Справа № 367/8735/19
Провадження №2/367/2897/2020
Іменем України
16 березня 2020 року Ірпінський міський суд Київської області в складі головуючої судді Оладько С.І
при секретарі Герус Н
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м.Ірпені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Ворзельської селищної ради Київської області про визнання права власності
Позивачі звернулись до суду із позовом,відповідно до якого зазначили,що квартира АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності належала ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рівних долях на підставі Свідоцтва про право власності № 269 від 02 липня 2004 року, виданого виконавчим комітетом Ірпінської міської ради згідно розпорядження № 136 від 24 червня 2004 року.
Відповідно до інформації, наданої Комунальним підприємством Київської обласної ради «Північне бюро технічної інвентаризації» 14 липня 2017року за ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, па підставі Свідоцтва про право власності № 269 від 02 липня 2004 року, виданого виконавчим комітетом Ірпінської міської ради згідно розпорядження N 136 від 24 червня 2004 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.
За життя ОСОБА_3 склала заповіт на його, ОСОБА_1 , ім'я.
Він прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 відповідно до правил ст. 1269 ЦК України шляхом подачі нотаріусу заяви про прийняття спадщини. Спадкова справа № 94 за 2016 рік.
Але при підготовці документів, необхідних для оформлення спадкових прав з'ясувалось, що оригінал Свідоцтва про право власності № 269 від 02 липня 2004 року втрачений.
Одержати дублікат правовстановлюючого документа в виконавчому комітеті Ірпінської міської ради немає можливості, оскільки один із співвласників квартири ( ОСОБА_3 ) помер.
За відсутності оригінала Свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 02 липня 2004 року нотаріус відмовив йому, ОСОБА_1 , у видачі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом і він звернувся до Ірнінського міського суду Київської області з позовом про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 28.05.2019 року позов ОСОБА_1 було задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивачі просять визнати за ОСОБА_1 , право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 .Визнати за ОСОБА_2 , право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 .
Представник позивачів ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилась,подала до суду заяву,згідно якої позовні вимоги підтримала та просить їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився,про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд, дослідивши письмові докази по справі,вважає позов таким,що підлягає до задоволення.
Відповідно до ч 1 ст. 4 ЦПК України «Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.»
Відповідно до ст.. 5 ЦПК України «Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
2. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.»
Відповідно до ч 2,3 ст. 12 ЦПК України «Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
3. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.»
Відповідно до ч 1 ст. 13 ЦПК України «Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.»
Відповідно до ч 1 ст. 81 ЦПК України « Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.»
У судовому засіданні встановлено,що квартира АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності належала ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рівних долях на підставі Свідоцтва про право власності № 269 від 02 липня 2004 року, виданого виконавчим комітетом Ірпінської міської ради згідно розпорядження № 136 від 24 червня 2004 року.(а.с.6)
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.
За життя ОСОБА_3 склала заповіт на ОСОБА_1 ,який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 відповідно до правил ст. 1269 ЦК України шляхом подачі нотаріусу заяви про прийняття спадщини. Спадкова справа № 94 за 2016 рік.
Але при підготовці документів, необхідних для оформлення спадкових прав з'ясувалось, що оригінал Свідоцтва про право власності № 269 від 02 липня 2004 року втрачений.
За відсутності оригінала Свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 02 липня 2004 року нотаріус відмовив ОСОБА_1 , у видачі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом і він звернувся до Ірнінського міського суду Київської області з позовом про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом.(а.с. 11)
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 28.05.2019 року позов ОСОБА_1 було задоволено та визнаног право власності на 1/3 частину зазначеної квартири (а.с.12-15).
Відповідно до ст.. 392 ЦК України « Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.»
Відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" житло у власність громадян передається в рівних частках.
Відповідно до частин першої та другої статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ст. 372 ЦК України " У разі поділу майна,що є у спільній сумісній власності,вважається,що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними,якщо інше не встановлено домовленістю між ними,законом або рішенням суду".
Згідно листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних прав про спадкування»,зазначено якщо документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК України, відповідно якої позов про визнання права власності може бути пред'явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ч.37 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», з урахуванням положень Ч.1 ст.15 та ст.392 ЦК власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюєтьея або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.
У правовій позиції від 18 лютого 2015 року, висловленій Верховним Судом України у справі № 6-244 цс 14 також зазначено, що за правилами статті 392 ЦК України позов про визнання власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.
Враховуючи викладені обставини,поскільки позивачі втратили оригінал правовстановлюючого документу,а саме свідоцтво про право власності на житло,а також враховуючи положення Закону України «"Про приватизацію державного житлового фонду",ст.. 372 ЦК України,суд вважає позов обґрунтованим та таким,що підлягає до задоволення,у зв'язку з чим суд визнає за позивачами право власності по 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 .
Враховуючи,що сторони по справі в судове засідання не з"явились,відповідно до ст. 247 ч 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
На підставі ст.ст.392 ЦК України, керуючись ст. ст. 4,10,76,259,264-265,268 , 273 ,365 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 30 днів з дня складання повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення,якщо його не скасовано,набирає законної сили після повернення апеляційної скарги ,відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Копію рішення суду направити сторонам по справі для відома.
Суддя: С.І. Оладько