ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
16 березня 2020 року м. Київ № 640/20434/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Держгеокадастру у Київській області
провизнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
04.12.2018 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області (надалі - відповідач), у якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Київській області щодо не розгляду клопотань ОСОБА_1 від 05.04.2017 про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення індивідуального садівництва та особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,12 га та 2,00 га відповідно, які розташовані на землях запасу сільськогосподарського призначення Сувидської сільської ради Вишгородського району;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Київській області розглянути клопотання ОСОБА_1 від 05.04.2017 та затвердити рішення, що передбачені статтею 118 Земельного кодексу України.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2019 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2019 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2019 скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задоволено частково.
18.02.2020 до канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення.
Згідно ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно частини другої вказаної статті заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частина третя статті 252 КАС України).
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
У відповідності до ч. 1 ст. 322 КАС України, постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, та розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
З огляду на те, що судом першої інстанції прийнято рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову, а судом апеляційної інстанції скасовано відповідне рішення та прийнято нове, яким не вирішено питання розподілу судових витрат, суд приходить до висновку про те, що присудження судових витрат підлягає здійсненню судом, який ухвалив рішення на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, а в даному випадку - судом апеляційної інстанції, з огляду на що заява позивача про ухвалення додаткового рішення звернена до суду першої інстанції задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 139, 244, 252, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. У задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення ОСОБА_1 відмовити.
2. Роз'яснити ОСОБА_1 про можливість звернення до Шостого апеляційного адміністративного суду з заявою про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 КАС України додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення у порядок, визначений статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.С. Пащенко