19 березня 2020 р. № 400/455/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М., розглянув в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:Адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради, вул. Інженерна, 1, м. Миколаїв, 54001
до відповідача:Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), пр. Миру, 46/1, м. Миколаїв, 54056
треті особи:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
про:скасування постанови від 11.01.2020 р. ВП № 60901514 та зобов'язання вчинити певні дії,
Адміністрація Центрального району Миколаївської міської ради (далі - позивач) звернулась з позовом до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у миколаївській області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - відповідач), в якому просить скасувати постанову про накладення штрафу від 11.01.2020 року по виконавчому провадженню ВП № 60901514 та закрити виконавче провадження.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем винесено постанову про накладення штрафу від 11.01.2020 року, в якій зазначено, що за невиконання виконавчого документу в повному обсязі, постановлено накласти штраф на боржника - в сумі 5100,00 грн. на користь держави. Зазначає, що у державного виконавця були відсутні підстави для винесення постанови про накладення штрафу, оскільки ним не було проведено жодних дій щодо перевірки позивачем рішення по справі, за яким відкрито виконавче провадження. Вважаючи дії державного виконавця незаконними, не погоджуючись з прийнятою постановою державного виконавця, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, вважає дії державного виконавця правомірними, вчиненими відповідно положень Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (надалі - Закон). Також відповідач зазначив, що боржником не надано доказів (копії), що підтверджують внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача.
Залучений у якості третьої особи ОСОБА_1 надав пояснення де просив в задоволенні позову відмовити та зазначив, що з 11.12.2019 у позивача виник обов'язок щодо негайного виконання судового рішення у судовій справі 400/3886/19. Позивач мав вжити всіх заходів для його виконання у добровільному порядку. Позивача не було позбавлено права звернення до працівника для отримання трудової книжки чи надання пояснень (звернення) до органу державної виконавчої служби, щодо причин неможливості виконання судового рішення вчасно та в повному обсязі. Таких дій останній не вчинив, та виходячи зі змісту позову відмовився вчиняти.
Відповідно до положень ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних у ній доказів у письмовому провадженні.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.12.2019 року було поновлено ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу санітарної інспекції управління комунального господарства та благоустрою Адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради. На виконання рішення у справі № 400/3886/19 суд видав виконавчий лист Відповідне рішення суду в частині поновлення на посаді підлягало негайному виконанню.
19.02.2019 року державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (надалі - Виконавець) виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 60901514 з виконання вказаного виконавчого листа по справі № 400\3886/19 виданого 12.12.2019 року про поновлення ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу санітарної інспекції управління комунального господарства та благоустрою Адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради з 24.10.2019 року.
26.12.2019 року на адресу відповідача надійшла інформація від позивача, до якої додано копію Наказу № 304-к від 20.12.2019 про поновлення на посаді ОСОБА_1 на виконання рішення миколаївського окружного адміністративного суду від 11.12.2019 року № 400/3886/19.
11.01.2020 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100,00 грн.
Постановою від 11.01.2020 року Виконавець, на підставі частини першої статті 75 Закону, наклав на позивача штраф на користь держави у розмірі 5100,00 грн. та зобов'язав позивача виконати рішення протягом трьох робочих днів.
При прийнятті рішення суд виходив з такого.
Статтею 65 Закону передбачено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону. Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до частини першої-другої статті 63 Закону, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Частиною першою статті 75 Закону встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Згідно з частиною четвертою статті 19 Закону, сторони виконавчого провадження зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником.
Позивач цей обов'язок не виконав, направивши Виконавцю лист з копією наказу від 20.12.2019 № 304-к «Про поновлення на посаді»..
За результатами розгляду справи було встановлено, що рішення суду в частині видання Наказу про поновлення на посаді позивач виконав, а запис до трудової книжки ОСОБА_1 позивач не вніс з причин того, що з боку ОСОБА_1 - стягувач у виконавчому провадженні, були відсутні дії щодо надання позивачу трудової книжки для внесення відповідного запису.
Отже, позивач не має нести відповідальність за невиконання без поважних причин рішення суду.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача закрити виконавче провадження ВП №60901514 в зв'язку з його фактичним виконанням, суд зазначає про таке.
Частиною 3 статі 63 Закону, у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
22.01.2020 року Виконавцем складено акт та направлено до центрального відділу поліції ГУНП в Миколаївській області повідомлення про вчинення кримінального правопорушення відносно посадових осіб боржника-Адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради.
Відповідно до пункту 11 частини 1 статі 39 Закону передбачено, що надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому статті 63 цього Закону.
28.01.2020 року Виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, копію якої направлено сторонам виконавчого провадження до відома.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, а саме - в частині вимог про скасування постанови про накладення штрафу від 11.01.2020 року по виконавчому провадженню ВП № 60901514.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. У даній справі відсутні витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, а тому судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 9, 77, 241-246, 250, 255, 268-271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради (вул. Інженерна, 1, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 05410576) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (пр. Миру, 46/1, м. Миколаїв, 54056, ідентифікаційний код 43315529) задовольнити частково.
2. Скасувати постанову про накладення штрафу від 11.01.2020 року по виконавчому провадженню ВП № 60901514 винесену державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.М. Мельник