61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
11.03.2020 Справа № 905/2068/19
Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі судового засідання Новікової К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Акціонерного товариства "К.Енерго" про стягнення 182 138 063 грн 94коп,-
За участю представників сторін:
від позивача: Єфременко О.О. (за довіреністю);
від відповідача: Жуков А.О. (за довіреністю);
Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Акціонерного товариства "К.Енерго" про стягнення 102331193,14грн. пені, 18586942,05грн. - 3% річних, 61219928,75грн. інфляційних (всього 182'138'063,94грн.).
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов Договору №1516/1617-ТЕ-41 від 08.09.2016 в частині своєчасних розрахунків за спожитий природний газ, що стало підставою для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 02.12.2019, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/2068/19, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.12.2019 року.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 23.12.2019 матеріали справи №905/2068/19 за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Акціонерного товариства "К.Енерго" про стягнення 182 138 063,94грн, передані для розгляду господарським судом Донецької області в межах справи №905/1965/19 про банкрутство Акціонерного товариства "К.ЕНЕРГО".
Розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області від 23.12.2019 призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку з відкриттям суддею Зекуновим Е.В. провадження у справі про банкрутство Акціонерного товариства "К.Енерго", враховуючи ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 23.12.2019, справа №905/2068/19 передана для розгляду судді Зекунову Е.В.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.12.2019 прийнято до провадження справу № 905/2068/19 за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження.Підготовче судове засідання призначено на 27.01.2020 року.
27.01.2020 до господарського суду Донецької області відповідач надав відзив б/н від 23.01.2020 на позовну заяву, в якому останній проти позовних вимог заперечував, посилаючись на подання позовної заяви до неналежного відповідача, оскільки ухвалою господарського суду м.Києва від 10.10.2018 затверджено мирову угоду, за якою КП «Київтеплоенерго» стало правонаступником за борговими зобов'язаннями ПАТ «Київенерго» з оплати спожитих енергоносіїв (природного газу) за договорами постачання (купівлі-продажу) природного газу з усіма додатковими угодами та додатками, укладеними між ПАТ «Київенерго» та ПАТ «НАК «Нафтогаз України», в тому числі і за договором №1516/1617-ТЕ-41. Крім того, підписанням протокольних рішень між сторонами №143 від 16.01.2017 та №3671 від 28.12.2016, сторони фактично змінили порядок та здійснення взаєморозрахунків. Відповідач також посилається на те, що розрахунки за договором №1516/1617-ТЕ-41 здійснювались із застосуванням спецрахунків (відповідно до постанови КМУ від 18.06.2014 №217). Враховуючи наведене, за твердженням відповідача, у позивача відсутні правові підстави для стягнення пені, інфляційних нарахувань та 3 % річних, що узгоджується з чисельною практикою ВСУ, зокрема, постановами ВСУ від 29.11.2019р. №905/1101/18, від 21.03.2019р. №905/1100/18, від 17.12.2019р. №922/932/19, від 31.05.2019р. №924/296/18.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 27.01.2020 підготовче засідання відкладено на 25.02.2020 року.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.02.2020 закрито підготовче провадження у справі № 905/2068/19 та призначено розгляд справи на 11.03.2020 року.
11.03.2020 до господарського суду Донецької області від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
Представник позивача у судове засідання 10.03.2020 з'явився, позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача у судове засідання 10.03.2020 з'явився, проти позовних вимог заперечував з підстав викладених у відзиві.
Відповідно до вимог ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою звукозаписувальних технічних засобів.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд,
08.09.2016 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Постачальник) та Акціонерним товариством "К.ЕНЕРГО" (далі - споживач) укладено договір постачання природного газу №1516/1617-ТЕ-41 (далі - Договір), згідно з яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов'язується сплатити його на умовах цього договору (п.1.1 Договору).
Судом встановлено, що згідно з п.1 Постанови КМУ №226 від 06.03.2019р. «Деякі питання акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» вирішено змінити тип публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» з публічного на приватне та перейменувати його в Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України».
Факт внесення відомостей про реорганізацію позивача (Постачальника за Договором №1516/1617-ТЕ-41 від 08.09.2016 постачання природного газу) підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до п.1.2 Договору, газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.
За визначеннями п.2.1 Договору (в редакції Додаткової угоди №2 від 31.03.2017) постачальник передає споживачу для СВП "Київські ТЕЦ" ПАТ «Київенерго» в період з 01 квітня 2017 року по 30 вересня 2017 року (включно) газ обсягом до 195000тис.куб.метрів, у тому числі по місяцях (тис. куб.м.): Для ТЕЦ-5 СВП "Київські ТЕЦ": квітень - 31000, травень - 13000, червень - 13000, липень - 12000, серпень - 12500, вересень - 15500; Для ТЕЦ-6 СВП "Київські ТЕЦ": квітень - 27500, травень - 15000, червень - 8500, липень - 15500, серпень - 14000, вересень - 17500.
Згідно п.п.2.3., 2.4 Договору (в редакції Додаткової угоди №1 від 23.01.2017) перегляд та коригування планових обсягів природного газу, що планується передати за цим Договором відповідно до п.2.1., може змінюватись за ініціативою споживача шляхом підписання додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного місяця постачання газу; допускається відхилення споживання обсягу природного газу протягом відповідного місяця постачання газу в розмірі +/- 5 відсотків від підтвердженого постачальником планового обсягу без узгодження сторін. Підписаний сторонамии акт приймання-передачі природного газу, відповідно до п.3.4. Договору, вважається узгодженням сторонами загального обсягу переданого газу у відповідному місяці постачання газу.
Право власності на газ переходить від постачальника до споживача в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ споживач несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальністю, пов'язану з правом власності на газ (п.3.1 Договору).
У п.3.4. Договору узгоджено, що приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання газу споживачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, зазначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу.
Пунктом 5.1. Договору (в редакції Додаткової угоди №2 від 31.03.2017) визначено, що ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до його вартості відповідно до Податкового кодексу України) та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, визначається згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2015 №758.
Відповідно до п.5.2 Договору (з урахуванням Додаткової угоди №2 від 31.03.2017) ціна за 1000куб. метрів природного газу за цим договором з 01.04.2017 становить 4942,00гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 5930,40грн.
Згідно п.5.4 договору загальна сума вартості природного газу за договором складається із сум вартості місячних поставок газу.
Оплата за природний газ здійснюється споживачем виключного коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу (п.6.1 договору).
У п.6.2. Договору сторони обумовили обов'язковість посилання на номер договору у призначенні платежу під час перерахування коштів.
Пунктом 6.2. Договору також визначений наступний порядок здійснення розрахунків за договором:
1) споживач перераховує на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника кожного банківського дня розрахункового місяця кошти згідно з нормативами перерахування, затвердженими в установленому порядку, які зараховуються як оплата за природний газ, поставлений постачальником споживачеві в порядку, визначеному законодавством, -у разі коли на Споживача станом на 30.09.2015 поширювалась дія ст.19-1 Закону України "Про теплопостачання";
2) в будь-якому випадку, споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до п.6.1 цього договору - в разі коли на поточний рахунок із спеціальним режимом використання споживача надходить недостатньо коштів для своєчасної оплати використаного природного газу;
3) з поточного рахунку споживача кошти перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника та зараховуються як оплата за природний газ, поставлений постачальником споживачеві у визначеному законодавством порядку, - у разі коли на споживача станом на 30.09.2015 не поширювалась дія ст.19-1 Закону України "Про теплопостачання" в частині відкриття поточного рахунка із спеціальним режимом використання;
4) шляхом зарахування постачальником коштів, що надійшли від споживача як погашення заборгованості за природний газ, поставлений в минулі періоди згідно з цим договором, у порядку календарної черговості виникнення заборгованості - за наявності заборгованості у споживача за цим договором. Кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором;
5) оплата інших платежів (пені, штрафів, судових зборів, інфляційних нарахувань тощо), крім суми основної заборгованості, здійснюється споживачем на поточний рахунок постачальника.
Відповідно до п.6.4 договору у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості зі сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору сторони погодились, що грошова сума, яка надійшла від споживача, погашає вимоги постачальника у такій черговості незалежно від призначення платежу, визначеного споживачем: 1) у першу чергу - відшкодовуються витрати постачальника, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу - сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафу; 3) у третю чергу - погашається основна сума заборгованості.
У п.8.3. Договору зазначено, що з урахуванням п.11.3 цього договору укладання договорів про організацію взаєморозрахунків, а також підписання сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання не звільняє споживача від обов'язку сплатити на користь постачальника платежі відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, нараховану на всю суму заборгованості, за винятком сум, сплачених відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №20 від 11.01.2005. Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №20 від 11.01.2005.
Відповідно до п.11.3 Договору (в редакції Додаткової угоди №1 від 23.01.2017) усі зміни і доповнення до Договору оформлюються письмово у формі додаткової угоди про внесення змін до цього договору та підписуються уповноваженими представниками сторін, крім випадків, зазначених у абзаці 1 п.2.5., п.11.5. та п.11.6. Договору; договір про організацію взаєморозрахунків не вносять змін до Договору та може бути застосований до відносин за цим Договором тільки після підписання сторонами окремого додаткового договору або додаткової угоди про внесення змін до Договору.
Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2016 до 30.09.2017 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п.12 Договору, з урахуванням Додаткової угоди №2 від 31.03.2017).
На виконання умов договору позивачем поставлено, а відповідачем отримано природний газ у жовтні 2016 - вересні 2017 на суму 3'658' 319' 888,47грн, що підтверджується актами приймання - передачі природного газу (на території підконтрольній українській владі) №б/н від 31.10.2016, №б/н від 30.11.2016, №б/н від 31.12.2016, №б/н від 31.01.2017, №б/н від 28.02.2017, №б/н від 31.03.2017, №б/н від 30.04.2017, №б/н від 31.05.2017, №б/н від 30.06.2017, №б/н від 31.07.2017, №б/н від 31.08.2017, №б/н від 30.09.2017, що підписані сторонами та скріплені печатками підприємств.
З матеріалів справи вбачається, що сторони ПАТ «НАК «Нафтогаз України» та ПАТ «Київенерго», за участі ГУ Державної казначейської служби України у м.Києві, Департаменту фінансів виконавчого органу Київської міської ради, Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київського міської ради, склали між собою спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України №143 від 16.01.2017р. та №3671 від 28.12.2016.
В пункті 1 цих протокольних рішень вказано, що їх предметом є організація проведення взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005р. № 20 «Про затвердження Порядку перерахунків деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам та надання пільг, субсидій та компенсацій».
Відповідно до вказаних протокольних рішень №143 від 16.01.2017 та №3671 від 28.12.2016 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України між сторонами у справі фактично проводилися розрахунки за поставлений за договором природний газ на загальну суму 63' 031' 323,54грн, що підтверджується реєстрами погашення поточної кредиторської заборгованості та даними з операцій по підприємству ПАТ «Київенерго» за період з 01.01.2016р. по 31.01.2018р.
Відповідно до п.п.5.2, 5.3 спільних протокольних рішень передбачено, що вони набирають чинності з моменту їх підписання всіма сторонами і діють до повного виконання сторонами зобов'язань за цими спільними протокольними рішеннями. Спільне протокольне рішення є чинним лише у разі проведення відповідного фінансування.
Спільні протокольні рішення підписані уповноваженими представниками сторін, підписи яких скріплені відтисками печаток всіх сторін.
Як вбачається з «Операцій з 01.01.2016 по 31.01.2018» Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» сплата заборгованості за спірними поставками енергоносія за договором постачання природного газу №1518/1617-ТЕ-41/17 від 08.09.2016 в сумі 9259447,84грн. була проведена шляхом укладенням спільних протокольних рішень на підставі №20 від 11.01.2005 Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій", розподілу коштів відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 18.06.2014 №217, із залученням бюджетних субвенцій на підставі постанови КМУ №332 від 18.05.2017 та шляхом перенесення оплати з Договору №1518/1617-ТЕ-41 на Договір №1516/1617-ТЕ-41 згідно листа ПАТ «Київенерго» на суму 23089467,88грн.
Між тим, оплата отриманого природного газу була здійснена невчасно, що і стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення з АТ «К.ЕНЕРГО» 182'138'063,94грн, з яких 102331193,14грн. пені, 18586942,05грн. - 3% річних, 61219928,75грн. інфляційних.
Відповідач проти позову заперечував. Вважає, що позовна заява подана ПАТ НАК «Нафтогаз України» до неналежного відповідача.
Так, ухвалою господарського суду м.Києва від 10.10.2018 затверджено мирову угоду, за якою КП «Київтеплоенерго» стало правонаступником за борговими зобов'язаннями ПАТ «Київенерго» з оплати спожитих енергоносіїв (природного газу) за договорами постачання (купівлі-продажу) природного газу з усіма додатковими угодами та додатками, укладеними між ПАТ «Київенерго» та ПАТ «НАК «Нафтогаз України», в тому числі і за договором №1516/1617-ТЕ-41від 08.09.2016.
Крім того, розрахунки з ПАТ «НАК «Нафтогаз України» були здійснені Відповідачем шляхом розподілу коштів із застосуванням спецрахунків (відповідно до постанови КМУ від 18.06.2014р. №217), шляхом укладення спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків (відповідно до постанови КМУ від 11.01.2005. №20) та із залученням бюджетних субвенцій на підставі постанови КМУ №332 від 18.05.2017.
Підписанням протокольних рішень у відповідності до постанови КМУ від 11.01.2005р. №20, сторони фактично змінили порядок та здійснення взаєморозрахунків. За вказаними протокольними рішеннями взаєморозрахунки були здійснені у повному обсязі.
Щодо розрахунків шляхом розподілу коштів із застосуванням спецрахунків на підставі Постанови КМУ від 18.06.2014. №217 та із залученням бюджетних субвенцій на підставі постанови КМУ №332 від 18.05.2017, то за цих обставин АТ «К.Енерго» був позбавлений можливості самостійно впливати на своєчасність розрахунків, тому як державою фактично визначено спеціальний режим проведення розрахунків за поставлений природний газ, що, по суті, усуває відповідача від процесу розподілу отриманих від споживачів грошових коштів на свій розсуд та полягає у автоматичному перерахуванні зі спеціальних рахунків грошових коштів на рахунки позивача за визначеними нормативами.
З урахуванням зазначеного, відповідач вважає, що у позивача відсутні правові підстави для стягнення з АТ «К.Енерго» пені, інфляційних нарахувань та 3 % річних.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних мотивів:
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з вимогами ч.1 ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір постачання природного газу №1516/1617-ТЕ-41 від 08.09.2016, згідно з яким позивач зобов'язався передати у власність споживачу у 2016-2017 роках природний газ (далі - газ), а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити цей газ, на умовах цього договору.
Оплата за газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу (п. 6.1 договору).
Додатковою угодою №2 від 31.03.2016р. до договору яка набула чинності з дати її підписання сторонами та поширила свою дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.01.2016, сторонами узгоджено, п.6.1., що остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяці, наступного за місяцем поставки газу.
Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч. 1, 7 ст.193 ГК України.
З матеріалів справи вбачається, що сторони, ПАТ «НАК «Нафтогаз України» та ПАТ «Київенерго», за участі ГУ Державної казначейської служби України у м.Києві, Департаменту фінансів виконавчого органу Київської міської ради, Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київського міської ради, склали між собою спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України № 143 від 16.01.2017р. та №3671 від 28.12.2016.
В пункті 1 цих протокольних рішень вказано, що їх предметом є організація проведення взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р. №20.
Відповідно до вказаних протокольних рішень, №143 від 16.01.2017 та №3671 від 28.12.2016 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України між сторонами у справі фактично проводилися розрахунки за поставлений за договором природний газ на загальну суму 63' 031' 323,54грн, що підтверджується реєстрами погашення поточної кредиторської заборгованості та даними з операцій по підприємству ПАТ «Київенерго» за період з 01.01.2016р. по 31.01.2018р.
За змістом ст.7 Господарського кодексу України відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.
Згідно з положеннями ч.ч.1-3 ст.12 вказаного нормативно-правового акту держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності. Основними засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб'єктів господарювання є: державне замовлення; ліцензування, патентування і квотування; технічне регулювання; застосування нормативів та лімітів; регулювання цін і тарифів; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій. Умови, обсяги, сфери та порядок застосування окремих видів засобів державного регулювання господарської діяльності визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами, а також програмами економічного і соціального розвитку. Встановлення та скасування пільг і переваг у господарській діяльності окремих категорій суб'єктів господарювання здійснюються відповідно до цього Кодексу та інших законів.
Одним із засобів державного регулювання господарської діяльності є визначення механізму перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату і податку на додану вартість, що сплачується, зокрема Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України". Наведене регулювання визначено постановою №20 від 11.01.2005 Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" із відповідними змінами.
Пунктом 7 вказаного Порядку визначено, що розрахунки проводяться за згодою учасників на підставі актів звіряння або договорів, які визначають величину щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг) і спільних протокольних рішень, підписаних усіма учасниками таких розрахунків.
Відшкодування коштів на пільги, субсидії здійснюється з Державного бюджету України за спеціальною процедурою. При цьому, такі кошти не є коштами суб'єкта господарювання, а безпосередньо перераховуються на рахунок, в даному випадку - ПАТ «Нафтогаз України» (позивачу).
Отже, державою фактично визначено спеціальний режим проведення розрахунків за поставлений природний газ, що, по суті, усуває відповідача від процесу розподілу отриманих від споживачів грошових коштів на свій розсуд та полягає у автоматичному перерахуванні зі спеціальних рахунків грошових коштів на рахунки позивача за визначеними нормативами.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові об'єднаної палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.05.2018р. у справі №924/296/18 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.07.2019р. у справі № 913/334/18, від 03.04.2019р. у справі № 906/278/18, від 14.03.2018р. у справі № 910/9806/16 та від 24.10.2019р. у справі №903/910/18.
Таким чином, наслідком підписання спільних протокольних рішень №143 від 16.01.2017 та №3671 від 28.12.2016 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 є фактична зміна визначеного у договорі №1516/1617-ТЕ-41 від 08.09.2016 порядку і строку проведення розрахунків за природний газ відносно сум, які охоплюються такими рішеннями, оскільки підписавши спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків, НАК «Нафтогаз України» у такий спосіб виявило згоду зі зміною порядку та строків проведення розрахунків за наданий ним газ за договором №1516/1617-ТЕ-41 від 08.09.2016.
Положення щодо неможливості відповідача впливати на порядок, строки та розмір розрахунків з позивачем за поставлений природний газ закріплені у Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256, згідно з пунктом 4 якого перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення провадиться Державною казначейською службою згідно з помісячним розписом асигнувань державного бюджету, але в межах фактичних зобов'язань відповідних бюджетів щодо пільг, субсидій і допомоги населенню.
З огляду на викладене, господарський суд зазначає, що взаєморозрахунки за придбаний природний газ відповідно до протокольних рішень №143 від 16.01.2017 та №3671 від 28.12.2016 на загальну суму 63 031 323,54грн були здійснені не власними коштами відповідача, а через процедуру встановлену постановами Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20, якою передбачено, що пільги та субсидії не є коштами суб'єкта господарювання та автоматично перераховуються із спеціальних рахунків, у випадку їх надходження, на рахунки позивача.
За таких обставин, оскільки держава взяла на себе бюджетне зобов'язання щодо відшкодування частини витрат підприємств паливно-енергетичного комплексу, пов'язаних з газопостачанням населення, яке використовує субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг, а саме - витрат на придбання природного газу, його транспортування магістральними та переміщення розподільчими газопроводами, підстави для покладення відповідальності на відповідача за несвоєчасну оплату коштів відсутні.
Відповідно до ст.191 Закону України "Про теплопостачання", оплата теплової енергії, для виробництва якої повністю або частково постачається природний газ гарантованим постачальником, здійснюється споживачами теплової енергії та теплопостачальними організаціями, які купують теплову енергію для її подальшого постачання споживачам, шляхом перерахування коштів на рахунки із спеціальним режимом використання, які відкривають теплопостачальні та теплогенеруючі організації для зарахування коштів, у тому числі від теплопостачальних організацій, які отримують теплову енергію для її подальшого постачання споживачам, в уповноваженому банку. Оплата теплової енергії шляхом перерахування коштів на інші рахунки забороняється.
Оплата споживачем теплової енергії шляхом перерахування коштів на рахунок із спеціальним режимом використання є обов'язковою умовою договору на постачання теплової енергії, укладеного між теплопостачальною організацією та споживачем теплової енергії.
Кошти, що надійшли на рахунки із спеціальним режимом використання, перераховуються банками згідно з порядком розподілу коштів, затвердженим Кабінетом Міністрів України, виключно на рахунок: гарантованого постачальника; теплогенеруючої організації; теплопостачальної організації; теплотранспортуючої організації.
Цим порядком також визначається механізм перерахування коштів такими організаціями для проведення розрахунків з гарантованим постачальником за весь обсяг спожитого природного газу.
Постановою Кабінету Міністрів України №217 від 18.06.2014 затверджено "Порядок розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов'язки" (далі - Порядок № 217).
Згідно з п. 3 Порядку № 217, теплопостачальні організації, що здійснюють продаж теплової енергії та/або надання комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, для виробництва яких повністю або частково використовується природний газ, куплений у постачальника природного газу із спеціальними обов'язками такими теплопостачальними організаціями або теплогенеруючими організаціями, в яких теплопостачальні організації купують теплову енергію, та їх структурні підрозділи відкривають у місячний строк з дня набрання чинності постановою, якою затверджено цей Порядок, в уповноваженому банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожиту теплову енергію та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води за категоріями споживачів "населення", "релігійні організації", "бюджетні установи", "інші споживачі" (далі - спеціальні рахунки, відкриті теплопостачальними організаціями).
Відповідно до п. 7 Порядку № 217, теплопостачальні і теплогенеруючі організації та їх структурні підрозділи інформують споживачів про відкриті в уповноваженому банку спеціальні рахунки для оплати спожитої теплової енергії та наданих комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води.
За приписами п. 8 Порядку № 217, усі категорії споживачів, яким здійснюється продаж теплової енергії та/або надання комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, сплачують їх вартість шляхом перерахування коштів виключно на спеціальні рахунки, відкриті теплопостачальними і теплогенеруючими організаціями та їх структурними підрозділами в уповноваженому банку для відповідної категорії споживачів. У разі коли у платіжному дорученні (касовому документі) споживача теплової енергії або комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води реквізити рахунка одержувача коштів за теплову енергію та/або комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води не відповідають реквізитам спеціального рахунка, відкритого теплопостачальною або теплогенеруючою організацією, банк (підприємство поштового зв'язку або орган Казначейства), що приймає платіжний документ, повертає його без виконання з надісланням відповідного повідомлення споживачеві.
Згідно з п. 9 Порядку № 217, уповноважений банк здійснює перерахування коштів, що надходять на спеціальні рахунки, відкриті теплопостачальними і теплогенеруючими організаціями, згідно з реєстром нормативів перерахування коштів, що надходять як плата за теплову енергію та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води від усіх категорій споживачів та як плата теплопостачальних організацій за вироблену теплогенеруючими організаціями теплову енергію (далі - реєстр нормативів), що затверджується Комісією.
Як зазначено у пункті 12 Порядку, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі комісія або НКРЕКП) на підставі даних, визначених у пунктах 10 і 11 цього Порядку, щомісяця:
1) розраховує для кожної категорії споживачів теплопостачальної і теплогенеруючої організації нормативи перерахування коштів:
- на поточний рахунок теплопостачальної і теплогенеруючої організації;
- на рахунок постачальника природного газу із спеціальними обов'язками, зазначений у договорі купівлі-продажу (постачання) природного газу (далі - рахунок постачальника природного газу із спеціальними обов'язками);
- на рахунок оператора газотранспортної системи, зазначений у договорі на транспортування природного газу (якщо теплопостачальна або теплогенеруюча організація має чинний договір на транспортування природного газу з оператором газотранспортної системи) (далі - рахунок оператора газотранспортної системи);
- на рахунок оператора газорозподільної системи, зазначений у договорі на розподіл природного газу (якщо теплопостачальна або теплогенеруюча організація має чинний договір на розподіл природного газу з оператором газорозподільної системи) (далі - рахунок оператора газорозподільної системи);
- на спеціальні рахунки, відкриті теплогенеруючими організаціями;
2) затверджує реєстр нормативів;
3) доводить реєстр нормативів до відома уповноваженого банку для виконання не пізніше ніж за один робочий день до початку місяця, в якому застосовуватимуться нормативи;
4) розміщує реєстр нормативів на своєму офіційному веб-сайті.
На підставі пункту 13 Порядку, уповноважений банк, згідно з умовами договору банківського рахунку, здійснює перерахування коштів за спожиту теплову енергію та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води із спеціальних рахунків, відкритих структурними підрозділами теплопостачальних і теплогенеруючих організацій, на спеціальні рахунки теплопостачальних і теплогенеруючих організацій двічі на день, а саме:
- до 10-ї години - залишок коштів на початок операційного дня;
- до 17-ї години - кошти, що надійшли протягом операційного дня на спеціальні рахунки, відкриті структурними підрозділами теплопостачальних і теплогенеруючих організацій.
Уповноважений банк до 12-ї години операційного дня здійснює відповідно до реєстру нормативів розподіл коштів, що надійшли за попередній день від структурних підрозділів теплопостачальних і теплогенеруючих організацій та споживачів, і перерахування коштів на рахунки з урахуванням вимог пунктів 14-26 цього Порядку.
Матеріали справи також містять банківські виписки, що підтверджують оплату заборгованості на суми 80139674,00грн, 169899853,00грн, 200000000,00грн, 78448,00грн, 190000000,00грн, призначення платежів яких містять посилання на Постанову Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 №332 «Про затвердження Порядку та умов надання у 2017 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування».
Згідно з п.1. Постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 №332 ці Порядок та умови визначають механізм надання у 2017 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування (далі - субвенція).
Відповідно до п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 №332 підставою для проведення розрахунків з погашення різниці між фактичною вартістю та тарифом є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається підприємствами, що виробляли, транспортували та постачали теплову енергію, надавали послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, централізованого водопостачання і водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуги (далі - надавачі послуг), та іншими учасниками розрахунків з погашення заборгованості згідно з довідкою, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості (без урахування пені, штрафних і фінансових санкцій) на дату укладення такого договору. Примірний договір про організацію взаєморозрахунків наведений у додатку 2.
Наявні в матеріалах справи банківські виписки, окрім посилання на Постанову Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 №332 містять посилання на укладені між сторонами Договори, що узгоджується з приписами п.3 Постанову Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 №332, факт відповідного розподілу коштвів сторонами не заперечується.
Відповідно до ст. 6 Господарського кодексу України (далі - ГК України) свобода підприємницької діяльності обмежується відповідними законами, крім того господарювання в Україні може мати обмеження з боку держави (державних органів) для регулювання економічних процесів у зв'язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави.
Згідно зі ст.7 ГК України, відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.
За приписами ст.12 ГК України, держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного та соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності. Умови, обсяги, сфери та порядок застосування окремих видів засобів державного регулювання господарської діяльності визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами, а також програмами економічного і соціального розвитку. Встановлення та скасування пільг і переваг у господарській діяльності окремих категорій суб'єктів господарювання здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів.
На підставі ч. 4 ст. 179 ГК України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Отже, відповідач позбавлений можливості самостійно впливати на своєчасність розрахунків, тому як державою фактично визначено спеціальний режим проведення розрахунків за поставлений природний газ, що, по суті, усуває відповідача від процесу розподілу отриманих від споживачів грошових коштів на свій розсуд та полягає у автоматичному перерахуванні зі спеціальних рахунків грошових коштів на рахунки позивача за визначеними нормативами.
При цьому, навіть дотримання запропонованого державою алгоритму дій для забезпечення розрахунків за договорами купівлі-продажу природного газу між постачальником зі спеціальними обов'язками та споживачем не створює передумов для безумовного своєчасного перерахування коштів на рахунок продавця природного газу у встановленому порядку. Відповідач не може керуватися загальними принципами здійснення господарської діяльності на власний розсуд за наявності покладених на нього зобов'язань з безперебійного забезпечення споживачів теплопостачанням, оскільки повинен діяти виключно в межах норм чинного законодавства, що регулює енергетичну галузь.
Отже, розрахунки між сторонами договору №1516/1617-ТЕ-41 від 08.09.2016 здійснювались наступними способами: укладенням спільних протокольних рішень на підставі №20 від 11.01.2005 Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій"; коштами, які перераховувались відповідачем на користь позивача виключно з рахунку із спеціальним режимом використання у відповідності до ч.1 п.6.2 договору №1516/1617-ТЕ-41 від 08.09.2016, із залученням бюджетних субвенцій на підставі постанови КМУ №332 від 18.05.2017.
Необхідною умовою для застосування норми ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України та санкцій, передбачених умовами договору, у подібних правовідносинах є факт здійснення оплати поза межами порядку і строків, встановлених спільними протокольними рішеннями.
Для застосування штрафних санкцій та відповідальності за прострочку виконання грошового зобов'язання необхідною умовою є факт невиконання або прострочки виконання зобов'язання.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 17.12.2019 у справі № 922/932/19.
Таким чином, оплата поставленого відповідачем природного газу за договором договору №1516/1617-ТЕ-41 від 08.09.2016 проводилась на підставі спільних протокольних рішень відповідно до постанови Кабінету міністрів України №20 від 11.01.2005, також розрахунок проводився із залученням бюджетних субвенцій на підставі постанови КМУ №332 від 18.05.2017 та на умовах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 18.06.2014 №217 на підставі нормативів перерахування коштів, прийнятих на підставі постанов НКРЕКП у відповідності до умов ч. 1 п. 6.2 договору №1516/1617-ТЕ-41 від 08.09.2016, а тому в позивача були відсутні правові підстави для нарахування відповідачу 3% річних, інфляційних втрат та пені.
Щодо доводів відповідача про подання позовної заяви до неналежного відповідача суд зазначає наступне.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.10.2018р. у справі №910/7807/18 затверджено Мирову угоду, укладену 09.10.2018 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та Публічним акціонерним товариством «Київенерго» затвердити.
За Мировою Угодою КП «Київтеплоенерго» підтверджує та визнає, що стало і є правонаступником за борговими зобов'язаннями ПАТ «Київенерго» з оплати спожитих енергоносіїв (природного газу), зокрема, за договором постачання (купівлі-продажу) природного газу №1516/1617-ТЕ-41 від 13.10.2016 з усіма додатковими угодами та додатками, укладеним між ПАТ «Київенерго» та ПАТ «НАК «Нафтогаз України» (п.1 Мирової угоди).
Відповідно до п.1.1. Мирової угоди від 09.10.2018 сторони визнають та погодили, що неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних, нараховані відповідно до умов Договорів за борговими зобов'язаннями станом на дату підписання Мирової Угоди і тих, що будуть нараховані відповідно до умов Договорів за борговими зобов'язаннями не є предметом врегулювання цієї Мирової Угоди, а питання їх стягнення підлягає вирішенню у судовому порядку в рамках окремого судового спору / судових спорів. При цьому, Сторони домовились, що наявність підстав для стягнення з КП «Київтеплоенерго» таких нарахувань буде визначатися за результатами розгляду судами спорів за відповідними вимогами ПАТ «НАК «Нафтогаз України».
Судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій в межах справи №910/5098/18 досліджувалось питання правомірності заміни боржника (ПАТ «Київенерго») на КП «Київтеплоенерго» за зобов'язаннями ПАТ «Київенерго» перед НАК «Нафтогаз України» за відсутності волі КП «Київтеплоенерго» в частині заявлених до стягнення пені, 3% річних та інфляційних та факту передачі йому кореспондуючих такому зобов'язанню прав вимоги до споживачів, за висновками судів положення частини 4 ст. 13, частин 1, 4 статті 41, частини 2 статті 61 Конституції України виключать можливість такої заміни.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що КП «Київтеплоенерго» не стало правонаступником ПАТ «Київенерго» в частині заявлених до стягнення пені, 3% річних та інфляційних.
Отже, доводи відповідача про пред'явлення позову до неналежного відповідача є безпідставними та необгрунтованими.
За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі з підстав наведених вище.
На підставі ст. 129 ГПК України витрати щодо сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Акціонерного товариства "К.Енерго" про стягнення 182 138 063 грн 94 коп - відмовити повністю.
Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 11 березня 2020 року.
Повний текст рішення складено та підписано 18.03.2020 року.
Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Е.В. Зекунов