61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
16.03.2020р. Справа № 905/785/15
Розглянувши подання приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненка Олексія Вікторовича №01-29/459 від 21.02.2020р.
про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа
за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК",
м.Дніпро
до відповідача фізичної особи-підприємця Омельченка Романа Васильовича, м.Донецьк
про стягнення заборгованості за договором у сумі 129975,70 грн. (заборгованість за кредитом у сумі 50000,00 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом у сумі 38033,34 грн., пеня у розмірі 32942,36 грн., заборгованість по комісії за користуванням кредитом у сумі 9000,00 грн.)
Суддя Матюхін В.І.
Рішенням господарського суду Донецької області від 21.09.2015 у справі № 905/785/15:
- позов задоволено частково;
- стягнуто з фізичної особи-підприємця Омельченко Романа Васильовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитом у сумі 50 000,00 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом у сумі 38 033,34 грн., пеня у розмірі 693,57 грн., заборгованість по комісії за користуванням кредитом у сумі 9 000,00 грн., судовий збір у розмірі 1 954,54 грн.
На примусове виконання рішення 21.10.2015 видано відповідний наказ.
13.03.2020 до господарського суду надійшло подання приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненка Олексія Вікторовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа.
В обґрунтування подання приватний виконавець посилається на те, що:
- 06.08.2019 ним було відкрито виконавче провадження, під час якого було накладено решт на наступне нерухоме майно боржника:
· квартира однокімнатна, за адресою АДРЕСА_2, РНМ 20517718 , загальна площа 23,5кв.м., житлова площа 16,7кв.м., розташована на першому поверсі двоповерхового будинку;
· квартира двокімнатна, за адресою АДРЕСА_3 , РНМ 19095118, загальна площа 40,9 кв.м., житлова площа 22,4кв.м., розташована на другому поверсі двоповерхового будинку;
- 6.10.2019р. приватним виконавцем отримано довідку Державної міграційної служби України, яка вказує на те, що боржник має паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
- факт не виконання рішення по справі №905/785/15 та ухилення боржника від його виконання.
Зважаючи на те, що:
1) Статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що «виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії».
Наведеною нормою визначено права та обов'язки виконавців. Серед встановлених законодавством прав та обов'язків приватних виконавців передбачена можливість звертатися до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, яке відповідно до частини першої статті 337 Господарського процесуального кодексу України може бути застосоване виключно судом.
Так, частиною першою статті 337 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.
Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею (ч. 2 ст. 337 ГПК України).
Відповідно до частини 3 наведеної статті Господарського процесуального кодексу України, суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.
За змістом частини 3 статті 337 Господарського процесуального кодексу України господарський суд постановляє ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України саме - фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням. Фізична особа-підприємець Омельченко Роман Васильович також є фізичною особою і до нього також може бути застосований такий захід.
Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" «стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах».
Приписами ч.8 ст.48 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено: «Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника».
Ніяких доказів з'ясування про наявність/відсутність у боржника коштів у національній/іноземній валютах, у тому числі розміщених на рахунках у банках та інших фінансових установах, зокрема доказів звернення до Державної фіскальної служби України з запитом про відкриті боржником у банківських установах рахунки, приватний виконавець до подання не надав і чи здійснювались ним відповідні дії у поданні не зазначив.
При цьому, згідно частини 5 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" «у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника».
Окрім винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, арешту майна боржника, направлення запиту Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України та направлення сторонам виконавчого провадження повідомлення про оцінку майна боржника, приватним виконавцем у поданні не зазначено про здійснення інших виконавчих дій. Такі відомості у поданні відсутні і ніяких документів щодо цього до подання не додано. Одночасно у поданні зазначено про факт не виконання боржником рішення по справі, проте не вказано і з матеріалів справи та доданих до подання документів не можна зробити висновок чи рішення не виконано у повному обсязі, чи частково.
2) Щодо посилання приватного виконавця на те, що боржник ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням суду, то суд зазначає наступне.
У поданні виконавцем зазначено про ухилення боржника від виконання судового рішення, проте не вказано у чому конкретно полягає ухилення боржника від виконання рішення по даній справі.
Як роз'яснено Верховним Судом України у листі від 01.02.2013 "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України" поняття "ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням", яке варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
Відповідно до вказаного листа Верховного Суду України, однією з підстав для відмови у задоволенні подання є неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов'язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.
Отже, право виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов'язань.
За змістом ч. 2 ст. 337 Господарського процесуального кодексу України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.
З урахуванням наведеного, наявність лише самого зобов'язання не наділяє виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.
У доданих до подання матеріалах виконавчого провадження відсутні докази того, що боржник вчиняє свідомі діяння, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні.
Крім того, суд враховує, що законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Свобода пересування гарантована ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, яка передбачає, що кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. При чому, на здійснення цього права не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб (ч. 3).
У справі "Гочев проти Болгарії" від 26.11.2009, Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування).
З урахуванням вище наведеного, враховуючи приписи ст. 337 Господарського процесуального кодексу України, ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" суд прийшов до висновку про недоведеність вжиття виконавцем заходів, передбачених цим Законом щодо примусового виконання рішень, які він мав вчинити в першу чергу та ухилення боржника від виконання судового рішення і, як наслідок, відмову в задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненка Олексія Вікторовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 232-235, 337, 338 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Відмовити приватному виконавцю виконавчого округу Донецької області Літвиненку Олексію Вікторовичу у задоволенні подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи-підприємця Омельченко Романа Васильовича без вилучення паспортного документа.
Відповідно до ст.235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала згідно ст.255 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення (складення повного тексту ухвали).
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Повний текст судового рішення складено 17.03.2020.
Суддя В.І. Матюхін