308/3983/19
05.03.2020 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді - Бедьо В.І.,
за участі секретаяі судового засідання - Пазяк С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Меженна Вікторія Іванівна до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
Позивач звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із вищезазначеною позовною заявою та просить суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що їй на праві приватної власності в цілому належить квартира за адресою АДРЕСА_2 , а саме ј частини належить їй на підставі Свідоцтва про право власності, виданого згідно з рішенням виконкому Ужгородської міської ради №11 від 21.01.2004 р. та ѕ частини на підставі Договору дарування №1515 від 25.06.2007 року.
Згідно довідки № 578 від 14.03.2019 року, виданої ТОВ «Управління житлом» в квартирі АДРЕСА_1 , зареєстровані син ОСОБА_3 , 1978 р.н. та колишній чоловік ОСОБА_2 , 1951 р.н., який за місцем реєстрації не проживає. Належну йому ј частину вищезазначеної квартири він подарував ОСОБА_1 , однак з місяця реєстрації не знявся.
Зазначає, що факт реєстрації відповіда ОСОБА_2 за вказаною вище адресою порушує її права, спричиняє для неї додаткові незручності в сплаті додаткових комунальних послуг та в оформленні субсидії, а тому просить суд задовольнити позовні вимоги, та винести рішення, яким визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщеннями, а саме: житловим приміщенням - квартирою, за адресою АДРЕСА_2 .
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.05.2019 року відкрито спрощене провадження у даній цивільній справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Копію ухвали про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та копіями доданих до неї матеріалів надіслано учасникам справи.
Відповідачем не подано відзив на позовну заяву.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у відповідності до положень ч. 5ст. 279 ЦПК Українидо суду не надійшло.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3, 8 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, хоча про час і місце розгляду справи була повідомлена своєчасно і належним чином, однак подала до суду заяву, в якій просить суд розглянути справу у її відсутності. Позовні вимоги підтримує повністю та просить суд їх задоволити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленою про час та місце слухання справи.
З матеріалів справи вбачається, а саме з свідоцтва про право власності, виданого згідно з рішенням виконкому Ужгородської міської ради №11 від 21.01.2004 року та на підставі Договору дарування №1515 від 25.06.2007 року, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №162050909 від 03.04.2019 р. що позивачці ОСОБА_4 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 .
Згідно довідки про склад сім'ї №578 від 14.03.2019 р. виданої ТОВ «Управління житлом» та довідки №1526/18-21 від 13.03.2019 р. виданої виконавчим комітетом відділу реєстрації місця проживання, в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані громадяни: позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син- ОСОБА_3 , 1978 р.н. та ОСОБА_2 , 1951 р.н.
З акту-обстеження про фактичне місце не проживання (проживання) особи за місцем реєстрації від 14.03.2019 року слідує, що ОСОБА_2 , 1951 р.н. за адресою: АДРЕСА_2 з 1998 року фактично не проживає.
Згідно змістуст.317Цивільного кодексуУкраїни власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Статтею 319Цивільного кодексуУкраїни визначено,що саме власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений або обмежений в здійсненні права власності (ч. 2 ст. 321 Цивільного кодексу України).
За положеннями ст.391ЦК України власник майна має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав та вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Правова позиція Верховного суду України, що закріплена в постанові від 16 листопада 2016 року в справі № 6-709цс16 вказує на те, що власник житла має право усунути перешкоди в користуванні цим житлом зареєстрованою особою шляхом подання позову про визнання цієї особи такою, що втратила право на користування житлом та зняття з реєстрації.
Верховний суд України у зазначеній постанові роз'яснює, що зазначена норма матеріального права (ст. 391 ЦК України) визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь яких усунень свого порушеного права від будь яких осіб будь яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.
Як зазначено у п. 34, 36 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку, залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (наприклад, статті 71, 72, 116, 156ЖК УРСР;стаття 405 ЦК), а саме від вирішення однієї із таких вимог: про позбавлення права власності на жиле приміщення; про позбавлення права користування жилим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.
У відповідностідост.7Закону України«Про свободупересування тавільний вибір місця проживанняв Україні» підставою для зняття з реєстрації місця проживання є судове рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням.
Відповідно до ст.41Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися правом власності на свій розсуд.
Враховуючи вищевикладене,суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволенню.
У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення сплачений судовий збір у розмірі 768,40 грн..
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. ст.ст. 12, 13, 18, 19,81,258, 259,263-265,274,352,354, 355 ЦПК України, ст. ст. 391, 346 ЦК України суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Меженна Вікторія Іванівна до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) таким, що втратив право користування жилим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_5 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду В.І. Бедьо