справи не знайшло підтвердження обставин того, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом «Mercedes-Benz 124», реєстраційний номер НОМЕР_3 19.12.2019 р. о 11:40 год. в м. Гайсині Вінницької області по вул. Відродження, та не спростовано твердження ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3 про керування цим автомобілем саме ОСОБА_3 .
Зокрема, як було зазначено вище ОСОБА_2 повністю заперечив вчинення ним адміністративного правопорушення, а саме вказав, що він не автомобілем в стані сп'яніння.
В такій ситуації протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належними доказами по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у Суду.
Важливо, що в даних правовідносинах особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, суду не надала відеозапис, де було зафіксовано обставини керування, або інших беззаперечних доказів вини особи.
Оскільки особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 вину у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не визнає та категорично заперечує свою винуватість у скоєнні ним вказаного адміністративного правопорушення, він наполягав на закритті провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку із недоведеністю події і складу адміністративного правопорушення; враховуючи те, що суд встановлює наявність чи відсутність події і складу адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи виключно на підставі доказів, а обов'язок щодо збирання доказів покладається виключно на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, а обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях та усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ч.3 ст.62 Конституції України), а матеріали справи не містять беззаперечних, достатніх, допустимих, достовірних доказів про те, що ОСОБА_2 19.12.2019 р. о 11:40 год. в м. Гайсині Вінницької області по вул. Відродження, керував автомобілем «Mercedes-Benz 124», реєстраційний номер НОМЕР_3 , натомість відповідальність водія транспортного засобу за ч.1 ст. 130 КУпАП настає, зокрема, лише за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а тому за таких обставин, суд приходить до переконання про недоведеність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 підлягає закриттю на підставі п.1 ч. 1 ст.247 КУпАП.
За таких обставин протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 203695 від 19.12.2019 р., висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №149, складений о 12:00 год. 19.12.2019 р., до уваги не приймаються та зазначеного висновку суду не спростовують, а суд зважаючи на приписи ст. 255 КУпАП позбавлений можливості щодо збирання доказів у такого виду справах.
Керуючись ст. ст. п. 1 ч. 1 ст. 247, 280, 283, 284 КУпАП,
Постановив:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченогоч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: