17 березня 2020 року Чернігів Справа № 620/3868/19
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами справу за позовом Головного управління ДПС у Чернігівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Чернігівській області звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача податкового боргу на загальну суму 259142,46 грн., а саме: по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 258632,46 грн. на р/р UA358999980000031414699025002, УК у м. Чернігові/м. Чернігів/18050400, код 38054398, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998; по адміністративним штрафам та іншим санкціям у сумі 510,00 грн. на р/р UA948999980000031419542025002, УК у м. Чернігові/м. Чернігів/21081100, код 38054398, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законодавством терміни, однак всупереч вимогам Податкового кодексу України відповідач має податковий борг в загальному розмірі 259142,46 грн.
Відповідачем відзив на позов подано не було.
Про відкриття провадження у справі відповідач на підставі частини сьомої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України був повідомлений через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) був зареєстрований як фізична особа-підприємець, 21.07.2018 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань був внесений запис № 20640060005020639 про реєстрацію припинення підприємницької діяльності за власним рішенням (а.с. 8-10).
Верховний Суд у постанові від 10.10.2018 по справі № 9/679/07-НР зробив висновок, що відповідно до статей 51, 52, 598 - 609 Цивільного кодексу України однією з особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.06.2018 по справі № 910/16713/15 зазначила, що фізична особа, яка в установленому законом порядку набула статусу фізичної особи-підприємця, не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус «фізична особа-підприємець» сам по собі не впливає на будь-які правомочності особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю як фізичної особи, та жодним чином не обмежує їх.
Відповідач у відповідності до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України є платником податку та згідно підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 цього Кодексу зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач має податковий борг в сумі 259142,46 грн., а саме: по єдиному податку з фізичних осіб, що виник на підставі несплати податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 25.02.2019 № 00002981305 в розмірі 201122,75 грн., нарахованої пені в розмірі 57542,49 грн. та з урахуванням переплати в розмірі 32,78 грн. становить 258632,46 грн. (а.с. 5, 11); по адміністративним штрафам та іншим санкціям в розмірі 510,00 грн., що виник на підставі несплати податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 25.02.2019 № 00002971305 (а.с. 12).
У відповідності до підпункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Згідно пунктів 42.1, 42.2 статті 42 Податкового кодексу України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Податкові повідомлення-рішення від 25.02.2019 № 00002981305, від 25.02.2019 № 00002971305 були надіслані відповідачу за податковою адресою останнього та повернуті поштовою службою з відміткою за закінченням встановленого строку зберігання, тобто за нормами податкового законодавства вважаються врученим (а.с. 40, 41).
Пунктами 59.1, 59.3, 59.5 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
На виконання вказаних норм відповідачу було надіслано податкову вимогу від 11.06.2019 № 190951-53, яка була повернута поштовою службою, тобто за нормами податкового законодавства вважається врученою (а.с. 15).
За таких обставин, суд приходить до висновку, що податковий борг виник внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання, а передбачені чинним законодавством заходи не призвели до погашення вказаного податкового боргу.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (абзац перший пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).
Таким чином, з урахуванням того, що податкова заборгованість відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачена, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд вважає, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Чернігівській області є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 43143966) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг на загальну суму 259142,46 грн., а саме: по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 258632,46 грн. на р/р UA358999980000031414699025002, УК у м. Чернігові/м. Чернігів/18050400, код 38054398, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998; по адміністративним штрафам та іншим санкціям у сумі 510,00 грн. на р/р UA948999980000031419542025002, УК у м. Чернігові/м. Чернігів/21081100, код 38054398, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 17.03.2020.
Суддя Н.М. Баргаміна