Дата документу 13.02.2020 Справа № 554/1060/20
Провадження №1-кс/554/2263/2020
13 лютого 2020 року м.Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м.Полтави ОСОБА_1 :
при секретарі ОСОБА_2
за участю скаржника ОСОБА_3
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
слідчого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу підозрюваного ОСОБА_3 , захисників підозрюваного ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на повідомлення про підозру, -
В провадження слідчого судді надійшла скарга підозрюваного ОСОБА_3 , захисників підозрюваного ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на повідомлення про підозру. В якій прохали: скасувати у кримінальному провадженні №12018040000000700 від 23.07.2018 повідомлення про підозру ОСОБА_3 від 04.12.2019 за ч. 2 ст. 436 - 1 КК України. Зобов'язати компетентну посадову особу Полтавської місцевої прокуратури вчинити дії у кримінальному провадженні №12018040000000700 щодо виключення з ЄРДР відомостей у кримінальному провадженні №12018040000000700 від 23.07.2018 про дату та час повідомлення про підозру ОСОБА_3 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436 - 1 КК України.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_3 скаргу підтримав та прохав її задовольнити.
В судовому засіданні адвокати ОСОБА_4 , ОСОБА_5 скаргу підтримали та прохали її задовольнити.
В судовому засіданні слідчий ПВП ГУНП в Полтавській області відносно скарги заперечувала.
В судовому засіданні прокурор відносно скарги заперечував.
Заслухавши підозрюваного, захисників, прокурора, слідчого, дослідивши матеріали скарги, приходжу до висновку про відмову у задоволенні скарги.
Встановлено, що ПВП ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12018040000000700 від 23 липня 2018 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436 - 1 КК України.
04 грудня 2019 року старшим слідчим СУ ГУНП в Дніпропетровській області капітаном поліції ОСОБА_8 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436 - 1 КК України ОСОБА_3 .
Відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, а саме - повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Згідно з ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Відповідно до ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором, а також визначено вимоги, яким це повідомлення має відповідати.
Згідно з ч.1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадках неможливості такого вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Загальні вимоги щодо змісту повідомлення про підозру визначені ст. 277 КПК України.
Так, у відповідності до приписів вказаної статті, повідомлення про підозру має містити такі відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Згідно матеріалів, повідомлення про підозру відповідає вимогам ст. 277 КПК України за своїм змістом та жодних сумнівів щодо його незаконності або порушення порядку вручення не викликає.
Щодо доводів сторони захисту про відсутність доказів на підтвердження обґрунтованості підозри, то вони свого підтвердження під час розгляду не знайшли.
Суд вважає достатніми на цьому етапі провадження зібрані органами досудового розслідування докази для висновку про причетність ОСОБА_3 до вчиненого кримінального правопорушення.
За визначенням Європейського суду з прав людини "обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин".
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, судового розгляду.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що "факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування".
У розумінні чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.
При вирішенні питання про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_3 підозри, суд виходить з тих міркувань, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет наявності обґрунтованої підозри, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.
З системного аналізу вищевказаної позиції ЄСПЛ щодо наявності у кримінальному провадженні повідомлення про підозру в контексті його суті як процесуального рішення, суд вважає, що момент повідомлення про підозру є початком одного з найважливіших етапів досудового розслідування, на якому орган досудового розслідування на підставі зібраних у кримінальному провадженні доказів готовий висловити припущення щодо вчинення певною особою кримінального правопорушення, з метою отримання можливості здійснення подальших слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій у кримінальному провадження, однією з головних умов для здійснення яких є наявність повідомлення особи про підозру. При цьому, згідно з вищевказаною позицією ЄСПЛ, обсяг доказів, наявних у розпорядженні органу досудового розслідування, не обов'язково повинен бути достатнім для пред'явлення конкретній особі обвинувачення у кримінальному провадженні та скерування справи до суду, оскільки можливість вирішення питання про наявність чи відсутність достатньої для цього кількості доказів і є основною метою повідомлення про підозру та вчинення подальших процесуальних дій.
Оцінюючи в сукупності обставини провадження та враховуючи наявність оглянутих судом доказів у обґрунтованість висунутої ОСОБА_3 підозри, в контексті її розуміння Європейським судом з прав людини, присутня.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень.
Таким чином, надання оцінки доказам, на яких ґрунтується підозра, можливе лише в межах перевірки їх достатності для повідомлення особі про підозру та не може завчасно вирішуватися питання про їх допустимість та достовірність, обґрунтованість чи безпідставність в контексті вирішення питання про доведеність винуватості певної особи у вчиненні злочину та наявності в її діях ознак інкримінованого їй кримінального правопорушення, оскільки ці питання можуть бути вирішені лише під час розгляду судом кримінального провадження по суті.
На підставі викладеного, суд вважає відмовити заявнику в задоволенні скарги за необґрунтованістю та безпідставністю. Оскільки повідомлення про підозру відповідає вимогам ст. 277 КПК України за своїм змістом та жодних сумнівів щодо його незаконності або порушення порядку вручення не встановлено.
Керуючисьст.ст.277, 307, 309, 372 КПК України , -
У задоволенні скарги підозрюваного ОСОБА_3 , захисників підозрюваного ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на повідомлення про підозру - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом 5 (п'яти) днів з дня отримання до апеляційного суду Полтавської області.
Ухвала набирає чинності після закінчення строків на її оскарження.
Слідчий суддя ОСОБА_1