ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
17 березня 2020 року м. Київ № 640/16224/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про розподіл судових витрат в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1
до третя особаНаціональної поліції України Головне управління Національної поліції в Сумській області
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 про стягнення судових витрат, а саме, витрат на професійну правничу допомогу в сумі 14 600 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2020 року заяву ОСОБА_1 про розподіл судових витрат призначено до розгляду в судовому засіданні.
Сторони в судове засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлені про час, дату та місце проведення судового засідання. З огляду на викладене, судом ухвалено про розгляд заяви про розподіл судових витрат у письмовому провадженні.
Представник Національної поліції України подав письмові заперечення на заяву про розподіл судових витрат, в якій зазначив, що ОСОБА_1 відповідно до Єдиного реєстру адвокатів є адвокатом, отже звернення його до іншого адвоката за правовою допомогою є сумнівним. Крім того, представник Національної поліції вказує, що прибутковий касовий ордер не є належним доказом оплати послуг адвоката та наголошує, що обов'язок щодо оформлення подання на повернення позивачу коштів лежить саме на Департаменті патрульної поліції, а не на Національній поліції України. Вказане, на думку представника Національної поліції України, є підставою для відмови у задоволенні заяви про присудження позивачу витрат на професійну правничу допомогу.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2020 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України, третя особа - Головне управління Національної поліції в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії на підставі пункту 8 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки оскаржувані порушення виправлені відповідачем самостійно.
Частинами 1, 3, 4, 5 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Суд звертає увагу, що заява про розподіл судових витрат подана ОСОБА_1 у поштове відділення протягом п'яти днів після постановлення оскаржуваної ухвали. Також суд зазначає, що позивачем заявлялось у позовній заяві вимога про відшкодування витрат на правничу допомогу, проте без зазначення суми таких витрат.
Згідно із пунктом 8 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Крім того, у відповідності пункту 2 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до статті 140 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.
Суд зауважує, що станом на час звернення ОСОБА_1 з даним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва останній не отримав подання на повернення йому коштів, отже не був обізнаний про направлення йому такого подання та, як наслідок, виправлення відповідачем оскаржуваних порушень.
Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено види судових витрат. Так, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;
3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Так, матеріалами справи підтверджено, що між ОСОБА_1 та адвокатом Кириченко Романом Юрійовичем укладено договір про надання правової допомоги від 20 липня 2018 року. Також в матеріалах справи наявна ксерокопія прибуткового касового ордеру про сплату Тукманом Євгеном Григоровичем адвокату ОСОБА_2 Роману Юрійовичу 27 січня 2020 року 14 600 грн.
Виставлення рахунку за надану правову допомогу та його оплата є належними доказами оплати витрат на правову допомогу (постанова Верховного суду у справі № 823/2638/18 від 16 травня 2019 року).
Суд зауважує, що зменшення витрат на професійну правничу допомогу можливо лише за умови подання суду до початку дебатів відповідного клопотання протилежної сторони, а не за власною ініціативою суду. При цьому тягар доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 910/8682/18.
Щодо доводів представника Національної поліції України про те, що надана позивачем копія прибуткового касового ордеру не є належним доказом оплати послуг адвоката, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 25 постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 29 грудня 2017 року № 148 приймання готівки в касу проводиться за прибутковим касовим ордером (додаток 2), підписаним головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником установи/підприємства. До прибуткових касових ордерів можуть додаватися документи, які є підставою для їх складання.
Про приймання установами/підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера), підписана головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником, підпис яких може бути засвідчений відбитком печатки цієї/цього установи/підприємства. Використання печатки установою/підприємством не є обов'язковим.
За результатом аналізу відповідності наданої позивачем копії прибуткового касового ордеру формі прибуткового касового ордеру, затвердженого постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 29 грудня 2017 року № 148, встановлено, що позивачем надано копію саме прибуткового касового ордеру, а не квитанції до прибуткового касового ордеру, що є відривною частиною прибуткового касового ордера.
Проте, порушення адвокатом позивача постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 29 грудня 2017 року № 148 не свідчить про те, що позивачем не було здійснено оплату наданих послуг.
Одночасно суд зауважує, що наявність у позивача посвідчення адвоката, не позбавляє його права на звернення за правовою допомогою до іншого адвоката.
Проте, суд вважає обґрунтованими доводи представника Національної поліції України про те, що витрати на правову допомогу в сумі 14 600 грн є неспівмірними складності справи з урахуванням того, що фактично представником позивача було надано позивачу наступні послуги: складено позовну заяву; заяву з процесуальних питань (заперечення на клопотання про закриття провадження у справі); заяву про стягнення судових витрат. При цьому, представник позивача в жодне судове засідання не з'явився, в зв'язку з чим суд доходить висновку про не відповідність таких витрат критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.
В контексті наведеного суд зауважує, що відповідно до Змін до Переліку підрозділів МВС та центральних органів виконавчої влади, які здійснюють контроль за справлянням надходжень до бюджету в розрізі кодів бюджетної класифікації доходів, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 24 вересня 2018 року №782, за кодом бюджетної класифікації 22012500 (плата за надання інших адміністративних послуг (у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) органом, що здійснює контроль за справлянням надходжень до бюджету є Департамент патрульної поліції, фактично Національною поліцією України вчинено дії щодо переадресування заяв позивача про повернення коштів до належного адресату, отже, на думку суду, стягнення з Національної поліції України створить надмірний тягар для останньої.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про розподіл судових витрат та стягнення з Національної поліції України на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2102,00 грн.
Керуючись статтями 140, 143, 132, 241-243, 248, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1.Заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
2.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національної поліції України (01601, місто Київ, вулиця Богомольця, будинок 10, код ЄДРПОУ 40108578) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.
3.В задоволенні решти заяви відмовити.
Ухвала набирає законної сили згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя А.І. Кузьменко