Справа №485/920/19
Провадження № 1-кс/485/51/20
про застосування запобіжного заходу
11 березня 2020 року м.Снігурівка
Слідчий суддя Снігурівського районного суду Миколаївської області - ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю першого заступника керівника Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ Снігурівського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 , погоджене першим заступником керівника Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Снігурівка, українця, громадянина України, невійськовозобов"язаного, непрацюючого, не одруженого, утриманців не маючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
встановив:
Органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється за ч. 4 ст. 296 КК України, а саме: у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, яке було вчинене із застосуванням предмету, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, тобто хуліганство, вчиненого за наступних обставин, викладених у повідомленні про підозру від 28 грудня 2019 року.
Так, 13 червня 2019 року близько 03:00 години ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп?яніння разом із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 заходився за місцем свого проживання у квартирі АДРЕСА_2 , де діючи з хуліганських мотивів, з метою грубого порушення громадського порядку, в порушення вимог ст. 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» за допомогою звуковідтворюючої апаратури гучно увімкнув музику та протягом тривалого часу порушував спокій мешканців багатоквартирного житлового будинку.
Від гучної музики прокинувся ОСОБА_9 , що проживає за адресою: АДРЕСА_3 , який з метою припинення протиправних дій вийшов на балкон квартири, в якій він мешкає, зробив усне зауваження ОСОБА_4 та висловив вимогу вимкнути музику. У відповідь на вказану вимогу ОСОБА_4 притишив музику та, продовжуючи грубо порушувати громадський порядок, діючи з особливою зухвалістю, з мотивів явної неповаги до суспільства, демонструючи зверхність та вседозволеність, показуючи зневагу до існуючих загальноприйнятих правил поведінки і моральності, почав ображати ОСОБА_9 грубою нецензурною лайкою, яка супроводжувалась погрозами застосувати фізичне насильство відносно останнього та закликав потерпілого вийти з квартири у двір багатоквартирного житлового будинку. Зрозумівши, що ОСОБА_9 виходить з квартири, ОСОБА_4 , продовжуючи хуліганські дії, з метою подальшого спричинення ОСОБА_9 тілесних ушкоджень, в приміщенні квартири за місцем свого проживання взяв кухонний ніж, таким чином заздалегідь заготовивши його для нанесення тілесних ушкоджень, утримуючи його в руці, вийшов до двору та підійшов до під'їзду № 2, де чекав на потерпілого.
В подальшому, побачивши, що ОСОБА_9 вийшов з приміщення будинку, ОСОБА_4 , знаходячись біля під'їзду № 2 будинку АДРЕСА_4 , діючи з особливою зухвалістю, бажаючи вчинити розправу над потерпілим, демонструючи зверхність та вседозволеність, показуючи зневагу до існуючих норм поведінки у суспільстві та моралі, з метою самоутвердження за рахунок інших осіб, протиставляючи себе іншим громадянам та суспільству, безпідставно, діючи з хуліганських спонукань, утримуючи у правій руці заздалегідь заготовлений кухонний ніж, а у лівій руці - увімкнений ліхтарик, світло від якого він направив в обличчя потерпілого, підійшов до ОСОБА_9 та ножем намагався спричинити останньому тілесні ушкодження.
Побоюючись за своє життя та здоров'я, а також з метою припинення протиправних дій, ОСОБА_9 схопив лівою рукою за праву руку ОСОБА_4 та намагався відштовхнути його від себе, однак посковзнувся та відпустив руку, в якій ОСОБА_4 продовжував утримувати ніж. Відразу після цього, не припиняючи свої протиправні дії, ОСОБА_4 наблизився до потерпілого ОСОБА_9 та умисно, діючи з хуліганських спонукань, безпричинно, використовуючи заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень ніж, намагався ним нанести потерпілому удар в лівий бік тулуба. В цей момент ОСОБА_9 , обороняючись, виставив ліву руку та ОСОБА_4 вказаним ножем спричинив йому тілесне ушкодження у вигляді наскрізної рани лівої кисті.
Внаслідок протиправних дій, ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_9 тілесні ушкодження у вигляді наскрізної рани лівої кисті з пошкодженням підшкірного нерва 5-го пальця, яке відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, а також подряпини на шиї, пальцях лівої руки та садна на 3-му пальці лівої руки, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Після отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , побоюючись за своє життя та здоров'я, забіг до під'їзду № 2 по АДРЕСА_4 та зачинив за собою на внутрішній засув вхідні двері під'їзду. В цей час ОСОБА_4 , продовжуючи свої протиправні дії, намагався відчинити вхідні двері під'їзду № 2, однак йому це не вдалось та він покликав на допомогу ОСОБА_10 .
В подальшому, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_10 , діючи з хуліганських спонукань, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , зневажливо ставлячись до громадського порядку та існуючих загальноприйнятих правил поведінки і моральності, грубо виражаючись нецензурною лайкою в адресу останнього, ногами та руками стали бити по вхідних дверях під'їзду № 2 багатоквартирного житлового будинку, чим продовжили порушувати спокій громадян в нічний час та їх право на відпочинок. Зрозумівши, що відчинити вхідні двері вони не зможуть, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_10 , підійшли до житлового будинку АДРЕСА_4 , зі сторони балкону квартири, у якій проживає ОСОБА_9 та, маючи умисел на заподіяння шкоди останньому, з хуліганських спонукань,демонструючи своє зневажливе ставлення до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки, почали кидати каміння у вікна квартири АДРЕСА_5 , супроводжуючи свої дії грубою нецензурною лайкою.
В подальшому, продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_4 , діючи з хуліганських спонукань, за попередньою змовою з ОСОБА_10 , вирішили пошкодити автомобіль марки «Daewoo Lanos» бежевого кольору з державним номерним знаком НОМЕР_1 , належний на праві приватної власності ОСОБА_11 , який знаходився навпроти під'їзду № 2 житлового будинку АДРЕСА_4 .
Реалізуючи свій злочинний протиправний намір, направлений на пошкодження майна ОСОБА_11 , ОСОБА_4 взяв до рук каміння, а ОСОБА_10 виламав палицю та підійшли до автомобіля марки «Daewoo Lanos» з державним номерним знаком НОМЕР_1 , де, діючи з особливою зухвалістю, демонструючи своє зневажливе ставлення до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки, почали бити по автомобілю палицею та кидати камінням. На зауваження оточуючих не реагували та виражались на їх адресу грубою нецензурною лайкою. В результаті умисних протиправних хуліганських дій ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_10 пошкодили належний потерпілому ОСОБА_11 автомобіль, чим спричинили матеріальну шкоду на загальну суму 13792,74 грн.
Свої протиправні дії ОСОБА_4 і ОСОБА_10 припинили лише після того, як їх особи були впізнані іншими мешканцями вищевказаного будинку.
Хуліганські дії ОСОБА_4 продовжувались близько 30 хвилин, які він тривалий час і вперто не припиняв, та супроводжувались спричиненням тілесних ушкоджень та пошкодженням майна потерпілих, а також грубому порушенні громадського порядку та спокою громадян у нічний час.
14 червня 2019 року постановою першого заступника керівника Баштанської місцевої прокуратури ОСОБА_3 кримінальні провадження № 12019150310000382 від 13 червня 2019 року та № 12019150310000383 від 13 червня 2019 року об'єднані в одне провадження за єдиним номером - № 12019150310000382 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.
Постановою першого заступника керівника Баштанської місцевої прокуратури ОСОБА_3 від 28 грудня 2019 року перекваліфіковано склад кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 12019150310000382 від 13 червня 2019 року з ч. 2 ст. 296 КК України, на ч. 4 ст. 296 КК України.
28 грудня 2019 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
24 лютого 2020 року підозрюваний ОСОБА_4 за викликом для проведення слідчих дій до органу досудового розслідування не з'явився, про причини неявки не повідомив. З метою встановлення причин неявки були допитані як свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , які пояснили що протягом декількох тижнів ОСОБА_4 відсутній за місцем свого проживання та про його місцезнаходження нічого не відомо.
Постановою слідчого СВ Снігурівського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 від 26 лютого 2020 року досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019150310000382 від 13 червня 2019 року за підозрою ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 296 КК України, та ОСОБА_10 за ч. 2 ст. 296 КК України зупинено та підозрюваного ОСОБА_4 оголошено у розшук.
02 березня 2020 року слідчий звернувся до суду з клопотанням про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою запобігання спробам з боку підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у справі, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Ухвалою слідчого судді Снігурівського районного суду Миколаївської області від 02 березня 2020 року надано дозвіл на затримання ОСОБА_4 з метою його приводу до суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваного ОСОБА_4 09 березня 2020 року о 01:20 затримано та доставлено до суду 10 березня 2020 року. В подальшому, під час перерви у розгляді клопотання до вирішення заявленого відводу, підозрюваного звільнено з-під варти за спливом строку, визначеного ч.1 ст.191 КПК України. 11 березня 2020 року підозрюваний з'явився в судове засідання самостійно.
Наявність вказаних у клопотанні ризиків слідчий обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, непрацевлаштований, не має постійного джерела доходів, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливого злочину проти власності, після оголошення підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.296 КК України, покинув місце проживання з метою ухилення від слідства.
В судовому засіданні прокурор вважав, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання в достатній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, про що підозрюваний та його захисник не заперечили.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по ним, заслухавши думку сторони обвинувачення та сторони захисту, приходжу до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
В ході кримінального провадження встановлені обставини, які є достатніми для підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, на момент її повідомлення.
Підставами для підозри є витяг з кримінального провадження № 12019150310000382 від 13.06.2019 року; заяви потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_9 від 13 червня 2019 року та протокол їх допиту від 13 червня 2019 року; протокол огляду місця події від 13.06.2019 за адресою АДРЕСА_4 ; висновок судово-медичної експертизи №46 від 26.09.2019 відповідно до якого у потерпілого ОСОБА_9 виявлені тілесні ушкодження у вигляді наскрізної рани лівої кисті з пошкодженням підшкірного нерва 5-го пальця, яке відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, а також подряпини на шиї, пальцях лівої руки та садна на 3-му пальці лівої руки, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень; висновок судової авто товарознавчої експертизи транспортного засобу №801/802 від 15.08.2019 відповідно до якого сума матеріального збитку завданого власнику ТЗ складає 13792,74 грн.; протокол впізнання особи за фотознімком, за яким потерпілий ОСОБА_9 вказав на ОСОБА_4 , як на особу що спричинила йому тілесні ушкодження; протокол слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_9 , де він показав обставини за яких саме він отримав тілесні ушкодження; покази свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_15 , які вказують на причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення. З приводу підозри ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що вину у вчиненому визнає.
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти громадського порядку та моральності, санкція ч. 4 ст. 296 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
Вивченням особи підозрюваного встановлено, що він має вік 30 років, сталих соціальних зв"язків не має: не працевлаштований, постійного джерела доходів немає, неодружений, утриманців не має, за місцем проживання характеризується посередньо.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, суд приходить до висновку, що до підозрюваного ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, оскільки прокурором у відповідності до ст. 194 КПК України не доведено, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, а інший більш м'який запобіжний захід не забезпечить його належну процесуальну поведінку.
З урахуванням встановлених по справі обставин, особи підозрюваного, тяжкості та характеру кримінального правопорушення у якому його підозрюють, запобіжний захід у виді особистого зобов'язання зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.176-179,181,184,193,194,196 198 КПК України, слідчий суддя,
постановив:
В задоволенні клопотання слідчого СВ Снігурівського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Снігурівка Миколаївської області, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання до 11 травня 2020 року (включно).
Зобов'язати ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до слідчого СВ Снігурівського ВП ГУНП у Миколаївській області, прокурора, суду; не виїжати за межі Снігурівського району без дозволу слідчого чи прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання, роботи.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили з моменту оголошення.
Строк дії ухвали - до 11 травня 2020 року (включно).
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення, а підозрюваним - в той же строк з дня отримання ним копії ухвали.
Слідчий суддя