Справа № 183/5400/19
№ 2/183/1154/20
28 лютого 2020 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:
головуючої судді Сороки О.В.
за участі секретаря судового засідання Пащенко А.С.,
розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Новомосковську Дніпропетровської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ОСОБА_1 звернулася до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що з 20квітня 2018 року з відповідачем перебуває у шлюбі, зареєстрованому Новомосковським міськрайонним відділом управління юстиції у Дніпропетровській області за актовим записом № 110. Від шлюбу мають дітей не мають, але добровільно розірвати шлюб в органах РАЦС відповідач не бажає. Шлюбні відносини між ними припинені, причиною розпаду сім'ї є відсутність порозуміння, різні погляди на сімейне життя, несхожість характерів, що призвело до втрати почуття любові та поваги між ними. Спільного майна не мають, тому і майнового спору також.
Ухвалою судді від 04 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі.
Позивач в підготовче засідання не з'явилася, звернувшись до суду через свого представника з заявою в якій просить цивільну справу за її позовом розглянути у підготовчому засіданні без неї, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в підготовче засідання не з'явився, звернувся до суду з заявою, згідно якої не заперечує проти розірвання шлюбу, просив розглянути справу без його участі.
На підставі ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем, за наявності для того законних підстав, суд ухвалює рішення про задоволення позову.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного.
Згідно свідоцтва про шлюб, сторони знаходяться у шлюбі зареєстрованому 20квітня 2018 року Новомосковським міськрайонним відділом управління юстиції у Дніпропетровській області за актовим записом № 110 (а.с.9).
Від даного шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають.
Згідно зі ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки та жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Згідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», відмічено, що зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в ст. 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в ч. 1 підпункту «с», «однакові права і обов'язки під час шлюбу і після його розірвання». Шлюб це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує його добровільний характер.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Відповідно до ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, коли буде встановлено, що подальше сімейне життя подружжя і зберігання шлюбу буде суперечити одному з них, інтересам їх дітей, що має суттєве значення.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Оскільки позивач при реєстрації шлюбу змінила прізвище, вона має право залишити його після розірвання шлюбу або повернути дошлюбне прізвище.
Відповідно до ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 3 ст.115 СК України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
В судовому засіданні встановлено, що сторони припинили сімейно-шлюбні відносини, спільного господарства не ведуть, сімейні відносини не поновлювали, а тому суд у відповідності до ст.112 СК України, прийшов до висновку, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.
При цьому, з урахуванням положень ст.141 ЦПК України, враховуючи сплату позивачем при зверненні з позовом судового збору, задоволення позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду судом справи по суті, суд вважає за необхідне розподілити судові витрати у справі, понесені позивачем при сплаті судового збору - 384,20 грн. з відповідача та відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову у сумі 384,20 грн.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 223, 247, 263, 265, 280 ЦПК України, ст.ст. 110, 112 СК України, суд, -
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Зареєстрований шлюб 20 квітня 2018 року Новомосковським міськрайонним відділом управління юстиції у Дніпропетровській області за актовим записом № 110, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвати.
Під час державної реєстрації розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_1 залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50 відсотків сплаченого судового збору в сумі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок.
Управлінню Державної казначейської служби України у м. Новомосковську Дніпропетровської області повернути ОСОБА_1 50 відсотків сплаченого при поданні позову до ОСОБА_2 судового збору, а саме - 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок згідно з квитанцією № 0.0.1451288175.1 від 30 серпня 2019 року.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в тридцяти денний термін з дня його проголошення.
Суддя Сорока О.В.