19 березня 2020 року
Київ
справа № 360/3102/19
адміністративне провадження №К/9901/7424/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів - Білак М.В., Губської О.А.,
перевіривши касаційну скаргу Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області
на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2019 року
та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року
у справі №360/3102/19
за позовом ОСОБА_1
до Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - начальник Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області Боровий Михайло Якович
про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (надалі - відповідач ), в якому просив суд:
-визнати протиправним та скасувати наказ від 18 червня 2019 року № 57 -ОС «Про звільнення позивача 18 червня 2019 року з посади головного спеціаліста-юрисконсульта юридичного відділу Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області;
-поновити на посаді головного спеціаліста-юрисконсульта юридичного відділу Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області;
-стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу на користь позивача;
-стягнути відповідача грошову допомогу у розмірі середньомісячної заробітної плати до щорічної основної оплачуваної відпустки та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань;
-допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати, але не більше чим за один місяць;
-зобов'язати суб'єкта владних повноважень, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року, позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ відповідача від 18 червня 2019 року №57-ос «Про звільнення ОСОБА_1 ».
Поновлено позивача на посаді головного спеціаліста-юрисконсульта юридичного відділу Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області з 18 червня 2019 року.
Стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 19 червня 2019 року по 25 жовтня 2019 року у розмірі 36526 гривень 50 коп. з відрахуванням обов'язкових податків та зборів. В іншій частині у задоволенні позивних вимог позивача відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанції відповідач звернувся з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції.
У поданій касаційній скарзі відповідач, з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням відповідає стаття 14 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VII " Про судоустрій і статус суддів ".
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Предметом розгляду даної справи є визнанням протиправним та скасування наказ від 18 червня 2019 року № 57 -ОС "Про звільнення ОСОБА_1 " у та поновлення його на роботі.
Скаржник займав посаду головного спеціаліста-юрисконсульта юридичного відділу Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області. Посада публічної служби позивач не відноситься до переліку службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище в розумінні примітки до статті 50 Закону України «Про запобігання корупції».
У касаційній скарзі заявник посилається на те, що подана ним касаційна скарга стосуються питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів вважає , що посилання скаржника на положення підпункту «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України є необґрунтованими, оскільки ухвалені в цій справі судові рішення не впливають на кінцеве формування судової практики та не змінюють її.
У відповідності до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року у справі №360/3102/19 за позовом ОСОБА_1 до Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - начальник Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області Боровий Михайло Якович про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
О.В. Калашнікова
М.В. Білак
О. А. Губська
Судді Верховного Судe