12.03.2020 Справа № 756/816/17
Справа пр. №2-р/756/4/20
ун. №756/816/17
12 березня 2020 року Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Андрейчука Т.В.,
за участю секретаря судового засідання - Звершховської І.А.,
розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали суду від 16 жовтня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , Двадцять першої Київської державної нотаріальної контори, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кравченка Олексія Володимировича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, Оболонська районна в м. Києві державна адміністрація, Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна про визнання недійсним свідоцтва про право власності на спадщину за законом, визнання недійсним договору дарування частини квартири, застосування реституції та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, про визнання заповіту недійсним, -
У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , Двадцять першої Київської державної нотаріальної контори, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кравченка О.В., треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, Оболонська районна в м. Києві державна адміністрація, Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна про визнання недійсним свідоцтва про право власності на спадщину за законом, визнання недійсним договору дарування частини квартири, застосування реституції та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, про визнання заповіту недійсним.
28 жовтня 2019 року представник ОСОБА_1 звернувся до суду заявою про роз'яснення ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2019 року стосовно відмови у задоволенні клопотання про залишення зустрічної позовної заяви без розгляду. Заявник стверджував, що ухвала від 16 жовтня 2019 року є необґрунтованою, оскільки адвокат, який підписав зустрічну позовну заяву, не мав повноважень її підписувати.
З цих підстав представник ОСОБА_1 просив роз'яснити ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2019 року у справі №756/816/17.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2019 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали суду від 16 жовтня 2019 року було відмовлено.
Не погодившись з указаним судовим рішенням, представником ОСОБА_1 було подано апеляційну скаргу на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2019 року.
24 лютого 2020 року постановою Київського апеляційного суду було скасовано ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2019 року, справу направлено для продовження розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 271 ЦПК України учасники справи про день, час та місце розгляду заяви про роз'яснення судового рішення не повідомлялись, позаяк їхня явка не є необхідною для розгляду указаної заяви.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до такого висновку.
Київський апеляційний суд у своїй постанові від 24 лютого 2020 року вказав, що у заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.
Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового для виконання характеру.
Суд може відмовити у роз'ясненні рішення, якщо воно не припускає різного тлумачення, незрозумілість рішення зумовлена неуважністю прочитання тексту рішення, правовою безграмотністю.
П. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі" роз'яснено, що відповідно до ст. 221 ЦПК України (наразі ст. 271 ЦПК України) роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Логічний та системний аналіз вищевказаних норм закону свідчить про те, що може бути роз'яснена тільки та ухвала суду, яка підлягає виконанню відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
У судовому засіданні, яке відбулось 16 жовтня 2019 року, судом без виходу до нарадчої кімнати відмовлено представнику ОСОБА_1 у задоволенні його клопотання про залишення зустрічного позову без розгляду, про що здійснено відповідний запис у протоколі судового засідання (т. 3, а. с. 89).
Таким чином, ухвала Оболонського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2019 року виконанню на підставі Закону України "Про виконавче провадження" не підлягає, а тому і не підлягає роз'ясненню.
У своїй постанові від 24 лютого 2020 року Київський апеляційний суд зазначив, що Оболонський районний суд м. Києва, дійшовши правильного висновку про те, що ухвала суду від 16 жовтня 2019 року виконанню не підлягає, а тому і не підлягає роз'ясненню, повинен був заяву представника ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали суду повернути останньому, а не розглядати її по суті, оскільки по суті розглядається лише судове рішення, яке підлягає виконанню на підставі Закону України "Про виконавче провадження".
Зважаючи на вищенаведене, суд, -
Повернути представнику ОСОБА_1 його заяву про роз'яснення ухвали суду від 16 жовтня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , Двадцять першої Київської державної нотаріальної контори, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кравченка Олексія Володимировича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, Оболонська районна в м. Києві державна адміністрація, Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна про визнання недійсним свідоцтва про право власності на спадщину за законом, визнання недійсним договору дарування частини квартири, застосування реституції та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, про визнання заповіту недійсним.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Т.В. Андрейчук