Іменем України
12 березня 2020 року м. Кропивницький
справа № 2-5424/11
провадження № 22-ц/4809/554/20
Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Мурашка С.І. (головуючий, суддя-доповідач), Голованя А.М., Карпенка О.Л.
за участі секретаря - Тимошенко Т.О.
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
суб'єкт оскарження - Фортечний відділ державної виконавчої служби м. Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградської області,
заінтересовані особи - Кіровоградська обласна кредитна спілка «Провесінь», ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційної скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27 грудня 2019 року у складі судді Варакіної Н. Б. і
В грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність Фортечного відділу державної виконавчої служби м. Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградської області (далі - Фортечний ВДВС м. Кропивницький ГТУЮ у Кіровоградській області) та просила зобов'язати керівника Фортечного ВДВС м. Кропивницький ГТУЮ у Кіровоградській області зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 .
Скарга мотивована тим, що рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13.07.2012, яке залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 26.09.2012, з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , солідарно, на користь Кіровоградської обласної кредитної спілки «Провесінь» (далі - КОКС «Провесінь») стягнуто 59 596,09 грн заборгованості та по 297,98 грн, з кожного, судового збору.
На підставі виконавчого листа Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23.11.2012 про стягнення з ОСОБА_1 боргу в сумі 59 894,07 грн на користь КОКС «Провесінь» накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 .
Після того, як постановою Верховного Суду від 03.10.2018 ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 26.09.2012 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, постановою Кропивницького апеляційного суду від 14.02.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13.07.2012 скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову КОКС «Провесінь» про стягнення боргу за кредитним договором до ОСОБА_1 .
При зверненні до Фортечного ВДВС м. Кропивницький ГТУЮ у Кіровоградській області про зняття арешту з квартири ОСОБА_1 , останній було відмовлено, у зв'язку з відсутністю у відділі будь-якого виконавчого провадження стосовно ОСОБА_1 , через що заявниця змушена звернутися до суду зі скаргою на дії державної виконавчої служби.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27.12.2019 відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність Фортечного ВДВС м. Кропивницький ГТУЮ у Кіровоградській області та роз'яснено право звернення до суду в порядку позовного провадження.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
ОСОБА_1 звернулась до суду не в позовному провадженні, а зі скаргою, яка не є належним та ефективним способом захисту майнових прав останньої.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27.12.2019, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвалу суду постановлено з порушенням норм процесуального права, вона перешкоджає подальшому провадженню у справі та наслідком її ухвалення є неправомірне обмеження права на доступ до правосуддя.
Суд першої інстанції відмовляючи у відкритті провадження безпідставно послався на статтю 19 ЦПК України та статтю 59 ЗУ «Про виконавче провадження», не врахувавши положення статті 447 ЦПК України, якою передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відзивів на апеляційну скаргу не надходило, що згідно вимог ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду оскарженого судового рішення.
В судове засідання апеляційного суду учасники справи не з'явилися про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просила розглянути скаргу без її участі.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Оскільки учасники справи про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, суд визнав причини неявки неповажними та вирішив розглянути справу без їх участі, що відповідає положенням ст. 372 ЦПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції послався на ч. 1 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження», якою передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Суд першої інстанції також дійшов висновку, що спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою, яка не є належним та ефективним способом захисту майнових прав останньої.
Однак, такі висновку суду є передчасними, а тому повністю з ними погодитися неможна з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
За приписами ст.59 «Про виконавче провадження» ( в редакції, чинній на момент подання скарги до суду, Далі - Закон) особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Згідно з ч. 1 ст. 74 Закону ( в редакції, чинній на момент подання скарги до суду) ), дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Аналіз вищезазначених правових норм, дає підстави зробити висновок, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
На рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби стороною виконавчого провадження може бути подана скарга, яка підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, крім випадків, коли розгляд таких скарг відбувається за правилами іншого судочинства.
Позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК.
Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
У зв'язку із цим боржник не може пред'являти такий позов, оскільки у судовому процесі він є відповідачем та законом для нього встановлений інший порядок вирішення питання.
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира загальною площею 22,98 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло від 03.12.2007 (а. с. 25), копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 173608767 від 14.01.2008 (а. с. 27) та копією витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 36101762 від 02.11.2012 (а. с. 26).
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13.07.2012, яке залишене без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 26.09.2012, з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 солідарно на користь Кіровоградської обласної кредитної спілки «Провесінь» (далі - КОКС «Провесінь») стягнуто 59 596,09 грн заборгованості, та по 297,98 грн з кожного судового збору (а. с. 20).
На підставі виконавчого листа Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23.11.2012 про стягнення з ОСОБА_1 боргу в сумі 59 894,07 грн на користь КОКС «Провесінь» накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності заявнику, що підтверджується копією витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. (а. с. 21).
Після того, як постановою Верховного Суду від 03.10.2018 ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 26.09.2012 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, постановою Кропивницького апеляційного суду від 14.02.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13.07.2012 скасовано, та ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову про стягнення боргу за кредитним договором КОКС «Провесінь» до ОСОБА_1 (а. с. 22-24).
На звернення ОСОБА_1 Фортечним ВДВС м. Кропивницький ГТУЮ у Кіровоградській області надано відповідь, що 08.04.2016 виконавче провадження завершено на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», у відділі відсутні будь-які виконавчі провадження стосовно ОСОБА_1 , через що запропоновано заявниці звернутися до суду для вирішення питання щодо звільнення майна з-під арешту (а. с. 4).
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що оскільки ОСОБА_1 є боржником у виконавчому провадженні тому вона правильно звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця, яка повинна розглядатися в порядку визначеному розділом VII ЦПК України.
Оскільки суд першої інстанції виніс ухвалу з порушенням норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали та передчасно відмовив у відкритті провадження у справі з підстав визначених п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, відповідно п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 374,375,376,381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27 грудня 2019 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 13.03.2020.
Головуючий суддя С. І. Мурашко
Судді А. М. Головань
О. Л. Карпенко