"16" березня 2020 р. Справа № 363/3975/16-ц
16 березня 2020 року м. Вишгород
Вишгородський районний суд Київської області у складі головуючого судді Баличевої М.Б., секретаря Рибка І.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгород клопотання представника відповідача Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» про вжиття заходів зустрічного забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Осипенка Дмитра Олеговича, Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк», треті особи: ОСОБА_2 та управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса, скасування запису про право власності та зобов'язання вчинити певні дії, -
У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Осипенка Дмитра Олеговича, Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк», треті особи: ОСОБА_2 та управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса, скасування запису про право власності та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 06.03.2017 року заяву про забезпечення позову задоволено та вжито заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на земельну ділянку площею 0,1285 га, кадастровий номер 3221886001:03:283:0152, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та житловий будинок загально площею 208,3 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказана ухвала суду набрала законної сили та передана на виконання до компетентних органів.
12 березня 2020 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшло клопотання представника відповідача Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» про вжиття заходів зустрічного забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Осипенка Дмитра Олеговича, Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк», треті особи: ОСОБА_2 та управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса, скасування запису про право власності та зобов'язання вчинити певні дії.
В поданому клопотанні представник відповідача акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» просить застосувати до позивача ОСОБА_1 заходи зустрічного забезпечення позову шляхом внесення на депозитний рахунок Вишгородського районного суду Київської області грошових коштів у розмірі 851 987, 78 грн. Подане клопотання обґрунтовує тим, що вказана цивільна справа вже тривалий час перебуває в судовому розгляді, а представник відповідача вважає вжиті заходи забезпечення позову такими, що суттєво впливають на майнові інтереси Банку в частині обмеження законного права на отримання доходу від продажу належного акціонерному товариству «Перший Український міжнародний банк» майна.
Розгляд заяви здійснено судом в порядку письмового провадження за наявними у суду матеріалами без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання, що відповідає правилам ч. 13 ст. 7 ЦПК України.
Дослідивши матеріали клопотання про вжиття заходів зустрічного забезпечення позову та матеріали цивільної, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 154 ЦПК України, суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов'язаних із забезпеченням позову.
Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.
Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.
В ухвалі про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник у порядку зустрічного забезпечення.
Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення.
Особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення. Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення. Ухвала про зустрічне забезпечення може бути оскаржена разом із ухвалою про забезпечення позову або окремо.
Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.
Як вбачається з клопотання про зустрічне забезпечення, відповідач посилається на те, що вказана цивільна справа вже тривалий час перебуває в судовому розгляді, а представник відповідача вважає вжиті заходи забезпечення позову такими, що суттєво впливають на майнові інтереси Банку в частині обмеження законного права на отримання доходу від продажу належного акціонерному товариству «Перший Український міжнародний банк» майна та станом на 04.03.2020 року Банк зазнає збитки у розмірі 1803698 гривень.
У клопотанні не обгрунтовано на відшкодування яких саме збитків, що можуть бути спричинені внаслідок забезпечення позову, слід застосувати зустрічне забезпечення, оскільки ухвалою суду від 06.03.2017 року не було позбавлено відповідача права передачі майна, на яке накладено арешт, у користування третім особам в оренду, лізинг, тощо.
Реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов'язком, за виключенням випадків, передбачених частиною третьою статті 154 ЦПК України, в якій зазначено, що суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Відповідачем не надано доказів того, що позивач не має зареєстрованого місцязнаходження на території України та доказів щодо майнового стану позивача. Викладене свідчить про відсутність обов'язку суду застосувати зустрічне забезпечення.
Окрім того, суд зазначає, що заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до набрання рішенням суду законної сили.
В даному випадку, суд не вбачає підстав вимагати від позивача забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), оскільки обставини, за яких суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення у відповідності до положень ч. 3 ст. 154 ЦПК України, відсутні.
А відтак, клопотання представника відповідача про зустрічне забезпечення позову задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 154, 259, 260, 353, 354 ЦПК України,-
У задоволенні клопотання представника відповідача Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» про вжиття заходів зустрічного забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Осипенка Дмитра Олеговича, Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк», треті особи: ОСОБА_2 та управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса, скасування запису про право власності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя М.Б. Баличева