17 березня 2020 року справа № 580/572/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Білоноженко М.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови,
14.02.2020р. до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул. Смілянська, 23 (далі - позивач)) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (18000, м. Черкаси, бул. Шевченка, 185 (далі - відповідач)), в якому просило:
- скасувати постанову державного виконавця про накладення штрафу в сумі 5100,00 грн. від 29.01.2020р. за ВП №60739923.
У зв'язку з тим, що позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), ухвалою від 19.02.2020р. позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків. Вимоги вказаної ухвали, у встановлений судом строк, позивачем виконано, подано адміністративний позов у новій редакції із визначенням відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у якості відповідача та надано докази сплати судового збору за подання даного позову.
В обгрунтування позовних вимог, позивачем зазначено, що оскаржувану постанову ухвалено на підставі виконавчого листа №580/1766/19 виданого Черкаським окружним адміністративним судом від 22.11.2019р. Представником позивача зауважено, що постанова про накладення штрафу є протиправною з огляду на виконання боржником рішення суду в добровільному порядку, здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 (стягувача за виконавчим листом №580/1766/19) про що позивачем повідомлено державного виконавця листом. Крім того, у листі зазначено, що заборгованість з виплати пенсії стягувача буде виплачена у відповідності до Порядку №649. З урахуванням зазначеного, позовні вимоги вважає обгрунтованими а оскаржувану постанову такою, що підлягають скасуванню.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 10.03.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 17.03.2020р.
У строк встановлений судом, відповідачем до суду відзив на адміністративний позов не подано, проте 16.03.2020р. до суду надійшло клопотання головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про долучення до матеріалів справи, на вимогу суду, матеріалів виконавчого провадження ВП №60739923 та про розгляд справи за відсутності представника відповідача.
17.03.2020р. до суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності.
17.03.2020р. у судове засідання представники сторін, належним чином повідомлені про дату час та місце судового розгляду, в судове засідання не прибули, з огляду на подані представниками заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Частиною 9 статті 205 КАС України, встановлено, що у разі якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
На підставі зазначеного, з урахуванням достатності в матеріалах справи належних доказів для вирішення справи та відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає за доцільне здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
29.11.2019р. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Лисенком М.А. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №60739923 з виконання виконавчого листа №580/1766/19, виданого 22.11.2019р. Черкаським окружним адміністративним судом, про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2019 року, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією з 01 травня 2019 року.
В даній постанові встановлено термін виконання рішення суду протягом 10 робочих днів.
11.12.2019р. Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області Листом вих.№105039/08-02, який надійшов до відділу примусового виконання рішень 1612.2019р., повідомило, про те, що судове рішення виконано, здійснено перерахунок пенсії стягувача, після чого розмір пенсії ОСОБА_1 з 25.04.2019р. становить 9022,98 грн., з 01.07.2019р. становить 10417,37 грн. При цьому, з урахуванням норм постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018р. №649, якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, нарахована стягувачу доплата пенсії за період з 01.05.2019р. по дату набрання рішенням законної сили у розмірі 6399,72грн. буде виплачуватися на умовах вказаного вище Порядку.
Також направлено копію протоколу індивідуального перерахунку.
29.01.2020р. головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Вельган Оксаною Василівною, ухвалено постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду та вимог державного виконавця у розмірі 5100,00 грн.
Вважаючи ухвалену державним виконавцем постанову протиправною, з підстав фактичного виконання позивачем рішення суду за виконавчим листом №580/1766/19, позивач звернувся із даним адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016р. № 1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).
Статтею 1 Закону №1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно пункту 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII, підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Згідно ч.1 ст.5 Закону № 1404-VIII, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до ч.2 ст.18 Закону №1404-VIII, виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно п.1 ч.1 ст.26 Закону № 1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.26 Закону №1404-VIII, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов?язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Відповідно до п.16 ч. 3 ст. 18 Закону №1404-VIII, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення регламентовано положеннями статті 63 Закону України «Про виконавче провадження», згідно частини першої якої за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до частини другої статті 63 Закону №1404-VIII, у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Частиною першої статті 75 Закону №1404-VIII закріплено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що передумовою для накладення на боржника штрафу за невиконання без поважних причин в установлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника вчинити дії, є встановлення виконавцем за наслідками перевірки, що проводиться наступного дня після спливу десятиденного терміну з дня отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, факту невиконання такого рішення без поважних причин.
Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018 (далі - Порядок № 649), в редакції, чинній на момент виконання рішення суду, визначав механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 649 боржник - це орган Пенсійного фонду України, визначений судом боржником у виконанні судового рішення; стягувач - фізична особа, на користь якої винесено рішення; рішення - рішення суду, що набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», на виконання яких стягувачу нараховано пенсію, що фінансується за рахунок коштів державного бюджету та залишається невиплаченою, або рішення суду про стягнення коштів.
Згідно пунктів 5, 6, 8, 10 Порядку № 649 для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.
Перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - комісія).
Комісія приймає одне з таких рішень: про наявність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку; про відсутність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку.
Виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.
При цьому, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України України, якою затверджено вказаний Порядок № 649, визначено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов'язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою.
Таким чином, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється органами Пенсійного фонду України за правилами Порядку №649.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути прийнята лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, однак не зробив цього. При цьому, визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме не виконання рішення суду без поважних причин. Поважними можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Тобто, виплати пенсій можуть бути здійснені позивачем виключно за рахунок коштів Пенсійного Фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління Пенсійного фонду не має. Крім того, відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідного бюджетного асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а (К/9901/1598/18) та від 13.06.2018 у справі № 757/29541/14-а (К/9901/12146/18).
Крім того, Верховний Суд України в постановах (справи №21-1044а15, №21-2630а15, №21-5118а15, №804/5081/13-а) неодноразово вказував, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Судом із протоколів про індивідуальний перерахунок доданих до листа ГУ ПФУ у Черкаській області вих.№105039/08-02 (а.с. 8-10) вбачається, що позивач на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05.08.2019р. у справі №580/1766/19 здійснив перерахунок пенсії ОСОБА_1 . Разом з тим, вказаним листом вих.№105039/08-02 повідомив державного виконавця що виплата стягувачу заборгованості із сум перерахованих пенсій буде здійснена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018р.
Відповідно до службової записки начальника відділу з питань виплати пенсій №1, 22.11.2019р. направлено протоколи з розрахунком суми боргу, що підлягає виплаті.
Таким чином, перерахунок пенсії ОСОБА_1 , на виконання рішення суду у справі №580/1766/19 здійснено позивачем до відкриття виконавчого провадження.
Отже, враховуючи, що позивачем виконано рішення Черкаського окружного адміністративного суду не у повному обсязі не з його вини, а за відсутності бюджетного фінансування, алгоритм отримання якого врегульовано державою у Порядку №649, суд дійшов висновку, що постанова про накладення штрафу прийнята без урахування всіх обставин невиконання судового рішення, а тому підлягає скасуванню.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В контексті перелічених положень Кодексу адміністративного судочинства України в ході судового розгляду спору відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність застосування до позивача штрафу.
З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що використовуючи владні, управлінські функції при вирішенні питання про притягнення до відповідальності позивача, відповідач діяв всупереч вимог Закону, в зв'язку з чим суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що належить задовольнити.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 271, 272, 287, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про накладення штрафу в сумі 5100 грн. від 29.01.2020р. у виконавчому провадженні №60739923.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана з врахуванням особливостей закріплених підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України протягом десяти днів з дня підпимання рішення суду.
Суддя М.А. Білоноженко