Справа № 755/4154/20
"17" березня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Гаврилової О.В., вивчивши матеріали заяви Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ЖК «Воскресенська» про забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви до суду, особа яка вказана, як відповідач: ОСОБА_1 , особа яка вказана, як третя особа - Державна архітектурно-будівельна інспекція у м.Києві,
До Дніпровського районного суду м. Києва звернулась представник заявника ОСББ
ЖК «Воскресенська» - адвокат Нікіпелова Катерина Євгенівна, із заявою про забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви до суду, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони суб'єктами державної реєстрації та державним реєстраторам вчиняти будь-які дії, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .
Заява обґрунтована тим, що у 2010 році було збудовано багатоквартирний та багатоповерховий житловий будинок з вбудованими торговельно-офісними приміщеннями та підземним паркінгом за адресою АДРЕСА_2 . 05 лютого 2011 року будинок введено в експлуатацію. Загальна кількість квартир - 198. Відповідно до Протоколу
№ 1 від 04.06.2018р. Установчих зборів Співвласників багатоквартирного будинку
ЖК «Воскресенський» за місцезнаходженням: АДРЕСА_2 , у цьому будинку було вирішено створити об'єднання співвласників такого будинку за назвою -
ОСББ ЖК «Воскресенський». 24 січня 2020 року ОСОБА_1 став власником квартири загальною площею 130 кв.м. (житловою площею 80,7 кв.м.), що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1 . Починаючи з 25 січня 2020 року у вищезазначеній квартирі проходять ремонтні роботи, спрямовані на поділ квартири на декілька окремих житлових приміщення (квартири), шляхом здійснення наступних робіт: проведення капітального перепланування; зміни площі квартири (в т.ч. збільшення житлової площі за рахунок балконів) та зон загального користування; присвоєння нової адреси; перенесення «мокрих» місць; переобладнання (перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів, влаштування і переобладнання туалетів, ванних кімнат, вентиляційних каналів, перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів) тощо. Відповідно до Правил проживання у будинку та Порядку заходів за порушення зобов'язань співвласниками в ОСББ ЖК «Воскресенський», що затверджені Загальними зборами ОСББ
ЖК «Воскресенський» за протоколом №4 від 15 липня 2019 року та Правил проведення ремонту/перепланування квартир або приміщень у будинку ОСББ ЖК «Воскресенський», що затверджені Загальними зборами ОСББ ЖК «Воскресенський» за протоколом №5 від 23 грудня 2019 року процедура проведення будь-яких будівельних робіт у даному будинку потребує попереднього повідомлення про це адміністрації ОСББ, а у випадку, якщо ці роботи пов'язані з переплануванням та/або переобладнанням квартири - отримання на це погодження від адміністрації ОСББ з попереднім наданням копій дозвільних документів від відповідних архітектурних державних органів. Всупереч Житлового і Цивільного кодексів України, Закону України «Про архітектурну діяльність» та положень Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України
від 08 жовтня 1992 року №572, ОСОБА_1 не звертався до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві з приводу погодження процедури перепланування та/або переобладнання у даній квартирі та проведення відповідних ремонтних чи будівельних робіт. Отже, відповідні дозволи/погодження та декларація про готовність об'єкта до експлуатації чи будь-які інші дозвільні документи, не виготовлялись. Також, ОСОБА_1 не звертався до Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації з метою присвоєння нових адрес новоствореним об'єктам нерухомості, жодних погоджень зі сторони ОСББ ЖК «Воскресенський» не надавалося, жодних погоджень з мешканцями сусідніх квартир розроблено та підписано не було. 20 лютого 2020 року ОСББ ЖК «Воскресенський» направило ОСОБА_1 вимогу про усунення порушень у порядку досудового врегулювання спору за власною ініціативою. Проте, станом на сьогодні відповідь не надано. Вимоги та попередження в усній формі від ОСББ ЖК «Воскресенський» проігноровані. Багато інших квартир в будинку розділені внаслідок чого в стінах будинку з'явились тріщини. Враховуючи протиправні дії співвласників будинку, у заявника існують небезпідставні та реальні занепокоєння щодо того, що квартира №158 у найближчий час буде розподілена на 4 смарт-квартири, які будуть реалізовані, шляхом укладення договорів купівлі-продажу з іншими особами, що суттєво ускладнить виконання у майбутньому можливого рішення суду про зобов'язання привести об'єкт нерухомості (квартири) до попереднього стану, оскільки об'єкт нерухомості буде розділено та відчужено третім особам. Заявник вважає, що невжиття заходів забезпечення до подання позову може ускладнити виконання рішення суду, оскільки зазначене може призвести до переходу права власності на квартиру, в тому числі шляхом укладення договору купівлі-продажу, до третіх осіб, у яких квартира за адресою
АДРЕСА_1 в подальшому може бути витребувана із володіння з підстав незаконної реєстраційної дії щодо первинної реєстрації права власності (на продавця) у вигляді перепланування квартир (шляхом поділу) у порядку, що не відповідає діючому законодавству з метою швидкого відчуження квартири третім особам.
16 березня 2020 року вказану заяву було передано в провадження судді Гаврилової О.В. на підставі до протоколу розподілу судової справи між суддями.
У відповідності до частини 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
За змістом положень ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Вивчивши матеріали заяви про забезпечення позову, оцінивши наведенні заявником підстави для вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до наступного.
Забезпечення позову -- це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з п. 2, 4 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.
В п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», роз'яснено: особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов'язані з матеріально-правовим обмеженням заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в п.4 вищевказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Як убачається зі змісту заяви про забезпечення позову, заявник забезпечує належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку, використання його за призначенням, дотримання вимог правил утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території тощо.
Фактично, як убачається зі змісту заяви, заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони суб'єктами державної реєстрації та державним реєстраторам вчиняти будь-які дії, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , з метою запобігання переходу права власності на квартиру, в тому числі шляхом укладення договору купівлі-продажу.
Суд звертає увагу, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність, зокрема, полягає в тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову.
Зі змісту заяви вбачається, що заявник має намір звернутись до суду з позовом про зобов'язання привести об'єкт нерухомості (квартири) до попереднього стану.
Разом з тим, обраний заявником вид забезпечення позову, в разі його застосування до вирішення спору по суті, призведе до обмеження прав власника спірного об'єкту нерухомого майна та обмеження конституційних прав особи на розпорядження його власністю.
При цьому, в заяві зазначено, що ОСОБА_1 не звертався до Дніпровської районної у м.Києві державної адміністрації з метою присвоєння нових адрес новоствореним об'єктам нерухомості.
Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви до суду, забезпечення збалансованості інтересів сторін, відсутності зв'язку між заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, в тому числі, порушення обраними заходами забезпечення позову, які заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, прав власника, суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 149, 150, 153,258-261, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Відмовити в задоволенні заяви Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку
ЖК «Воскресенська» про забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви до суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: