03 березня 2020 року м. Ужгород№ 260/1633/19
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Микуляк П.П.,
при секретарі Петрус К.І.,
за участю:
позивача: ОСОБА_1 ,
відповідача: Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, представник - не з'явився,
третьої особи: Управління Міністерства внутрішніх справ України у Закарпатській області, представник - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, третя особа - Управління Міністерства внутрішніх справ України у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови, -
У відповідності до ст. 243 КАС України проголошена вступна та резолютивна частини Рішення. Повний текст Рішення виготовлено та підписано 16 березня 2020 року.
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, яким просить суд визнати протиправною та скасувати Постанову Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про закінчення виконавчого провадження №59832118.
Позовна заява мотивована тим, що Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.04.2019р. по справі №260/289/19 Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області в особі Ліквідаційної комісії зобов'язано обчислити ОСОБА_1 вислугу років для призначення пенсії з урахуванням періоду проходження служби в органах внутрішніх справ на посадах державної служби з 01.04.2009 по 06.11.2015.
Зазначене рішення набрало чинності ще 18.07.2019р.
Після відкриття виконавчого провадження відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області боржником - Управлінням МВС України в Закарпатській області в особі Ліквідаційної комісії на виконання рішення суду було направлені дві Довідки.
Однак згідно нормативних актів, які діяли на момент виникнення спірних правовідносини, а саме - "Інструкції про організацію роботи з оформлення документів для призначення пенсій та отримання пільг військовослужбовцям Національної гвардії України, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, звільненим зі служби, та членам їх сімей", встановлено, що у вислугу років зараховуються тільки періоди, які підтверджені наказами, обчислена вислуга років (у календарному порядку і окремо на пільгових умовах) вказується у наказі про звільнення.
Всупереч наведеному боржник у ВП - Управління МВС України в Закарпатській області в особі Ліквідаційної комісії мотивований висновок та Наказ про внесення змін до Наказу УМВС України в Закарпатській області за №257 о/с від 06.11.2015 року, «Про звільнення», в частині зазначення у «нової вислуги років» у календарному та пільговому обчисленні на момент звільнення підготовлений та виданий не був, а видача довідок аналогічних за змістом не є виконанням рішення суду, що набрало законної сили.
Незважаючи на зазначене, не беручи до уваги Лист ГУ ПФУ в Закарпатській області від 11.10.2019р. № 34313/03.19, заяву від 21.10.2019р. з додатками, всупереч чинному законодавству відповідачем протиправно було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, що призвело до неможливості виконати рішення суду та провести перерахунок пенсії позивача.
Представником відповідача було подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує, щодо задоволення позову. Вважає, що всі необхідні дії для виконання рішення суду були проведені, довідки надані, однак оскільки боржник повідомив про те, що рішення суду виконане в повному обсязі, а будь-яких інших розрахунків та обчислень із зазначенням порядку їх здійснення рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.04.2019 року не передбачено то вважає, що рішення суду виконано.
Третьою особою, були подані письмові пояснення по суті спору, відповідно до яких вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими що не підлягаю до задоволення. Зазначає, що всі документи Ліквідаційної комісії УМВС України в Закарпатській області надаються згідно архівних даних юридичної особи яка ліквідується та/або для виконання рішення суду,
Також стверджує, що оскільки у Ліквідаційної комісії УМВС України в Закарпатській області не має правових підстав на видачу нових документів і рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.04.2019р. не передбачено надання жодних інших розрахунків та обчислень із зазначенням порядку їх здійснення то видача довідок і є виконанням рішення суду в повному обсязі, а всі вимоги позивача є надуманими і жодного відношення до судового рішення суду не мають.
В судовому засіданні позивач підтримав висунуті ним позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.
Представник третьої особи в судове засіданні не з'явився, однак у поданих пояснення просив розгляд справи здійснювати за його відсутності.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.04.2019 року, у адміністративній справі №260/289/19, позов ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області в особі Ліквідаційної комісії задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області в особі Ліквідаційної комісії щодо не урахування у вислугу років періоду проходження служби в органах внутрішніх справ на посадах державної служби з 01.04.2009р. по 06.11.2015р.
Зобов'язано Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області в особі Ліквідаційної комісії обчислити вислугу років для призначення пенсії з урахуванням періоду проходження служби в органах внутрішніх справ на посадах державної служби з 01.04.2009 по 06.11.2015.
За результатами апеляційного перегляду вказаного рішення, Постановою суду апеляційної інстанції Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду залишено без змін.
На виконання зазначеного Рішення Ліквідаційною комісією Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області було видано довідку №1543/106/05/2-2019 від 31 липня 2019 року гр. ОСОБА_1 , про те, що вислуга років для призначення пенсії ОСОБА_1 станом на 25.12.2008р. (момент звільнення) у календарному обчисленні складала - 22 року 09 місяців 12 днів, у пільговому періоді обчисленні - 23 роки 09 місяців 05 днів. Стаж державної служби за період роботи з 01.04.2009р. до 06..11.2015р. склав - 06 років
05.09.2019 року позивачем до Закарпатського окружного адміністративного суду по справі №260/289/19 було подано заяву в порядку ст.383 КАС України, відповідно до якої позивач просив суд визнати протиправними дії Управління Міністерства внутрішніх справ МВС України в Закарпатській області в особі Ліквідаційної комісії щодо виготовлення та направлення на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.04.2019 довідки №1543/106/05/2-2019 від 31.07.2019 про вислугу років для призначення пенсії без урахування періоду проходження служби в органах внутрішніх справ на посадах державної служби з 01.04.2009р. по 06.11.2015р. та просив зобов'язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області в особі Ліквідаційної комісії виготовити та надати позивачу наказ/довідку про встановлення вислуги років для призначення пенсії станом на 06.11.2015 року у календарному та пільговому обчисленні з урахуванням періоду проходження служби в органах внутрішніх справ на посадах державної служби з 01.04.2009 по 06.11.2015, яка станом на 06.11.2015 у календарному обчисленні складає - 29 років 04 міс. 17 днів, у пільговому обчисленні складає - 30 років 04 міс.10 днів
11.09.2019 року Закарпатським окружним адміністративним судом було винесено Окрему ухвалу, якою було задоволено згадану заяву позивача та зобов'язано Ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області упродовж 10-ти календарних днів з дня отримання окремої ухвали обчислити ОСОБА_1 вислугу років для призначення пенсії з урахуванням періоду проходження служби в органах внутрішніх справ на посадах державної служби з 01.04.2009р. по 06.11.2015р.
На виконання Окремої ухвали Ліквідаційною комісією Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області було видано Довідку «Про обчислення вислуги років» від 23 вересня 2019 року №345/106/05/11-2019 у якій зазначили, що вислуга років для призначення пенсії ОСОБА_1 складає 30 років 04 місяці 10 днів.
09.10.2019 року позивач звернувся до Головного управління ПФ України з запитом, щодо надання інформації «на підставі якого документу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській в особі ліквідаційної комісії, повинна бути підтверджена обчислена вислуга років для призначення пенсії за вислугу років пенсіонеру ОВС ОСОБА_1 , для призначення (перерахунку) пенсії за вислугу років ГУ ПФ України в Закарпатській області».
11.10.2019 року Листом №34313/03.19 Головне управління ПФ України в Закарпатській області повідомило позивача, що усі індивідуальні перерахунки пенсіонерів, пов'язані з уточненням їх вислуги років на пенсію (трудового стажу), розміру грошового забезпечення або його окремих складових, здійснюються виключно на підставі документів, поданих через уповноважені структурні підрозділи міністерства та іншого органу у відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 31.01.2007 року №3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 15.02.2007 року за №135/13402. Зокрема, в Додатку 2 до п.12 зазначеного Порядку (Подання про призначення пенсії) визначено, що розрахунок вислуги років на пенсію складається за матеріалами особової справи та відповідно до наказу про звільнення особи, яка звільнена та має право на призначення пенсії згідно Закону, таким чином надана позивачем довідка від 23.09.2019 року №345/106/05/11-2019, видана Ліквідаційною комісією УМВС України в Закарпатській області - не є підставою для перерахунку пенсії.
Також слід зазначити, що Інструкцією про організацію роботи з оформлення документів для призначення пенсій та отримання пільг військовослужбовцям Національної гвардії України, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, звільненим зі служби, та членам їх сімей", передбачено, що у вислугу років зараховуються тільки періоди, які підтверджені наказами, а обчислена вислуга років (у календарному порядку і окремо на пільгових умовах) вказується у наказі про звільнення.
21.10.2019 року позивач звернувся до старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області із заявою, якою просив продовжити виконавчі дії з виконання Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.09.2019 року по справі №260/289/19, у зв'язку з тим, що довідка, яку було надано Ліквідаційною комісією УМВС України у Закарпатській області, не дає підстави для перерахунку пенсії, а отже рішення суду не виконано.
08.11.2019 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області було винесено Постанову про закінчення виконавчого провадження, на підставі заяви УМВС України в Закарпатській області про повне виконання Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду в якому зазначено, що видана довідка і є виконанням рішення суду.
Згідно з ст.1 Закону № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст.2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону № 1404-VIII "Про виконавче провадження", примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках.
Частиною 1 ст.5 Закону № 1404-VIII передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно ч.1 ст.26 Закону №1404-VІІІ, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст.3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до ч.6 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016р. за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, коли рішення суду можна виконати лише за участю боржника або без його участі. Так, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч.6 ст.26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Судом було встановлено, що відповідачем було винесено оскаржувану Постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі того, що було виконане Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду в частині обчислення ОСОБА_1 вислугу років для призначення пенсії з урахуванням періоду проходження служби в органах внутрішніх справ на посадах державної служби з 01.04.2009р. по 06.11.2015р. та встановлено, що було видано саме довідку «Про обчислення вислуги років» від 23.09.2019 року №345/106/05/11-2019 для обчислення пенсії.
Відповідно до Додатку 2 до п.12 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 31.01.2007 року №3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 15.02.2007 року за №135/13402 вбачається, що розрахунок вислуги років на пенсію складається за матеріалами особової справи та відповідно до наказу про звільнення особи, яка звільнена та має право на призначення пенсії.
Оскільки Ліквідаційною комісією УМВС України в Закарпатській області обчислено вислугу років у вигляді довідки, яка не дає підстав для призначення пенсії, відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» то Головне управління пенсійного фонду України в Закарпатській області не має підстав для перерахунку пенсії.
Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом, ч. 2, 4 ст.372 КАС України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, встановлюються Законом України “Про виконавче провадження”.
Так, ст.1 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, як, зокрема, виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України, п.1 ч.1 ст.3 Закону.
Конституцією України проголошено принцип обов'язковості судового рішення, що є однією із складових принципу правової визначеності
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях також неодноразово наголошує, що п .1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків.
Таким чином, ця стаття проголошує “право на суд”, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на школу одній із сторін. Якщо вбачати у ст.6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
Отже, для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина “судового розгляду”, (рішення Європейського суду з прав людини у справі “Горнсбі проти Греції” від 19.03.1997р.)
Зазначений принцип закріплений також в українському законодавстві про виконавче провадження.
Так, зокрема, одними з основних засад виконавчого провадження, визначеними Законом, є обов'язковість виконання рішень, ч.1 ст.2 Закону, які грубо порушені відповідачем, оскільки виконання Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року Ліквідаційною комісією Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області не було виконане в повному обсязі, тому що обчислення вислуги років, яке визначено у довідці, не дає права позивачу для призначення пенсії, яке було вирішено Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.04.2019 року у справі №260/289/19, а містить лише інформативний характер та позбавляє позивача права на призначення пенсії.
Зазначені засади узгоджуються з обов'язками виконавців, встановленими нормами ст.18 Закону. Так, ч.1 зазначеної статті передбачає, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заході в щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняли виконавчі дії.
Забезпечення виконання судового рішення є основним обов'язком державного виконавця, який не може ухилятися від його виконання з формальних мотивів посилаючись на штрафні санкції.
Вказаний висновок узгоджується також з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої Суд зазначає, що ефективний захист сторони у судовому процесі та відновлення законності передбачають, що адміністративні органи зобов'язані виконати рішення цього суду.
У зв'язку з цим Суд зазначає, що адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або неспроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані ст.6 Конвенції стороні на судовому етапі, втрачають свою мету, (рішення Європейського суду з прав людини у справі “Горнсбі проти Греції” від 19.03.1997р.)
В п.18 Постанови №3 Пленуму ВАС України від 13.12.2010р. “Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби” зазначено, що з огляду на законодавчі приписи виконавці мають право повертати виконавчі документи щодо виконання рішень адміністративних судів про стягнення з пенсійних органів та суб'єктів владних повноважень відповідних виплат пенсії, соціальної допомоги тощо у разі здійснення державним виконавцем усіх можливих дій, спрямованих на виконання рішення, але як вбачається зі змісту Постанови відповідача про закінчення ВП№2583579 від 03.04.2019р. останній посилається на застосування до боржника в 2010 році штрафних санкцій та на заяву від 02.04.2019р., що взагалі не є жодним належним доказом вжиття всіх заходів для виконання остаточного судового рішення 2006 року в повному обсязі, так як воно досі залишається невиконане боржником, а відповідач з цього приводу до боржника з 2010 року по дійсний час не направив навіть жодної законної вимоги. Хоча відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч.1 ст.2 КАС України: завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.7 КАС України: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 КАС України.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, дії відповідача щодо закінчення виконавчого провадження та винесення Постанови є неправомірними, а відтак підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
На підставі наведеного та керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, третя особа - Управління Міністерства внутрішніх справ України у Закарпатській області в особі Ліквідаційної комісії про визнання протиправною та скасування Постанови про закінчення виконавчого провадження - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати Постанову про закінчення виконавчого провадження від 08.11.2019 року у виконавчому провадженні №59832118 Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області.
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя П.П.Микуляк