Провадження № 1-кп/484/275/20
Справа № 484/792/20
про повернення обвинувального акту
16.03.2020р. Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
в складі головуючого - судді ОСОБА_1
секретар судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Первомайська Миколаївської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019150000000290, по обвинуваченню
- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Первомайськ Миколаївської області, українця, громадянина України, одруженого, не працюючого, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 06.11.2002р. Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за ч. 3 ст. 185 КК України, до позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки;
- 03.07.2003р. Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за ч. 3 ст. 189, ч. 2 ст. 186 КК України, до позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців, 30.11.2006 року на підставі постанови Дубненського міського суду Рівненської області звільнений умовно - достроково на 1 рік 10 місяців;
- 09.03.2011р. Кіровоградським районним судом Кіровоградської області за ч. 2 ст. 187 КК України, із застосуванням ст.. 71 КК України до позбавлення волі строком на 9 років 6 місяців, 11.10.2017 року звільнений на підставі відбуття покарання;
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.189, ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 162, ч. 3 ст. 357 КК України, -
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4
потерпілих - ОСОБА_5 , ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_3
захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8
До суду надійшов обвинувальний акт за матеріалами кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.189, ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 162, ч. 3 ст. 357 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, вказуючи, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України продовжують існувати.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисники, проти задоволення клопотання прокурора заперечували та просили суд обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, вказуючи, що ОСОБА_3 одружений, виховує двох малолітніх дітей та має міцні соціальні зв'язки і постійне місце проживання.
Потерпілі проти задоволення клопотання прокурора не заперечували.
Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.
Згідно правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України" при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Тримання під вартою, згідно ст. 183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Згідно з цією статтею необхідність застосування запобіжного заходу, пов'язується з поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, після скоєння злочину, зокрема: намагання переховуватись від органів досудового розслідування та (або) суду; знищення, приховування або спотворення будь-якої речі чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; а також вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується особа.
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочинів середньої тяжкості та тяжкого злочину, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до десяти років з конфіскацією майна, раніше неодноразово судимий, не має офіційного місцяроботи та стабільного заробітку.
На думку суду, наявність у ОСОБА_3 дружини та двох малолітніх дітей, самі по собі не є тими обставинами які виключають існування ризиків передбачених ст. 177 КПК України та підтверджують можливість застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до свободи особистості, суд вважає доведеним той факт, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, ризику незаконного впливу ними з цією метою на потерпілих, свідків, кримінального правопорушення, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також ризику продовження обвинуваченим вчинення нових злочинів, не зникли та продовжують існувати.
Станом на теперішній час обставини, враховані при застосуванні запобіжного заходу відносно обвинуваченого не зникли, а тому подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою є виправданим та зазначеним ризикам неможливо запобігти, застосувавши до обвинуваченого будь-який більш м'який запобіжний захід.
Крім того, на думку суду, обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діянь, що йому інкримінуються, позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню від суду.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що клопотання прокурора, щодо обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим, таким, що підлягає задоволенню, та вважає за необхідне обрати обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 14.05.2020р. включно, без визначення розміру застави, відповідно до п.1 ч.4 ст. 183 КПК України.
Крім того, прокурор просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду, оскільки обвинувальний акт складений відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України, дотримані вимоги територіальної підсудності, підстав для закриття кримінального провадження немає.
В підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого, ОСОБА_7 , заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, вказуючи, що він не відповідає вимогам закону, а саме не зазначено анкетні відомості потерпілих.
Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання захисника заперечував та вважав за можливим призначити справу до судового розгляду.
Потерпілі підтримали думку прокурора та просили призначити справу до судового розгляду.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_8 підтримав клопотання ОСОБА_7 та просили повернути обвинувальний акт прокурору.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, інших учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт, суд дійшов наступного.
Відповідно до ч. 2, 4 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство) 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство) 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування) 9) дату та місце його складення та затвердження. До обвинувального акта додається 1) реєстр матеріалів досудового розслідування 2) цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування 3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу);
Відповідно до п.3 ч. 3 ст. 314 КПК України суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.
З аналізу вищевказаної норми вбачається, що суд має право повернути обвинувальний за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду. Тобто, повернення обвинувального акта прокурору передбачає наявність в ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.
Посилання захисника обвинуваченого, ОСОБА_7 , на те, що в обвинувальному акті не зазначено анкетних даних потерпілих є обґрунтованим, виходячи з наступного.
Як вбачається зі змісту обвинувального акту, потерпілими по вказаному кримінальному провадженню є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , але відомості про них, як потерпілих, в обвинувальному акті не вказані.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Згідно ст. 56 КПК під час судового провадження в будь-якій інстанції потерпілий має право: 1) бути завчасно поінформованим про час і місце судового розгляду; 2) брати участь у судовому провадженні; 3) брати участь у безпосередній перевірці доказів; 4) підтримувати обвинувачення в суді у випадку відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення; 5) висловлювати свою думку під час вирішення питання про призначення покарання обвинуваченому, а також висловлювати свою думку при вирішенні питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру; 6) знайомитися з судовими рішеннями, журналом судового засідання і технічним записом кримінального провадження в суді; 7) оскаржувати судові рішення в порядку, передбаченому цим Кодексом.
На всіх стадіях кримінального провадження потерпілий має право примиритися з підозрюваним, обвинуваченим і укласти угоду про примирення. У передбачених законом України про кримінальну відповідальність та цим Кодексом випадках примирення є підставою для закриття кримінального провадження.
Норми пункту 3 частини 2 статті 291 КПК України мають на меті забезпечення передбачених статтею 56 КПК України прав потерпілого.
Згідно правової позиції Верховного Суду України стосовно питання про повернення обвинувального акту, викладеної у постанові № 5-328кс16 від 24 листопада 2016 року, суду належить встановити, чи має таке недотримання вимог кримінального процесуального закону наслідок у вигляді істотного впливу на права учасників кримінального провадження, щодо забезпечення права на справедливий суд.
Враховуючи, що в обвинувальному акті, в порушення вимог п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України, не вказано анкетні відомості потерпілих у вказаному кримінальному провадженні, (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство), таке недотримання прокурором вимог кримінального процесуального закону при складанні та направленні до суду обвинувального акта істотно порушує права учасників кримінального провадження, в тому числі потерпілих і обвинуваченого, щодо забезпечення права на справедливий суд та свідчить про наявність недоліків, які перешкоджають призначеню справи до судового розгляду.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 підлягає задоволенню, а обвинувальний акт поверненню прокурору, оскільки він не відповідає вимогам КПК України.
Керуючись ст.ст.177, 183 291, 293, 314, 315, 369-372 КПК України суд
Клопотання прокурора задовольнити.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 14.05.2020р. включно, без визначення розміру застави.
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 про повернення обвинувального акту задовольнити.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019150000000290, по обвинуваченню ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.189, ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 162, ч. 3 ст. 357 КК України, повернути прокурору;
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Копію ухвали вручити учасникам процесу.
СУДДЯ: ОСОБА_1