Україна
Донецький окружний адміністративний суд
02 березня 2020 р. Справа№200/14814/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Волгіної Н.П., при секретарі судового засідання Кудрявцеві О.Ю.,
розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у безпідставному зменшені позивачу при перерахунку пенсії за вислугу років МВС з 1 січня 2016 року основного розміру пенсії до 70 відсотків;
- зобов'язати відповідача при здійснені перерахунку пенсії за вислугу років з 1 січня 2016 року застосувати основний розмір пенсії 90 відсотків від грошового забезпечення та виплатити різницю недоотриманої пенсії починаючи з 1 січня 2016 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області як отримувач пенсії за вислугу років на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”. На час виходу на пенсію він мав 35 роки вислуги, на підставі чого Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області було розраховано основний розмір пенсії 90% грошового забезпечення - із розрахунку 50 відсотків за 20 років вислуги (як звільненому у запас), та 3 відсотки за кожний рік, понад 20 років вислуги. В травні 2018 року позивачу було перераховано пенсію за період з січня 2018 року по березень 2018 року, але під час перерахунку пенсії, відповідачем безпідставно та неправомірно зменшено основний розмір для обчислення пенсії з 90% до 70 %.
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що не відповідають законодавству України (а.с. 4-8).
У відзиві на позов, який надійшов до суду 21 січня 2020 року, відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог позивача, враховуючи наступне.
Законом України від 27 березня 2014 року № 1166-VIII “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” внесено зміни до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ максимальний розмір пенсії, що призначаються за вислугу років, не повинен перевищувати 70% сум грошового забезпечення за будь якої із підстав, зазначених у статті 63 Закону № 2262-ХІІ. Зазначає, що отримавши в березні 2018 року довідку нового зразка № 5633 лк від 13 березня 2018 року управління відразу її відпрацювало та 14 квітня 2018 року зробило позивачу перерахунок основної пенсії (та виплату перерахованої пенсії) за період з 1 січня 2016 року. Основна пенсія після проведення перерахунку склала 7 057,05 грн; розмір доплати за період з 1 січня 2016 року по 1 квітня 2018 року склав 68 974,36 грн.
Пенсія з 1 травня 2018 року виплачуються позивачу в повному обсязі.
У зв'язку зі збільшенням грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, яке складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, а саме - розмір основної пенсії до перерахунку складав 2 871,05 гривень, після перерахунку - 7 057,05 гривень, змінився процент відповідних сум грошового забезпечення та на даний час складає 70% від грошового забезпечення, при цьому відповідач зауважує, що вищезазначені зміни в законодавстві не призвели до зниження розміру пенсії, що унеможливлює порушення прав позивача (а.с. 29-30).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі і справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с. 1).
Ухвалою суду від 22 січня 2020 року вирішено подальший розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 31 січня 2020 року (а.с. 37).
Ухвалою суду від 31 січня 2020 року закрито підготовче провадження у справі; призначено розгляд справи по суті у відкритому судовому засіданні на 2 березня 2020 року о 17 год 30 хв (а.с. 42).
Позивач, його представник та представник відповідача в судове засідання 2 березня 2020 року не з'явились, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялись судом належним чином.
В матеріалах справи містяться заяви від представника позивача від 31 січня 2020 року та від 2 березня 2020 року про розгляд справи без участі позивача та його представника (а.с. 41, 48).
Причини неявки в судове засідання представника відповідача суду не повідомлені.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи приписи ст. 205 КАС України, беручи до уваги належне повідомлення сторін про дату, час і місце цього засідання, а також наявність клопотання позивача та його представника про розгляд справи без їх участі, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності позивача, його представника та представника відповідача.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , є пенсіонером (пенсійне посвідчення серія НОМЕР_2 ), перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що підтверджується матеріалами пенсійної справи та не заперечується сторонами, є інвалідом ІІІ групи (а.с. 9-12, 18-19, 21, 33, 35).
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ: 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3, є суб'єктом владних повноважень, який здійснює у спірних правовідносинах владні управлінські функції та є належним відповідачем у даній справі (а.с. 25-27).
Як встановлено судом позивач перед виходом на пенсію перебував на посаді оперуповноваженого у званні підполковник в системі органів МВС (а.с. 18-20).
Відповідно до протоколу з пенсійної справи 0503000841 (МВС) від 19 липня 2017 року позивачу призначено пенсію за вислугу років з 10 жовтня 2007 року довічно в розмірі 90% грошового забезпечення, встановленого за останньою штатною посадою, яку займав позивач перед звільненням, вислуга років - 35 (календ. 28); складові грошового забезпечення для обчислення пенсії позивачу: посадовий оклад - 950,00 грн, оклад за військове звання - 130,00 грн, процентна надбавка за вислугу років 40% - 432,00 грн, за секретність 15% - 142,50 грн, за особливо важливі завдання 42% - 635,00 грн, за оперативно-розшукову діяльність 18% - 171,00 грн, за службу в спецпідрозділах по боротьбі з організованою злочинністю 28% - 266,00 грн, премія 17% - 463,51 грн (всього - 3 190,05 грн); основний розмір пенсії - 90% грошового забезпечення (при вислуги років 35 років) - 3 588,81 грн, в т.ч. збільшення основного розміру пенсії 25% - 717,76 грн; надбавка до пенсії інвалід війни 3 групи при виконанні обов'язків в/с (ст. 7) - 393,60 грн та 50,00 грн, підвищення за постановою Кабінету Міністрів України № 355 (35% від основного розміру пенсії) 1004,87 грн; загальний розмір пенсії склав - 5 037,28 грн (а.с. 18, 35).
13 березня 2018 року Головним управлінням МВС України в Донецькій області видано позивачу довідку № 5633 лк про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), виданої ОСОБА_1 , відповідно до ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 1 січня 2016 року, за прирівняною посадою поліцейського/старший оперуповноважений в особливо важливих справах (апарат головних управлінь Національної поліції) до посади на день звільнення із служби - оперуповноважений - становить: посадовий оклад - 2 700,00 грн; оклад за військовим (спеціальним званням) підполковник міліції - 2 200,00 грн; надбавка за стаж служби (50%) - 2 450,00 грн; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) - 405,00 грн; премія (4%) - 310,20 грн. Усього - 8 065,20 грн (а.с. 20, 32).
Як вбачається з протоколу з пенсійної справи 0503000841 (МВС) від 4 квітня 2018 року, пенсія за вислугу років ОСОБА_1 перерахована з у зв'язку зі збільшенням надбавки до пенсії «інвалід війни 3 групи при виконанні обов'язків в/с (ст. 7)» - 435,60 грн та 50,00 грн; в результаті чого загальний розмір пенсії позивача склав 5 079,28 грн (а.с. 19).
Як вбачається з протоколу про перерахунок пенсії з пенсійної справи 0503000841 (МВС) від 1 травня 2018 року позивачу на підставі цієї довідки зроблено перерахунок пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988, п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 за період з 1 січня 2016 року, за результатом якого загальний розмір пенсії ОСОБА_1 (з надбавками) склав 7 542,65 грн, виходячи з наступного:
посадовий оклад - 2 700,00 грн, оклад за військове звання 2 200,00 грн, процентна надбавка за вислугу років 50% - 2 450,00 грн, надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) - 405,00 грн; премія (4%) - 310,20 грн; усього - 8 065,20 грн; основний розмір пенсії: 70% грошового забезпечення (вислуга років 35) у розмірі 5 645,64 грн, з урахуванням доплати - 7 057,05 грн, в т.ч. збільшення основного розміру пенсії 25% - 1 411,41 грн; надбавка до пенсії як інваліду війни 3 групи при виконанні обов'язків в/с (ст. 7) - 435,60 грн та 50,00 грн (а.с. 21, 33).
За поясненням позивача, після того, як він у листопаді 2019 року дізнався із засобів масової інформації про Рішення Верховного Суду, яким було визнано незаконним зменшення основного розміру пенсії пенсіонерам МВС до 70%, він 3 грудня 2019 року звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії виходячи з основного розміру пенсії 90% як це передбачено законами України (а.с. 13-15).
Листом Головного управління від 17 грудня 2019 року (вих. № 5809-Р-01) ОСОБА_1 повідомлено, що з 1 січня 2016 року було здійснено перерахунок пенсії позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, наданої Міністерством внутрішніх справ України, виходячи з встановленого розміру пенсії 70% грошового забезпечення. Зазначено також, що Законом України від 27 березня 2014 року № 1166-VII «Про запобігання катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» внесені зміни до ст. 13 Закону України 2262-ХІІ, відповідно до яких максимальний розмір пенсії, що призначається за вислугу років, не повинен перевищувати 70 % сум грошового забезпечення пенсій за будь-якою з підстав, зазначених в ст. 63 Закону № 2262-ХІІ (а.с. 16-17).
Будучи не згодним із здійсненим у травні 2019 року перерахунком розміру його пенсії, починаючи з 1 січня 2016 року та із відмовою відповідача провести належний перерахунок пенсії (виходячи з 90%-го розміру грошового забезпечення) після звернення ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду області у грудні 2019 року, позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно преамбули Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ) цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі […]. Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до ч.ч. 3-4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» № 103 (далі - Постанова № 103).
Згідно п. 3 Постанови № 103 (в редакції, чинній до 1 січня 2020 року) визначено перерахувати з 1 січня 2016 року пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-ХІІ особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”. […] Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 року та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку: з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року; з 1 січня 2020 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.
Відповідно до п. «а» ч. 1 та ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (п. "а" ст. 12): за вислугу 20 років - 50%, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55% відповідних сум грошового забезпечення (ст. 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3% відповідних сум грошового забезпечення. Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85% відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 85%, до категорії 2 і 3, - 90%.
Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 4 липня 2002 року № 51-ІV внесено зміни до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85% відповідних сум грошового забезпечення (ст. 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 95 %, до категорії 2, - 90 %.
Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI внесено зміни до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80% відповідних сум грошового забезпечення (ст. 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 95 %, до категорії 2, - 90 %.
Законом України від 27 березня 2014 року № 1166-VІІ "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України", який набрав чинності 1 квітня 2014 року, було внесено зміни до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ, відповідно до яких зазначена частина має наступну редакцію: максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Згідно зі ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України за результатом розгляду справ, пов'язаних із реалізацією права особи на соціальний захист, сформулював правову позицію (Рішення від 6 липня 1999 року № 8-рп/99усправі щодо права на пільги та Рішення від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій), згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави, до яких належать і громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо.
За правовою позицією Конституційного Суду України необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності зазначеної категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення, зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Згідно із ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 1-рп/99 від 9 лютого 1999 року, прийнятого з приводу роз'яснення ч. 1 ст. 58 Конституції України, зазначені нормативно-правові приписи щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що їх дія починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Неприпустимість зворотної дії нормативно-правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми не можуть застосовуватись до правовідносин, які існували раніше.
Таким чином, оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, внесені зміни до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі до 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії.
Отже, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла саме на момент призначення пенсії.
Аналогічного висновку дійшла і колегія Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду в постанові від 24 квітня 2018 року справа № 686/12623/17 (провадження № К/9901/849/17).
Крім того, відповідно до рішення Верховного Суду від 4 лютого 2019 року, прийнятого за наслідками розгляду зразкової справи № 240/5401/18, суд дійшов висновку, що внесені Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" та Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" зміни до ст. 13 Закону № 2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках, стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми ст. 63Закону № 2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону № 3668-VІ та Закону № 1166-VII не зазнала.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 242 КАС України).
Також суд звертає увагу на підвищені гарантії соціальної захищеності осіб, що перебувають на службі в органах внутрішніх справ, з боку держави, що повинні бути реалізованими у комплексі заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби в органах внутрішніх справ, так і після звільнення у запас або відставку (Рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень ст. 5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист").
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи встановлені судом обставини та беручи до уваги наведені вище нормативно-правові приписи та Рішення Конституційного Суду України, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність його дій щодо зменшення з 1 січня 2016 року основного розміру пенсії позивача з 90% розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, встановленого на час призначення пенсії, до 70% зазначеного розміру.
Відповідно, позовні вимоги позивача в частині визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії з 90% розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, встановленого на час призначення пенсії, до 70% такого грошового забезпечення з 1 січня 2016 року - підлягають задоволенню.
Беручи до уваги, що позовні вимоги позивача про зобов'язання першого відповідача вчинити дії щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 1 січня 2016 року, виходячи з основного розміру пенсії 90% грошового забезпечення, є похідними від позовних вимог про визнання неправомірними дій щодо зменшення основного розміру пенсії позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги і в цій частині підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Беручи до уваги, що ухвалою суду від 28 грудня 2019 року відстрочено сплату позивачем судового збору за подання даного позову до суду в розмірі 768,40 грн до розгляду справи по суті (а.с. 2), суд вважає за необхідне стягнути з відповідача зазначену суму судового збору на користь Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 12, 72-77, 94, 192-193, 242-246, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, які полягають у зменшенні основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 90 відсотків до 70 відсотків розміру грошового забезпечення поліцейського за посадою, прирівняної до останньої посади, яку займав позивач перед звільненням, при здійснені перерахунку основного розміру пенсії за вислугу років позивачу за період з 1 січня 2016 року.
Зобовязати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з основного розміру пенсії - 90 відсотків розміру грошового забезпечення поліцейського за посадою, прирівняної до останньої посади, яку займав позивач перед звільненням, за період з 1 січня 2016 року.
Здійснити виплату ОСОБА_1 різниці перерахованої згідно цього рішення пенсії та фактично сплаченої йому пенсії за період з 1 січня 2016 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3) на користь Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України) за наступними реквізитами: рахунок - рахунок -UA9089999803111256000026001, код ЄДРПОУ - 37993783, код банку 899998, отримувач - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106, судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп.
Рішення прийнято у нарадчій кімнаті, його вступна та резолютивна частини складені та підписані 2 березня 2020 року.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно приписів підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення Донецького окружного адміністративного суду подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.
Повний текст судового рішення складений та підписаний 12 березня 2020 року.
Суддя Н.П. Волгіна