"18" березня 2020 р.
м. Київ
справа № 754/4332/20
провадження № 2/755/2735/20
суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., перевіривши додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, по позовній заяві ОСОБА_1 до Моторного транспортного страхового бюро України, ОСОБА_2 , про відшкодування збитків, завданих у результаті дорожньо-транспортної пригоди,
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Моторного транспортного страхового бюро України, ОСОБА_2 , про відшкодування збитків, завданих у результаті дорожньо-транспортної пригоди.
Виконання завдань цивільного судочинства залежить від встановлення судом у справі об'єктивної істини та правильного застосування норм матеріального і процесуального права. Для цього Цивільний процесуальний кодекс України покладає на суд обов'язок, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створювати необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи.
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що позовна заява не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з ч. 1, 3 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Згідно положення ч. 5 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, на підтвердження обставин, викладених позивачем у змісті позовної заяви, останнім на виконання вимог даної ухвали суду має бути надано докази того, що ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, за наслідками якої позивачу завдано шкоди здоров'ю.
Таким чином, позивачем на виконання вимог даної ухвали суду має бути надано постанову суду, яка набрала законної сили, якою визнано відповідача ОСОБА_2 винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди за статтею 124 КУпАП. При цьому слід урахувати, що матеріали про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП направлено до суду згідно п. 2 постанови слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП України в м. Києві від 27.01.2020 року, - однак відповідної постанови суду в матеріалах позову немає.
Крім того, позивачем не зазначено правові підстави звернення з даним позовом до МТСБУ, оскільки не надано доказів, що саме на момент вчинення ДТП, тобто станом на 02.08.2018 року, мотоцикл, належний ОСОБА_2 , не був застрахований у встановленому законом порядку. При цьому позивач не надав доказів звернення до МТСБУ із заявою про встановлення страховика особи, якою вчинено ДТП.
Крім того, в матеріалах позовної заяви відсутні докази звернення позивача до МТСБУ (за відсутності страховика) із заявою про виплату страхового відшкодування, не надано доказів прийняття МТСБУ рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, та доказів правильного розрахунку страхового відшкодування з урахуванням встановленого Законом ліміту такого відшкодування.
Крім того, згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду, висловленого у постанові від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц - відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах ліміту страхового відшкодування на винну особу суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.
Так, з урахуванням вищенаведених вимог даної ухвали суду, на підтвердження обставин, викладених позивачем у змісті позовної заяви, останнім на виконання вимог даної ухвали суду має бути надано наступні належним чином засвідчені копії документів: докази звернення позивача до страховика відповідача (а за його відсутності до МТСБУ) із заявою про виплату страхового відшкодування, докази виплати або докази відмови у виплаті з боку страховика, - оскільки незвернення потерпілої особи або його страховика до страховика винної у ДТП особи із заявою про виплату страхового відшкодування є підставою для відмови у позові потерпілій особі/його страховику, що зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року по справі №755/18006/15-ц.
Таким чином, ініціювання спору, за відсутності доказів щодо його наявності (відсутність доказів відмови у виплаті страхового відшкодування) є передчасним та призведено до відмови у позові, про що зазначено у вказаній Постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями175, 177, 185, 258-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Моторного транспортного страхового бюро України, ОСОБА_2 , про відшкодування збитків, завданих у результаті дорожньо-транспортної пригоди - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків протягом трьох днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя: В.І. Галаган