17 березня 2020 р. Справа № 520/5914/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: П'янової Я.В.,
суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2020, головуючий суддя І інстанції: Єгупенко В.В., м. Харків, повний текст складено 15.01.2020 по справі № 520/5914/19
за позовом ОСОБА_1
до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
26.11.2019 ОСОБА_1 (надалі - заявник, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі, в якій просить суд ухвалити судове рішення про встановлення судового контролю та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2019 №520/5914/19 про зобов'язання суб'єкта владних повноважень здійснити перерахунок та виплату державної пенсії по інвалідності, що настала внаслідок захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, обчисленої виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і рішення Конституційного Суду України віл 25 квітня 2019 року № 1-р(11)/2019, з 25.04.2019 за визначеною Законом і Конституційним Судом України формулою розрахунку, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, у розмірі 20865 грн. (4173 х 5). Ухвалити в порядку встановленому для подання заяв про встановлення судового контролю судове рішення та визнати протиправними рішення, дії та бездіяльність, вчинені суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2020 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю відповідно до ст. 382, 383 КАС України відмовлено.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове рішення, яким задовольнити його заяву про встановлення судового контролю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав, що суд першої інстанції не врахував те, що орган Пенсійного фонду здійснює перерахунок пенсії на виконання рішення суду відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України у співвідношенні до відсотку втрати працездатності. Тобто, всупереч Закону застосовується підзаконний акт, який не має вищої юридичної сили, в порушення принципу "зворотньої дії закону в часі". Стверджує, що норма частини 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що підтверджується рішенням Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року № 1-рп(11)/2019, не містить визначення розрахунку пенсії у співвідношенні до відсотку втрати працездатності, а чітко визначено обчислення "виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року". Тобто Закон чітко визначив гарантований розмір пенсійної виплати особам, що втратили здоров'я та стали інвалідами під час виконання військового обов'язку, що встановлено та доведено судовим рішенням. Водночас, органом Пенсійного фонду України не здійснено перерахунок пенсії у відповідності до прямої норми Закону, а проведено виплату згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2019 № 649, внаслідок чого наявні підстави для встановлення судового контролю за належним виконанням судового рішення. Вказує, що посилання суду першої інстанції на те, що суд має правом встановити звіт під час прийняття рішення по суті є невірним з огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 800/592/17. Також позивач просить долучити до матеріалів справи докази, що підтверджують неналежне виконання рішення суду, оскільки заявник був позбавлений можливості залучити такі докази під час розгляду його заяви в суді першої інстанції з огляду на те, що після призначення справи до розгляду на 12.12.2019 про подальший розгляд справи його не повідомляли.
Відповідно до приписів ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2019 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Визнано протиправним та скасовано рішення Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області від 11 червня 2019 року №2 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 25.04.2019 №1-р(ІІ)2019.
Зобов'язано Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області провести з 25.04.2019 перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної пенсії по інвалідності, що настала внаслідок захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року № 1-р (ІІ)/2019, справа №3-14/2019 (402/19, 1737 19).
Згідно з даними програми “Діловодство спеціалізованого суду” вказане рішення Харківського окружного адміністративного суду набрало законної сили 06.09.2019.
На підставі вказаного рішення суду Харківським окружним адміністративним судом 01.11.2019 видано виконавчий лист.
Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 12.11.2019 відкрито виконавче провадження № 60549374 з виконання виконавчого листа по справі № 520/5914/19, виданого Харківським окружним адміністративним судом.
У зв'язку з тим, що, на думку позивача, відповідач не виконує рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2019, оскільки при проведенні перерахунку за рішенням суду відповідачем не застосовано формулу перерахунку пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, тобто, в розмірі 20865 грн. (4173х5), ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною заявою в порядку, передбаченому статтями 382, 383 КАС України.
Приймаючи ухвалу про залишення без задоволення заяви, поданої в порядку ст.ст. 382, 383 КАС України, суд першої інстанції виходив з того, що застосування правового інституту подачі звіту є диспозитивним правом суду, а також відсутності законних підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення від 06.08.2019 у вказаній справі.
Колегія суддів погоджується із загальним висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви з огляду на таке.
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Таким чином, рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
У Рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2 ст. 382 КАС України).
З огляду на зазначені положення КАС України вбачається, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може, тобто, наділений правом, шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
Колегія суддів акцентує увагу, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється з метою реалізації завдань адміністративного судочинства. Суд займає активну позицію не лише під час вирішення публічно-правового спору, але й після набрання судовим рішенням законної сили.
В контексті розгляду цієї справи колегія суддів також ураховує висновки, викладені в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 800/592/17 про те, що відповідні дії, може бути вчинено судом також після ухвалення рішення по справі.
Водночас, зазначені процесуальні дії щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду (як під час ухвалення, так і після ухвалення рішення) відповідно до положень ст. 382 КАС України є диспозитивним правом суду.
Вказаний висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 29.03.2019 по справі № 674/25/17 (провадження №К/9901/32253/18).
Також, в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06.05.2019 по справі №826/9960/15 зазначено, що застосування правового інституту подачі звіту є правом суду.
Зазначені рішення Верховного Суду, Великої Палати Верховного Суду в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України враховуються судом апеляційної інстанції.
Колегія суддів звертає увагу на те, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2019 не було зобов'язано відповідача подати звіт про виконання зазначеного судового рішення, тобто суд, користуючись диспозитивним правом, не знайшов підстав для встановлення судового контролю.
Водночас колегія суддів вважає, що станом на момент розгляду цієї заяви про встановлення судового контролю підстави для встановлення обов'язку надати звіт про виконання судового рішення також відсутні.
З огляду на матеріали справи, відповідач здійснив перерахунок пенсії ОСОБА_1 на виконання вказаного вище рішення, але заборгованість за період з 25.04.2019 по день набрання рішенням законної сили не виплачена відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649, що слугувало підставою для винесення постанови про накладення штрафу державним виконавцем (а.с. 70).
В даному випадку спір фактично виник між учасниками справи з приводу механізму проведення перерахунку пенсії в частині застосування формули для обчислення пенсії, що не було предметом позовних вимог та вказаному питанню не надавалася правова оцінка під час розгляду спору судом першої інстанції.
У відповідності до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
З системного аналізу вищезазначених норм права можна зробити висновок, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами ст. 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Отже, застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів ст. 383 КАС України можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.
В свою чергу, чинним законодавством не передбачено, що суд може приймати рішення про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення чи визнати протиправними дії, вчинені на виконання судового рішення, щодо вимог, які не були предметом розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, в рішенні Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/5914/19 від 06.08.2019 надавалася правова оцінка правомірності відмови органу Пенсійного фонду в перерахунку пенсії позивачу як особі, яка під час проходження військових зборів брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і внаслідок цього стала особою з інвалідністю, тобто досліджувалося в цілому право позивача на перерахунок пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та не вирішувалося питання щодо того із застосуванням якого механізму та за якою формулою необхідно проводити перерахунок пенсії.
Після проведення перерахунку пенсії між позивачем та відповідачем виник спір щодо тлумачення норми ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в аспекті застосування з кореспондуючою нормою п. 9.1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 № 1210 (зі змінами згідно Постанови КМУ від 26.06.2019 № 543), що не було предметом судового розгляду у справі № 520/5914/19.
Водночас, заявник просить встановити судовий контроль за виконанням судового рішення по справі № 520/5914/19 від 06.08.2019 шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень здійснити перерахунок та виплату державної пенсії по інвалідності, зокрема, за визначеною Законом і Конституційним Судом України за формулою розрахунку, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, у розмірі 20865 грн (4173х5).
Проте, позивачем не заявлялася позовна вимога про проведення йому перерахунку пенсії за формулою розрахунку, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, у розмірі 20865 грн. (4173х5), відповідач не висловлював свою правову позицію щодо питання проведення перерахунку пенсії за таким алгоритмом, відповідно ця позовна вимога не була предметом судового розгляду та рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/5914/19 від 06.08.2019 не містить висновків зобов'язального характеру про перерахунок пенсії за формулою, наведеною позивачем у заяві про встановлення судового контролю.
Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви про встановлення судового контролю щодо виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2019 по справі № 520/5914/19, відповідно до ст.ст. 382, 383 КАС України, у зв'язку з чим погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні такої заяви.
Щодо посилання заявника апеляційної скарги на позбавлення його можливості надати до суду належні докази, що підтверджують невиконання боржником рішення суду від 06.08.2019, то колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ч. 3 ст. 383 КАС України такі докази заявник повинен був надати разом із заявою (або зазначити в заяві), поданою в порядку ст.ст. 382, 383 КАС України. При цьому згідно з ухвалою від 29.11.2019 заяву позивача призначено до розгляду в порядку письмового провадження, а не на 12.12.2019, як помилково зазначає позивач в апеляційній скарзі. Вказана ухвала отримана позивачем 05.12.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 46), та спростовує посилання заявника апеляційної скарги на позбавлення його можливості надати до суду належні докази. Надання разом із апеляційною скаргою додаткових доказів, які не подавалися позивачем до суду першої інстанції, свідчить про те, що позивач доповнив підстави заяви новими обставинами та доказами, які не приймаються судом апеляційної інстанції в силу приписів частини 4, 5 ст. 308 КАС України.
Також колегія суддів звертає увагу на те, що позивач у заяві, посилаючись на невиконання боржником рішення суду, зазначає про те, що державним виконавцем не вживаються дії та заходи щодо виконання постанови про відкриття виконавчого провадження. Водночас, державний виконавець або орган державної виконавчої служби не є відповідачем у вказаній справі.
Колегія суддів зазначає, що особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби встановлені статтею 287 КАС України та у випадку, якщо позивач вважає, що бездіяльністю державного виконавця порушено його права як стягувача у виконавчому провадженні, він має процесуальну можливість звернутися до суду в порядку, передбаченому статтею 287 КАС України.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів, переглянувши справу, дійшла висновку, що суд першої інстанції постановив ухвалу з дотриманням норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Відповідно до ч. 2 ст. 328, п. 25 ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала щодо питань судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Питання про розподіл судових витрат не вирішується з огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2020 по справі № 520/5914/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя Я.В. П'янова
Судді В.В. Зеленський І.С. Чалий