Справа № 466/1454/20
16 березня 2020 року м.Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
у складі: головуючого судді Невойта П.С.,
секретаря с/з Семків Х.І.,
справа № 466/1454/20,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
позивач ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Львова з позовною заявою до ОСОБА_2 в якій просить суд розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований 25 листопада 2000 року відділом реєстрації актів громадянського стану Львівського міськвиконкому, актовий запис № 2585.
В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що від шлюбу у них народилися: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які проживають з позивачкою.
Сімейне життя з відповідачем з об'єктивних причин, зумовлених різними характерами та поглядами на життя, безпричинними сварками не склалося та постійно погіршувалося і в результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин, сім'я розпалася, сторони проживають окремо, а шлюб існує лише формально. Спільне господарство не ведеться. Просить розірвати шлюб.
Відповідач правом подачі відзиву на позовну заяву не скористався.
Ухвалою судді від 26.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у зазначеній справі.
Позивач в судове засідання не прибула. Представник позивача адвокат Ільків Г.М., яка діє на підставі ордеру серія ЛВ № 138480 подала заяву про розгляд справи у її відсутності, просила позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не прибув, однав скерував на адресу суду заяву від 16.03.2020, в якій просить розглядати справу за його відсутності, позов визнає, не заперечує щодо розірвання шлюбу.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.
Дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд приходить такого..
Як вбачається із свідоцтва про шлюб, такий зареєстрований 25 листопада 2000 року відділом реєстрації актів громадянського стану Львівського міськвиконкому, актовий запис № 2585 /арк.спр.5/.
Від шлюбу у подружжя народилися: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які проживають з позивачкою, що стверджується свідоцтвом про народження, копії яких міститься в матеріалах справи/арк.спр.11-12/.
Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Аналогічні приписи викладені у ст.24 СК України, у якій, крім іншого передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Виходячи із змісту ч.3, 4 ст.56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхній дитині, що мають істотне значення.
У судовому засіданні суд установив, що сімейне життя з відповідачем з об'єктивних причин, зумовлених різними характерами та поглядами на життя, безпричинними сварками не склалося та постійно погіршувалося і в результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин, сім'я розпалася, сторони проживають окремо, а шлюб існує лише формально. Спільне господарство не ведеться. Причиною неможливості спільного проживання подружжя є різні погляди на життя та сім'ю.
Між подружжям відсутнє взаєморозуміння та довіра. Примирення між сторонами не можливе.
З урахуванням наведеного суд вважає, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача, відповідача, що мають істотне значення.
Судові витрати залишити за позивачем.
На підставі ст.110, 112, Сімейного кодексу України та керуючись ст. 3, 12, 13, 77, 81, 141, 247, 259, 263-266, 268 ЦПК України, суд,
позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 25 листопада 2000 року відділом реєстрації актів громадянського стану Львівського міськвиконкому, актовий запис № 2585.
Після розірвання шлюбу залишити позивачу дошлюбне прізвище ОСОБА_5 .
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН2976610918, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст судового рішення вигтовлений 16.03.2020.
Суддя П. С. Невойт