ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
17 березня 2020 року м. Київ № 640/24829/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Фінансового управління Генерального штабу Збройних сил України, Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Фінансового управління Генерального штабу Збройних сил України (далі - Відповідач-1), Військової частини НОМЕР_1 (далі - Відповідач-2) у якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування ОСОБА_1 грошової компенсації невикористаної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 14 лютого 2019 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати ОСОБА_1 грошову компенсацію невикористаної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 14 лютого 2019 року та встановленим порядком надати до Фінансового управління Генерального штабу Збройних сил України для проведення відповідної виплати;
- визнати протиправною бездіяльність Генерального штабу Збройних сил України щодо ненарахування та не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації невикористаної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 14 лютого 2019 року;
- зобов'язати Генерального штабу Збройних сил України нарахувати та виплати ОСОБА_1 грошову компенсацію невикористаної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 14 лютого 2019 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що станом на день прийняття наказу про виключення зі списків особового складу у зв'язку зі звільненням з військової служби в запас відповідач не провів з ним розрахунків щодо виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні соціальної відпустки, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відповідачі надали відзиви на позовну заяву, у якому посилаючись на лист Міністерства соціальної політики України від 04.08.2016 №430/13/116-16 вказували, що у зв'язку з дією на території України особливого періоду , додаткові відпустки із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік не надаються, з березня 2014 року по теперішній час. Зазначили, що Законом України «Про відпустки» та Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не передбачено порядку перенесення на інший період або продовження додаткової відпустки учасникам бойових дій, тому невикористана у поточному році така відпустка на наступний рік не переноситься. Відтак, правові підстави для виплати позивачеві грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період 2015-2019 років відсутні.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі №640/24829/19 без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
16 січня 2020 до суду від представника Генерального штабу Збройних Сил України подано клопотання про заміну первісного відповідача - Генерального штабу Збройних Сил України у справі №640/24829/19 на належного - Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.02.2020 замінено відповідача у справі, - Генеральний штаб Збройних Сил України на належного відповідача - Фінансовим управлінням Генерального штабу Збройних Сил України.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні учасники справи не звертались.
Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.
З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення від 31.08.2015 серії НОМЕР_2 (а.с. 15).
З витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 14.02.2019 № 34 убачається, що ОСОБА_1 звільнено наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 10.01.2019 № 9 у запас за підпунктом «б» (за станом здоров'я» пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», вважати, що 14.02.2019 справи та посаду здав, виключити зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення (а.с. 14).
При цьому, як вбачається зі змісту довідок Міністерства оборони України військової частини НОМЕР_1 від 29.10.2019 № 313/8/1835 та від 11.01.2020 № 313/9/192, додаткова відпустка в 2015-2019 роках позивачу як учаснику бойових дій не надавалась, грошова компенсація за невикористані дні вказаної відпуски не виплачувалась (а.с. 19, 33, 50-51).
10 жовтня 2019 року позивач звернувся до Фінансового управління Генерального штабу Збройних сил України, Військової частини НОМЕР_1 з заявою щодо виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової щорічної як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2019 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення, встановленого станом на день звільнення з військової служби (а.с.17-18).
Листом від 29.10.2019 № 313/9/8324 Військовою частиною НОМЕР_1 повідомлено, що відповідно до рішення Департаменту фінансів Міністерства оборони України, Військова частина НОМЕР_1 відкрила самостійне фінансове господарство з 01.04.2019, до цієї дати виплату коштів військовослужбовцям Військової частини НОМЕР_1 здійснювало Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України (а.с.20).
Листом від 01.11.2019 № 305/1913 Фінансовим управлінням Генерального штабу Збройних Сил України повідомлено, що відповідно до статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», затверджений Законом України від 17.03.2014 № 1126-VI, військовослужбовцям Збройних Сил України у зв'язку із дією на території України особливого періоду додаткові відпустки як учаснику бойових дій не надаються з березня 2014 року і по даний час.
При цьому, відповідно до Закону України «Про відпустки» та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не передбачено порядку перенесення на інший період або продовження додаткової відпустки учасникам бойових дій, тому невикористана у поточному році така відпустка на наступний рік не переноситься.
Ураховуючи викладене, до врегулювання на законодавчому рівні порушеного питання, у Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України відсутні правові підстави для виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій (а.с.21)
Вважаючи, що військова частина НОМЕР_1 протиправно не нарахувала, а Фінансове управління Генерального штабу ЗСУ протиправно не виплатило позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до статей 1, 2 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон № 2011-ХІІ) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з частиною 8 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України “Про відпустки”.
Пунктом 12 частини 1 статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” передбачено, що учасникам бойових дій надаються такі пільги: використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.
У свою чергу, згідно з абзацами 2 та 3 пункту 14 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі та у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, щорічні основні відпустки та додаткові відпустки в рік звільнення надаються на строки, установлені пунктами 1 та 4 цієї статті.
У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
Відповідно до пунктів 17 та 18 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ в особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію військовослужбовцям надаються відпустки, передбачені частинами першою, шостою та дванадцятою цієї статті, і відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин. Надання військовослужбовцям відпусток, передбачених частиною першою цієї статті, здійснюється за умови одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу. Відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин військовослужбовцям надаються із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів. В особливий період під час дії воєнного стану військовослужбовцям можуть надаватися відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів.
Згідно з пунктом 19 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ надання військовослужбовцям у періоди, передбачені пунктами 17 і 18 цієї статті, інших видів відпусток, крім відпусток військовослужбовцям-жінкам у зв'язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку, а також відпусток у зв'язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, припиняється.
Отже, в особливий період з моменту оголошення мобілізації припиняється надання військовослужбовцям інших видів відпусток, в тому числі, додаткової соціальної відпуски.
Проте, вказаним Законом №2011-XII не встановлено припинення виплати компенсації за невикористані частини додаткової соціальної відпустки, право на яку позивач набув за період проходження ним військової служби.
Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом у рішенні від 16.05.2019 у зразковій справі № 620/4218/18, в якій суд зазначив, що висновки Верховного Суду у цій зразковій справі підлягають застосуванню в адміністративних справах щодо звернення до суду осіб, звільнених з військової служби, яким було відмовлено у виплаті грошової компенсації при звільнені за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини 1 статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в період визначений підпунктами 17-18 статті 101 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачами не було проведено з позивачем усіх необхідних розрахунків, зокрема, щодо нарахування та виплати грошових компенсацій за невикористані календарні дні соціальної додаткової відпустки з 2015 року по 2019 рік.
Таким чином, під час звільнення зі служби та виключення зі списків особового складу, із військовослужбовцем повинен бути повністю проведений розрахунок, в тому числі, нараховано грошову компенсацію за невикористані дні додаткової соціальної відпуски, чого відповідачем здійснено не було.
Суд не приймає до уваги покликання відповідачів на лист Міністерства соціальної політики України від 04.08.2016 №430/13/116-16 щодо відсутності підстав для нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, оскільки право позивача на нарахування та отримання грошової компенсації за невикористані дні додаткової соціальної відпуски гарантовано нормами чинного законодавства, у зв'язку з чим обмеження виконання цих норм законодавства не може відбуватися на підставі листа Міністерства соціальної політики України.
Беручи до уваги, що на час прийняття наказу про виключення позивача зі списків особового складу, відповідачами протиправно не було проведено з ОСОБА_1 усіх необхідних розрахунків щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини 1 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з 2015 року по 2019 рік, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, питання розподілу судових витрат не вирішується.
Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , щодо не нарахування ОСОБА_1 грошової компенсації невикористаної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 14 лютого 2019 року.
3. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_3 , зареєстроване місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) нарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) грошову компенсацію невикористаної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 14 лютого 2019 року та за встановленим порядком надати до Фінансового управління Генерального штабу Збройних сил України для проведення відповідної виплати.
4. Визнати протиправною бездіяльність Фінансового управління Генерального штабу Збройних сил України щодо ненарахування та не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації невикористаної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 14 лютого 2019 року.
5. Зобов'язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних сил України (ідентифікаційний код: 22990368, зареєстроване місцезнаходження: 03168, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 6) нарахувати та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) грошову компенсацію невикористаної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 14 лютого 2019 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя Т.П. Балась