Справа № 505/3038/17
Провадження № 1-м/505/1/2020
17.03.2020 року м. Подільськ
Котовський міськрайонний суд Одеської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
засудженого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Подільськ клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку Російської Федерації у відповідність із законодавством України стосовно засудженого за вироком Щербінського районного суду м.Москви від 13.09.2016р.,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Липецьке, Котовського району, Одеської області, громадянина України, із неповною середньою освітою, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , засуджений за вироком Щербінського районного суду м.Москви від 13.09.2016р. за ч.3 ст.30 п.п. «а, г», ч.4 ст.228.1; ч.1 ст.30 ч.5 ст.228.1 КК РФ та призначено йому покарання із застосуванням ч.2 ст.69 КК Російської Федерації шляхом часткового складання призначених покарань до покарання у виді позбавлення волі строком 10 (десять) років 6 (шість) місяців з відбуванням покарання у виправній колонії суворого режиму, -
В провадженні Котовського міськрайонного суду Одеської області перебуває на розгляді клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку Російської Федерації у відповідність із законодавством України стосовно засудженого ОСОБА_5 за вироком Щербінського районного суду м.Москви від 13.09.2016р.
У судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження у відношенні засудженого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що закінчується термін дії ухвали Одеського апеляційного суду від 02.10.2019 року про застосування запобіжного заходу, однак на даний час відсутні підстави для застосування до засудженого ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Суддя своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».
Захисник та засуджений у судовому засіданні не заперечували проти задоволення заявленого прокурором клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, приходить до наступних висновків.
Враховуючи положення ст.ст.7, 9 КПК України, суд вважає за необхідне, при розгляді клопотання прокурора про продовження дії запобіжних заходів стосовно обвинувачених, керуватись Конституцією України та загальними нормами кримінального процесуального закону, які регламентують питання щодо застосування запобіжних заходів на стадії судового провадження, зокрема ст.29 Конституції України, а також ст.ст.7, 8, 9,12,176-178,181,183,199, 331 КПК України.
Згідно з положеннями ст.29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за мотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Положення ч.2 ст.331 КПК України передбачають, що вирішення судом питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
За змістом ст.ст.176-178 КПК України, запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого з метою запобігання забезпечення виконання цією особою покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню ризиків, передбачених цими нормами.
Під час розгляду справи ОСОБА_5 утримується під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» на підставі ухвали Одеського апеляційного суду від 02.10.2019 року.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» встановлено порушення ст.5 Конвенції, коли «тримання під вартою не передбачається ані конкретним положенням законодавства, ані судовим рішенням» (п.74), тому подібна обставина у справі щодо ОСОБА_5 вимагає судового врегулювання.
Вирішуючи питання, щодо запобіжного заходу стосовно засудженого, суд вважає, що на теперішній час ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України існують, оскільки ОСОБА_5 засуджений у вчиненні особливо тяжкого злочину, тому може переховуватись від суду.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою засудженого ОСОБА_5 задовольнити та продовжити строк дії запобіжного заходу на два місяці.
Керуючись ст. ст.107, 331, 370, 372, 376 КПК України, суд
Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у виді тримання під вартою залишити без змін, та продовжити строк дії запобіжного заходу на два місяці, терміном до 17 травня 2020 року.
Строк дії ухвали закінчується 17 травня 2020 року.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику та направити начальнику Одеської установи виконання покарань №-21.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення, а особам, які перебувають під вартою, - в той же строк з моменту вручення їм копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1