Справа № 308/6688/18
28.02.2020
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області:
в особi суддi - Бедьо В.І.
з участю секретаря судового засідання - Пазяк С.М.
pозглянувши у вiдкpитому судовому засiданнi в м. Ужгороді спpаву за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи, такою, що втратила право користування житлом, -
Позивач звернувся до суду з даним позовом, який обґрунтовує наступним.
ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу квартири від 14.12. 2017 року.
Позивач зазначає, що у вказаній квартирі зареєстрований, однак не проживає відповідач ОСОБА_3 , колишній власник вказаного нерухомого майна, який не є співвласником вказаної квартири.
Позивач вказує, що довідався про зазначену обставину 18.01.2018 року під час звернення до Відділу реєстраційних дій Чопської міської ради, що підтверджує довідкою № 103 від 18.01.2018 року.
Зі змісту позову слідує, що ОСОБА_3 продав квартиру за адресою: АДРЕСА_2 у грудні 2002 року і виїхав, таким чином з вказаного року не проживає за зазначеною позивачем адресою, що підтверджує актом про відсутність ( не проживання особи за місцем реєстрації) від 30.05.2018 року.
Відтак позивач вказує на те, що реєстрація відповідача за вказаною адресою порушує його право власності, створюючи таким чином перешкоди власнику у користуванні належною йому власністю.
На підставі викладеного позивач просить суд визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою за адресою: АДРЕСА_2 .
В судове засідання позивач та його представник не з'явилися. Разом з тим від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутності , позовні вимоги підтримав.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоч повідомлявся про дату та час судового розгляду справи у передбаченому законом порядку, про причину неявки суд не повідомив.
Суд, дослідивши в судовому зміст позовної заяви, вивчивши додані до нього письмові докази, приходить до наступного.
Позивач ОСОБА_2 , є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу квартири від 14.12. 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Лукеча А.П., зареєстрованого в реєстрі № 1476.
Зі змісту позову слідує, що у вказаній квартирі зареєстрований, однак не проживає відповідач ОСОБА_3 , колишній власник вказаного нерухомого майна, який не є співвласником вказаної квартири.
Вказана обставина підтверджується доданим до справи договором купівлі-продажу квартири від 20.12. 2002 року, посвідченим приватним нотаріусом Ужгородського нотаріального округу Ердиш К.Ф. зареєстрованого в реєстрі № 3667, довідкою Відділу реєстраційних дій Чопської міської ради № 103 від 18.01.2018 року ( а.с. 8-9), актом про відсутність особи за місцем реєстрації від 30.05.2019 року.
Метою звернення до суду з цим позовом позивач вказує захист його права власності на квартиру шляхом усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження належним йому майном, оскільки відповідач з 2002 року не проживає у вказаній квартирі та не є її співвласником.
Відповідно до ст.150 ЖК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
Аналогічна норма закріплена і в ст.383 ЦК України.
Згідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагатибудь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставіцієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Тобто, як випливає із указаної правової норми, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою; 4) оголошення фізичної особи померлою.
Таким чином, вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства.
Враховуючи, що на теперішній час спірне нерухоме майно належить позивачу, відповідач є тільки зареєстрованим у такому, однак не проживає у ньому та не приймає у часті в його утриманні, відзив на позовну заяву відповідачем подано не було, жодних доказів на спростування наведених позивачем доводів не подав суд вважає, що позов є обґрунтований та такий, що підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 245, 263-265, 268, 280 - 283 ЦПК України, ч. 1 ст. 316, ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 321, ч. ч. 1, 2 ст. 386, 391 ЦК України, ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд, -
Позовну заяву - задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою за адресою: АДРЕСА_2 .
Позивач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 , ІПН: НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду В.І. Бедьо