1Справа № 335/10035/19 2/335/311/2020
03 березня 2020 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Геєць Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Ровенської В.В.,
представника позивача Смольянової О.Ю.,
представників відповідача Приватного акціонерного товариства „Запоріжвогнетрив” Котовської Н.І.,
представника третьої особи Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області Соболь С.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства „Запоріжвогнетрив”, Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь”, третя особа Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої професійним захворюванням, -
10.09.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства „Запоріжвогнетрив”, Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь” про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої професійним захворюванням, яким просить стягнути на свою користь відповідно до ст.ст. 173, 237-1 КЗпП України з Приватного акціонерного товариства „Запоріжвогнетрив”, одноразово, в рахунок компенсації моральної шкоди внаслідок отриманого професійного захворювання, суму у розмірі 34 560 грн., стягнути з Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь”, одноразово, в рахунок компенсації моральної шкоди внаслідок отриманого професійного захворювання, суму у розмірі 157 440 грн.
Також позивач просить відповідно до ст.ст. 1195, 1197 ЦК України зобов'язати відповідачів у рахунок відшкодування заробітку, втраченого працівником внаслідок професійного захворювання, здійснювати йому щомісячні виплати у розмірі 50 % від його середньої заробітної плати за останні 12 місяців, але не менше 50 % від п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день постановлення судового рішення, солідарно з розрахунку 18 % від нарахованої виплати - Приватним акціонерним товариством „Запоріжвогнетрив” та 82 % від нарахованої виплати - Публічним акціонерним товариством Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь”.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що з17.12.2010 року до 08.02.2018 року він перебував у трудових стосунках із ПАТ „Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь” де працював вогнетривником цеху ремонту мартенівських печей. З 09.02.2018 року він розпочав свою трудову діяльність у ПРАТ „Запоріжвогнетрив” на посаді вогнетривника вогнетривної дільниці ремонту мартенівских печей змінної бригади Сервісного центру (м. Запоріжжя), де працює у теперішній час.
З вересня 2018 року до теперішнього часу позивач почав часто та тривало хворіти, та згідно з медичним висновком лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу Українського Науково-дослідного інституту промислової медицини від 18.04.2019 року № 406 йому встановлено професійний характер захворювання.
Відповідно до довідки ОМСЕК № 1 м. Запоріжжя 12 ААБ № 256186 від 29.07.2019 року позивачу встановлено 3 групу інвалідності внаслідок професійного захворювання з втратою 50 % професійної працездатності з 29.07.2019 року до 01.08.2021 року.
Відповідно до Акта розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 17.05.2019 року, складеного Головним управлінням держпраці у Запорізькій області, умови і характер праці на зазначених підприємствах за займаними посадами відповідають 3 ступеню III класу шкідливості та важкості згідно Державних санітарних норм та правил „Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу”, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.04.2014 року № 248, зареєстрованими Міністерством юстиції України від 06.05.2014 року за № 472/25249.
Відповідно до цього ж Акта, причинами виникнення професійного захворювання визначено:
наявність на робочому місці вогнетривника Сервісного центру (м. Запоріжжя) ПРАТ „Запоріжвогнетрив” та ПАТ „Запоріжсталь” ОСОБА_1 шкідливих виробничих факторів:
статичне навантаження при утриманні вантажу однією рукою - 80246 кг/с при нормі 18001-43000 кг/с (середня - 30500,5 кг/с);
статичне навантаження при утриманні вантажу двома руками - 228828 кг/с при нормі 43001-97000 кг/с (середня - 70000,5);
знаходження у вимушеній робочій позі 23,8-31,7% робочої зміни при нормі 25 %.
нахили тулубу більше 30 град. - 182-443 разів за зміну при нормі 100 разів”.
Час впливу факторів складає 71,8-90,6% тривалості зміни; шуму і вібрації - 100 %.
Позивач посилається, на те, що у зв'язку із втратою працездатності він не може виконувати роботу за займаною посадою та підлягає або переведенню на іншу посаду на умовах легкої праці, або звільненню через хворобу. У квітні 2019 року, після приписів ЛКК 6 міської лікарні про обмеження у праці, йому відповідачем ПРАТ „Запоріжвогнетрив” була запропонована посада на умовах легкої праці - кур'єра. Але професійне захворювання у нього пов'язано з порушеннями, у тому числі функцій руху, тому ця посада йому не підходить. Крім того, про встановлення йому інвалідності ПРАТ „Запоріжвогнетрив” був ним повідомлений 31.07.2019 року засобами електронного зв'язку, але ніяких пропозицій щодо трудових перспектив йому не зазначено.
Вважає, що йому не було забезпечено безпечних умов праці, він втратив працездатність, виконуючи тривалий час роботи в напружених та шкідливих умовах праці. Виходячи з характеру захворювань позивач неодноразово знаходився на лікуванні, позивачу важко виконувати будь-яку роботу, цей стан позначається на його морально-психологічному стані, внаслідок втрати професійної працездатності він втратив постійний заробіток, його «гарячий стаж» перервався, майбутня пенсія також тепер буде меншою через те, що основні показники заробітної плати, які беруться до уваги у розрахунку пенсії будуть меншими.
Трудовий стаж на ПАТ „Запоріжсталь” - 07 років 01 місяць 22 дні або 2610 календарних днів; на ПРАТ „Запоріжвогнетрив”, станом на 01.09.2019 року - 01 рік 06 місяців 23 дні, або 569 календарних днів, що складає відповідно 82 % та 18 % від загального стажу роботи в указаних шкідливих умовах. Тому для відшкодування відповідачами заявленої суми компенсації моральної шкоди, вважає слід зобов'язати ПАТ «Запоріжсталь» до виплати - 157 440 грн., ПРАТ «Запоріжвогнетрив» - 34 560 грн.
Визначитись із точною сумою заробітку, втраченого працівником внаслідок професійного захворювання на теперішній час неможливо, але з метою поновлення конституційних прав позивача, останній вважає за доцільне вимагати нарахування компенсації шкоди виходячи не з конкретної суми, а з формулювання середня заробітна плата за останні 12 місяців, але не менше від п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день постановлення рішення.
Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13.09.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства „Запоріжвогнетрив”, Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь” про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої професійним захворюванням прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження та призначено підготовче судове засідання. Також цією ухвалою встановлено учасникам процесу строки для подання заяв по суті справи (а.с. 70).
10.10.2019 року відповідачем Приватним акціонерним товариством „Запоріжвогнетрив” надані письмові заперечення на позов, відповідно до яких останнє вважає, що позивачем не надано доказів, що підтверджують наявність причинного зв'язку між отриманою позивачем моральною шкодою і протиправними діями відповідача, а також наявність вини підприємства в заподіянні моральної шкоди. Також відповідач зазначає, що відсутні правові підстави для компенсації за рахунок відповідача частини втраченого заробітку, оскільки саме держава гарантує всім застрахованим громадянам забезпечення прав на страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а усі види страхових виплат проводяться Фондом соціального страхування за рахунок коштів цього Фонду (а.с. 74-86).
15.10.2019 року відповідачем Публічним акціонерним товариством Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь” надані письмові заперечення на позов, відповідно до яких останнє вважає, що позивачем не довело наявність причинного зв'язку між спричиненою йому моральною шкодою та діями або бездіяльністю відповідача. Також відповідач зазначає, що відсутні правові підстави для компенсації за рахунок відповідача частини втраченого заробітку, оскільки саме держава гарантує всім застрахованим громадянам забезпечення прав на страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (а.с. 165-168).
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала з підстав наведених у позовній заяві.
Представник Приватного акціонерного товариства „Запоріжвогнетрив” позов не визнала, заперечувала проти позову, з підстав наведених у запереченнях відповідача на позовну заяву.
Представник Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області в судовому засіданні зазначила, що державою гарантовано всім застрахованим громадянам забезпечення прав на страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а усі види страхових виплат проводяться Фондом соціального страхування.
Представник відповідача Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь” в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав наведених у відзиві на позов, в подальшому в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив.
Вислухавши представників сторін та третьої особи, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Смольянов з 17.12.2010 року до 08.02.2018 року працював вогнетривником цеху ремонту мартенівських печей у ПАТ Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь”, а з 09.02.2018 року працював у ПРАТ „Запоріжвогнетрив” на посаді вогнетривника вогнетривної дільниці ремонту мартенівських печей змінної бригади Сервісного центру (м. Запоріжжя), де працює по теперішній час (а.с. 16-24).
Внаслідок шкідливих умов праці висновком МСЕК від 29.07.2019 року позивачу встановлена стійка втрата професійної працездатності у розмірі 50 % та третя група інвалідності до 01.08.2021 року (а.с. 15).
Відповідно до акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 17.05.2019 року, причиною виникнення професійного захворювання: є наявність на робочому місці вогнетривника Сервісний центр (м. Запоріжжя) ПРАТ „Запоріжвогнетрив” та ПАТ „Запоріжсталь” ОСОБА_1 шкідливих виробничих факторів (а.с. 27-28):
- статистичне навантаження при утриманні вантажу однією рукою - 80246 кг/с при нормі 18001 - 43000кг/с;
- статистичне навантаження при утриманні вантажу двома руками - 182300 - 228828 кг/с, при нормі 43001 - 97000 кг/с;
- знаходження у вимушеній робочій позі - 23,8 - 31,7 % робочої зміни при нормі 25 %;
- нахили тулубу більше 30 - 182 - 443 разів за зміну при нормі до 100 разів за зміну.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Статтею 173 КЗпП України передбачено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
Згідно з частинами першою та третьою статті 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Частиною першою статті 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав, що призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зав'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Як роз'яснено у пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зав'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Під час судового розгляду судом встановлено, що хронічні професійні захворювання позивача, які завдають йому фізичного болю та душевних страждань, виникли з вини ПРАТ „Запоріжвогнетрив” та ПАТ „Запоріжсталь”, якими було допущено перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу.
Право позивача на відшкодування моральної шкоди виникло від 29.07.2019 року - з дня встановлення висновком МСЕК втрати працездатності, тому суд приходить до висновку про наявність правових підстав на підставі положень статті 237-1 КЗпП України для відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу внаслідок професійного захворювання, і стягнення моральної шкоди з роботодавців - ПРАТ „Запоріжвогнетрив” та ПАТ „Запоріжсталь”.
При цьому суд, погоджується з доводами позивача щодо визначених часток, які повинні компенсуватися відповідачами, з урахуванням пропорційності часу роботи позивача на кожному підприємстві, зокрема з урахуванням його трудового стажу на ПАТ „Запоріжсталь” - 07 років 01 місяць 22 дні або 2610 календарних днів; на ПРАТ „Запоріжвогнетрив”, станом на 01.09.2019 року - 01 рік 06 місяців 23 дні, або 569 календарних днів, що складає відповідно 82 % та 18 % від загального стажу роботи в указаних шкідливих умовах.
При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує обставини, які мають суттєве значення: характер, глибину і обсяг фізичних та душевних страждань, яких ОСОБА_1 постійно зазнає у зв'язку із хронічними професійними хворобами, значний відсоток втрати працездатності (50 %), тяжкість вимушених змін його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
Вказаний вище висновок узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.12.2018 року у справі № 210/5258/16-ц (провадження № 14-463цс18) у постанові від 23.01.2019 року у справі № 210/2104/16-ц (провадження № 14-597цс18) та у постанові від 20.11.2019 року у справі № 210/3177/17 (провадження № 14-288цс19).
При цьому суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, а тому приходить до висновку про стягнення на користь позивача моральної шкоди в розмірі 30 000 грн.
Таким чином, стягненню з Приватного акціонерного товариства „Запоріжвогнетрив” на користь ОСОБА_1 підлягає моральна шкода у зв'язку із отриманим професійним захворюванням у розмірі 5 400 грн., а з Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь” 24 600 грн.
Тому позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди слід задовольнити частково.
Разом з цим, відсутні правові підстави за рахунок відповідачів відповідно до вимог 1195, 1197 ЦК України для компенсації позивачу частини втраченого заробітку, оскільки відповідно до вимог Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування” саме держава гарантує всім застрахованим громадянам забезпечення прав на страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а усі види страхових виплат проводяться Фондом соціального страхування за рахунок коштів цього Фонду
Тому не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання відповідачів у рахунок відшкодування заробітку, втраченого працівником внаслідок професійного захворювання, здійснювати йому щомісячні виплати у розмірі 50 % від його середньої заробітної плати за останні 12 місяців, але не менше 50 % від п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день постановлення судового рішення, солідарно з розрахунку 18 % від нарахованої виплати - Приватним акціонерним товариством „Запоріжвогнетрив” та 82 % від нарахованої виплати - Публічним акціонерним товариством Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь”.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства „Запоріжвогнетрив”, Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь”, третя особа Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої професійним захворюванням - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Запоріжвогнетрив” на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у зв'язку із отриманим професійним захворюванням 5 400 (п'ять тисяч чотириста) грн.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь” на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у зв'язку із отриманим професійним захворюванням 24 600 (двадцять чотири тисячі шістсот) грн.
В задоволенні решти позовних вимог про відшкодування моральної шкоди у визначеному позивачем розмірі та про відшкодування заробітку, втраченого внаслідок професійного захворювання - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телемунікаційної системи подається до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: Ю.В.Геєць