12 березня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/89/20
11 год.10 хв.
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Морської Г.М.,
при секретарі: Кованій В.А.,
за участю:
представника позивача - Веріковської Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Херсонській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладання штрафу,
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Херсонській області (далі-відповідач), в якому просить: визнати протиправним та скасувати постанову №ХС4847/327/АВ/П/ТД-ФС від 29.11.2019 р. про накладення штрафу на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 у розмірі 125190,00 грн.
Ухвалою від 16.01.2020 р. позовна заява залишена без руху.
28.01.2020 р. до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, у зв'язку з чим ухвалою від 03.02.2020 року відкрито спрощене провадження у справі та судове засідання призначене на 26.02.2020 р.
Протокольною ухвалою від 26.02.2020 року відкладено розгляд справи до 11.03.2020р. для надання часу позивачу ознайомитися із відзивом та надати відповідь на відзив.
У судовому засіданні 12.03.2020р. проголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем під час проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 порушено порядок проведення такого заходу контролю - відвідування проведено у відсутність ФОП, йому не пред'явлені посвідчення інспекторів та не ознайомлено із направленням та наказом про проведення заходу контролю. Стверджує про відсутність законодавчо встановлених підстав для проведення інспекційного відвідування. Позивач не отримував акт інспекційного відвідування та повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу, була надіслана лише спірна постанова. Стверджує, що інформація, викладена в постанові, не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_2 прийнятий на роботу в магазин із 21.10.2019р. на підставі його заяви від 17.10.2019р. та на час проведення заходу контролю не працював продавцем-консультантом, а прийшов для працевлаштування.
Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги повністю, просила їх задовольнити.
Відповідач надіслав суду відзив, у якому заперечив проти позову, мотивуючи тим, що у зв'язку із отриманням інформації про порушення ФОП ОСОБА_1 законодавства про працю щодо використання праці без оформлення трудових відносин, відповідно до п.п. 3 п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 21.08.2019р. № 823. Інспектори праці перед початком інспекційного відвідування представились та пред'явили посвідчення продавцям магазину «Сантехопт», що належить ФОП ОСОБА_1 , де проводилось інспекційне відвідування, а також телефоном повідомили самого позивача. Під час інспекційного відвідування встановлено допуск до роботи працівника ОСОБА_2 без укладення трудового договору - останній працював продавцем-консультантом (стажером) на підставі цивільно-правової угоди. Дані обставини підтверджуються актом інспекційного відвідування, доданими до нього документами та аудіо, фото, відео доказами. Акт, припис та повідомлення про розгляд справи були надіслані ФОП ОСОБА_1 поштою.
Із наведених підстав вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними, просить суд відмовити у задоволенні позову.
У судове засідання 11.03.2020р. відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи не прибув, причини неявки суду не повідомив, клопотань не заявляв.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за № 24990000000021846 08.10.2007 року . Свою підприємницьку діяльність здійснює за адресою: АДРЕСА_1 у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
06.12.2019 року ФОП ОСОБА_1 отримав Постанову ГУ Держпраці у Херсонській області про накладання штрафу № ХС 4847/327/АВ/П/ТД-ФС від 29.11.2019 року в розмірі 125190, грн.
Не погодившись із постановою, позивач звернувся до суду.
Із спірної постанови слідує, що 29.11.2019 року першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Херсонській області розглянута справа про накладання штрафу на підставі акту інспекційного відвідування ГУ Держапраці у Херсонській області від 16.10.2019 року № ХС 4847/327/АВ про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог ч.3 ст. 24 КзпП України та Постанови КМУ № 413, який допускає працівника до роботи без укладення трудового договору, неоформленого наказом власника та повідомлення ДФС про прийняття на роботу працівника.
Відповідно до Постанови № ХС 4847/327/АВ/П/ТД-ФС від 29.11.2019 року, інспектором «встановлено, що з 09.10.2019 року у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » працював на стажуванні продавцем - консультантом ОСОБА_2 без надання вищевказаних документів».
Позивач стверджує, що у відповідача не було підстав для проведення перевірки, а саме інспекційне відвідування здійснено із грубими порушеннями (не повідомлено ФОП про проведення інспекційного відвідування, не пред'явлені наказ та направлення, не вручений акт).
Надаючи оцінку позиціям сторін щодо дотримання відповідачем порядку проведення інспекційного відвідування, суд зазначає наступне.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 96 (зі змінами) визначено, що Державна служба України з питань праці є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику зокрема з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення.
Пунктом 7 Положення про Державну службу України з питань праці визначено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом. Одним із таких територіальних органів є Головне управління Держпраці у Херсонській області. Територіальні органи центрального органу виконавчої влади діють на підставі положень, що затверджуються керівником центрального органу виконавчої влади.
Так, головою Державної служби України з питань праці видано наказ від 03.08.2018 року № 84 «Про затвердження Положення про Головне управління Держпраці у Херсонській області». Згідно цього Положення, Головне управління Держпраці у Херсонській області (далі - Управління Держпраці) є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується. Повноваження Управління Держпраці відповідно до Положення поширюється на територію Херсонської області, Автономної Республіки Крим та міста Севастополь.
Відповідно до підпункту 9 пункту 4 Положення Головне управління здійснює державний контроль, зокрема, за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи.
Підпунктом 5 пункту 6 Положення Головне управління має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Управління Держпраці.
Правові та організаційні засади, основні принципи та порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877).
Відповідно до частини 4 статті 2 Закону № 877 заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Питання проведення перевірки суб'єктів господарювання щодо дотримання законодавства про працю зокрема врегульовано Конвенцією Міжнародної організації праці №811947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі ратифіковану Законом №1985-ІУ від 08.09.2004 р.
Відповідно до стаття 12 вказаної Конвенції Інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, зокрема мають право здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються. Інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм (ст. 16 Конвенції).
Крім того відповідно до частини 1 статті 259 Кодексу законів про працю України Державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Кабінетом Міністрів України постановою від 21.08.2019 р. №823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» затверджений Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок № 823).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Пунктом 5 Порядку № 823 визначені підстави проведення інспекційних відвідувань, а
саме: …3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань виключно з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.
Наказом заступника начальника Головного управління Держпраці у Херсонській області № 1017 від 08.10.2019 року «Про проведення інспекційного відвідування», відповідно до підпункту 3 пункту 5 «Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823, на підставі листа Виконавчого комітету Суворовської районної у м. Херсоні ради від 06.08.2019 року № 2-7-172/0, рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань виключно з питань неоформлених трудових відносин, прийнятими за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту, головним державним інспекторам відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління з питань праці Казимір Миколі Миколайовичу (посвідчення інспектора праці № 1738) та Венгер Оксані Вікторовні (посвідчення інспектора праці № 327) було доручено проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; фактична адреса здійснення діяльності: АДРЕСА_3 .
Тобто відповідно до наказу Головного управління Держпраці у Херсонській області від 08.10.2019р.ю № 1011 підставою для прийняття рішення про проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 стали результати аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, згідно листа виконавчого комітету Суворовської районної у м. Херсоні ради від 06.08.2019р. № 2-7-172/0.
Зазначеним листом відповідача повідомлено, що робочою групою з питань легалізації оплати праці та зайнятості населення 26.07.2019р. встановлено використання ФОП ОСОБА_1 найманої праці без оформлення трудових відносин із працівником.
Враховуючи дану обставину, суд вважає наявними підстави для прийняття відповідачем рішення про проведення інспекційного відвідування позивача.
Відповідно до пункту 11 Порядку № 823 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право:
1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь- яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;
2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзноґо інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги;
3) на одинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об'єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення:
4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;
5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;
6) фіксувати проведення інспекційного відвідування, у тому числі з питань виявлення неоформлених трудових відносин, засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;
7) отримувати; від органів державної влади, об'єктів відвідування інформацію та матеріали, необхідні для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.
Відповідно до акту інспекційного відвідування, у період з 15:03 годин 09.10.2019р. по 12:30 годин 16.10.2019 р. згідно направлення на проведення інспекційного відвідування від 08.10.2019 № 995 головними державними інспекторами відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління з питань праці Казимір Миколою Миколайовичем (посвідчення інспектора праці № 1738), Венгер Оксаною Вікторовною (посвідчення інспектора праці № 327) проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; фактична адреса здійснення діяльності: АДРЕСА_3 .
Судом досліджений аудіо та відеозапис телефонної розмови інспектора праці Венгер О ОСОБА_3 .
Так, під час телефонної розмови інспектором праці ОСОБА_4 повідомлено позивача про проведення у нього інспекційного відвідування головними інспекторами Головного управління Держпраці у Херсонській області (названо ім'я та посади), повідомлено реквізити направлення про проведення інспекційного відвідування від 08.10.2019 № 995. Запропоновано ОСОБА_1 під'їхати до місця проведення перевірки з метою участі в інспекційному відвідуванні, але він відповів, що не зможе приїхати до місця проведення інспекційного відвідування та додав, що всі потрібні документи надасть його мати, яка зараз підійде.
Таким чином не знайшли свого підтвердження доводи позивача про те, що його не повідомили про проведення інспекційного відвідування та про документи, на підставі яких воно проводиться.
Відповідно до пункту 19 Порядку № 823 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування), і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення.
Так, за наслідками контрольного заходу, а саме перевірки інспектором праці додержання ФОП ОСОБА_1 законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин був складений акт інспекційного відвідування № ХС 487/327/АВ від 16.11.2019р., яким встановлено порушення вимог трудового законодавства, а саме: «В порушенні вимог частини третьої статті 24 КЗпПУ та Постанови КМУ від 17.06.2019 року № 413 ФОП ОСОБА_1 допускає працівника до роботи без укладення трудового договору оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення власника ДФС про прийняття 1 (одного) працівника на роботу. Так, встановлено, що 09.10.2019 року у магазині «Сантехопт» працював продавцем - консультантом на стажуванні ОСОБА_2 , який виконував у магазині «Сантехопт» функціональні обов'язки продавця-консультанта, тобто здійснював обслуговування покупців (зафіксовано відеозаписом). Документів, щодо офіційного працевлаштування працівника фізичною особою ОСОБА_1 не надано, чим порушено вимоги частини 3 статті 24 КЗпПУ та Постанови КМУ № 413».
Відповідач стверджує, що 16.10.2019 року інспектори Головного управління знову відвідали місце здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 магазин «Сантехопт» з метою вручення акту ОСОБА_5 , але Позивача на місці не було.
Пунктом 26 Порядку №823 визначено, що у разі відмови об'єкта відвідування або уповноваженою ним особою від підписання або у разі неможливості особистого вручення акта та/або припису акт та припис складаються одночасно у трьох примірниках. Два примірники акта та припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об'єкту відвідування за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення. На примірнику акта та припису, що залишаються в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування та невиїзного інспектування. Об'єкт відвідування зобов'язаний повернути інспектору праці нарочно або поштовим відправленням з описом вкладення підписаний примірник акта та припису не пізніше ніж через три робочих дні з дати його отримання. У разі ненадходження протягом семи робочих днів з дня, що настає за днем відправлення об'єкту відвідування, підписаного примірника акта та припису складається акт про відмову від підпису у двох примірниках, один з яких надсилається об'єкту відвідування рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Так Акт інспекційного відвідування № ХС 4847/327/АВ від 16.11.2019р був надісланий інспектором праці на адресу реєстрації ФОП Ноздреватих А.А.
Зазначене підтверджується описом вкладення, квитанцією Укрпошти та поштовою накладною № 73002200636351 від 16.10.2020 року, відповідно до трекінгу поштового відправлення № 73002200636351 воно 18.11.2019р. повернуте відправнику у зв'язку із неможливістю вручення.
У зв'язку з тим, що протягом 6 робочих днів від ФОП ОСОБА_1 не надійшов підписаний примірник акту, інспектором праці 24.10.2019 року складений акт про відмову від підпису № ХС 4847/327/АВ-ВП та винесений припис про усунення виявлених порушень № ХС 4847/327/АВ/П, який відправлений до ФОП ОСОБА_1 24.10.2019 року.
Зазначене підтверджується описом вкладення, квитанцією Укрпошти та поштовою накладною № 7302200665220 від 24.10.2019 року, відповідно до трекінгу поштового відправлення № 7302200665220 воно 28.11.2019р. повернуте відправнику у зв'язку із неможливістю вручення.
Відповідно до пункту 21 Порядку № 823, якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дня, що настає за днем підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.
Відповідач стверджує, що заперечення чи зауваження до акту інспекційного відвідування № 4847/327/АВ від 16.10.2019р. до Головного управління не надходили.
У зв'язку з тим, що протягом 6 робочих днів від ФОП ОСОБА_1 не надійшов підписаний примірник припису, інспектором праці 01.11.2019 року складений акт про відмову від підпису № ХС 4847/327/АВ-ВП (фіскальний чек № 7302200665432 від 01.11.2019 року). Згідно з поштової відмітки поштове відправлення вручене адресату 05.11.2019 року.
Виходячи із наведених вище обставин та досліджених судом доказів, суд вважає безпідставним твердження позивача, що йому не надісланий акт перевірки.
Щодо позицій сторін з приводу встановленого під час інспекційного відвідування порушення законодавства про прац
ю, суд зазначає наступне.
Як слідує із акта інспекційного відвідування інспектор праці дійшов до висновку про порушення позивачем частини 3 статті 24 КЗпП України, а саме: ФОП ОСОБА_1 допустив працівника ОСОБА_2 до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення власника ДФС про прийняття 1 (одного) працівника.
Так, частиною першою статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
У відповідності до статті 21 КЗпП України, трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.
Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами (стаття 23 КЗпП України).
Загальне визначення цивільно - правового договору наведено у ст. 626 Цивільного кодексу України. Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Цивільно-правовий договір - це угода між організацією (підприємством, установою тощо) і громадянином на виконання останнім певної роботи (а саме: договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.
При цьому, за цивільно-правовим договором, укладеним між власником і громадянином, останній зобов'язується за винагороду виконувати для підприємства індивідуально визначену роботу. Основною ознакою, що відрізняє договірні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності. її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.
За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.
За цивільним договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 04.07.2018 р. у справі № 820/1432/17.
Отже, за наявності ознак, притаманних саме трудовим відносинам, укладається трудовий договір, за наявності ж ознак, притаманних цивільно-правовим відносинам, слід укладати цивільно-правовий договір.
Відповідач стверджує, що між Позивачем та громадянином ОСОБА_2 оформлений цивільно-правовий договір, який має ознаки трудового договору з огляду на наступне.
09.10.2019 року під час інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 , встановлено, що на день проведення інспекційного відвідування, а саме 09.10.2019 року у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який розташований за адресою: АДРЕСА_4 працювали 2 (дві) особи:
- продавець - ОСОБА_6 , з яким оформлені трудові відносини на підставі наказу про прийняття на роботу від 20.04.2016 року № 2 та повідомлення до ДФС про прийняття на роботу від 20.04.2016 року № 1600037372;
- продавець консультант (стажер) - ОСОБА_2 працює згідно цивільно - правової угоди від 27.09.2019 року.
Відповідно до предмету цивільно-правової-угоди Замовник (ФОП ОСОБА_1 ) доручає, а Виконавець ( ОСОБА_2 ) бере на себе зобов'язання надавати послуги продавця консультанта (стажер). Термін угоди не визначений. При цьому в укладеному договорі не визначається обсяг виконуваної роботи, а обумовлюється у вигляді зобов'язання виконувати роботи (надавати послуги), тобто праця за цими договорами не є юридично самостійною, а здійснюється у межах господарської діяльності Позивача з виконанням трудових функцій. В цивільно-правовій угоді не зазначається, який саме конкретно результат роботи повинен передати Виконавець Замовнику, не визначено перелік завдань роботи, її обігу, видів тощо. Акт здачі-приймання виконаної роботи не був наданий, тому як саме здійснювалась оплата працівника невідомо. Під час контрольного заходу інспектором праці зафіксовано відеозаписом, що працівник ОСОБА_2 виконував у магазині «Сантехопт» функціональні обов'язки продавця - консультанта (здійснював обслуговування покупців).
Позивач заперечує дану обставину, стверджує, що ОСОБА_2 дійсно знаходився у приміщенні магазину, але не працював продавцем та не обслуговував покупців, він прибув для ознайомлення із роботою та у подальшому оформлення трудових відносин, цивільно-правових послуг позивачу не надавав.
З метою встановлення дійсних обставин справи суд попитав ОСОБА_2 у судовому засіданні як свідка.
Він пояснив, що декілька раз приходив у магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » для вирішення питання про працевлаштування. Спілкувався із продавцем, з'ясував обсяги робіт, спостерігав чи підійде йому робота. 09 жовтня 2019 року прийшов, щоб поспілкуватись із роботодавцем щодо працевлаштування. ФОП ОСОБА_5 не було, побув у магазині, поспілкувався із продавцем ОСОБА_7 , домовились зідзвонитись. Знову прийшов через тиждень, із ОСОБА_8 не зустрівся, йому було погано, біля будинку стояла карета швидкої. Написав заяву на працевлаштування 17.10.2019р. Оформлений на роботу із 21.10.2019р. На питання суду зазначив, що не працював у ФОП ОСОБА_8 стажером та не надавав йому цивільно-правових послуг.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст.77 КАС України).
Отже спірним у даній справі є рішення відповідача про застосування штрафних санкцій, правомірність якого він має довести.
На підтвердження правомірності спірного рішення відповідач надав суду матеріали інспекційного відвідування, у тому числі опитувальний лист та відеозапис.
Суд дослідив відеозапис, зроблений під час інспекційного відвідування, із приводу якого зазначає наступне.
Інспектори під час проведення відеозапису не вказали у який день та у якому місці проводиться інспекційне відвідування, якість відеозапису низька, часто неможливо зрозуміти, що відповідають особи, які знаходяться у приміщенні, чітко чути лише голоси інспекторів.
На відео файлах зображене приміщення магазину та двоє осіб, які у ньому знаходяться вони представились: ОСОБА_6 продавець та ОСОБА_2 . На відео відсутні будь-які дії ОСОБА_2 із яких можна було б зробити висновок, що він обслуговує покупців, не знято його чіткі особисті пояснення щодо перебування у магазині (чути не його голос, а голос інспектора ОСОБА_4 ). Не зафіксовано які документи (опитувальний лист тощо) заповнював ОСОБА_2 , процес заповнення, відсутня зйомка і самого вже заповненого листа опитування. Також не зафіксовано які документи були надані представником ФОП ОСОБА_1 крім свідоцтва про реєстрацію ФОП.
Суд відмічає, що доказами, наданими відповідачем на підтвердження факту виконання ОСОБА_2 обов'язків продавця-консультанта (стажера) без укладення трудового договору із ФОП ОСОБА_1 є опитувальний лист, цивільно-правова угода та відеозапис інспекційного відвідування.
Свідок ОСОБА_2 заперечив надання цивільних послуг ФОП ОСОБА_1 та роботу стажером, відеозапис не містить доказів заповнення ОСОБА_2 опитувального листа із змістом, на якому наполягає відповідач, також відеозапис не містить доказів джерела отримання цивільно-правової угоди, а також доказів обслуговування ОСОБА_2 покупців у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » як продавцем-консультантом.
За таких обставин, суд вважає недоведеним факт допущення позивачем до роботи працівника ОСОБА_2 без укладання трудового договору.
Суд відмічає, що позивач надав до суду заяву ОСОБА_2 від 17.10.2019р. про прийняття його на роботу продавцем із 21.10.2019р., наказ № 6 від 21.10.2019р. про прийняття на роботу та повідомлення 17.10.2019р. про прийняття із 21.10.2019р. працівника на роботу із відміткою про отримання податковим органом.
За таких обставин, суд вважає безпідставним застосування штрафних санкцій до позивача за допущення до роботи без укладання трудового договору
Крім цього суд звертає увагу на наступні обставини.
Постановою КМУ від 17 липня 2013 р. №509 зі змінами та доповненнями, затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (далі - Порядок №509) яким визначено механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення передбачених ч.2 ст.265 КЗпП України.
Відповідно до п.2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад, міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи накладаються на підставі: …акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників.
Відповідно до підпункту 54 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, уповноважені посадові особи Держпраці та її територіальних органів розглядають справи про накладання штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частиною другою-сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення».
Штрафи, накладення яких передбачено частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно п.3 Порядку № 509 справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.
Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб'єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п'ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
На підтвердження виконання вимог п. 3 Порядку № 509 щодо повідомлення позивача про розгляд справи про накладення штрафу, відповідач надав суду Повідомлення, адресоване ФОП ОСОБА_1 від 17.10.2019р. № 01-08/1/3493 відповідно до якого йому повідомлено, що з 17.10.2019 року відкрито справу про накладання штрафу за порушенням законодавства про працю, та запропоновано в строк до 29.11.2019 року надати оригінали або належним чином завірені копії матеріалів, документів та інших доказів, що спростовують порушення законодавства про працю. За результатами розгляду справи буде складено постанова про накладання штрафу або письмове повідомлення про відсутність підстав для складання такої постанови.
Разом із тим, суду відповідачем не надані докази надіслання такого повідомлення ФОП ОСОБА_1 (опису вкладення, поштового повідомлення про вручення, поштової накладної про надіслання відправлення).
За таких обставин, суд вважає недоведеним відповідачем факт повідомлення позивача про розгляд справи про накладення штрафу, що є порушенням п. 3 Порядку № 509.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
Згідно приписів ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього кодексу, проте згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності оскарженого рішення.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 143, 194, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39792699, 73026, м.Херсон, вул.Тираспільська,1) №ХС4847/327/АВ/П/ТД-ФС від 29.11.2019 року про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_5 ) у розмірі 125190,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39792699, 73026, м.Херсон, вул.Тираспільська,1) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_5 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1252 (одна тисяча двісті п'ятдесят дві) грн. 00 коп .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 17 березня 2020 р.
Суддя Г.М. Морська
кат. 112040100