Головуючий І інстанції: Зінченко А.В.
05 березня 2020 р.Справа № 520/9817/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді - Мельнікової Л.В.,
суддів - Рєзнікової С.С. , Калитки О. М. ,
за участю секретаря судового засідання - Клочко Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН» на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 січня 2020 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН» до Державної податкової служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації, -
Встановила:
20.09.2019 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю «ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН» (далі - ТОВ «ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН», підприємство) звернулось до суду з позовом, яким просить визнати протиправною та скасувати Індивідуальну податкову консультацію відповідача Державної податкової служби України (далі - ДПС України, контролюючий орган) від 28.08.2019 року № 4020/6/99-99-13-02-03-15/ІПК.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2019 року (рішення у повному обсязі складено 19.12.2019 року) позовні вимоги ТОВ «ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН» задоволені у спосіб, визначений позивачем.
Так, судовим рішенням визнано протиправною та скасовано Індивідуальну податкову консультацію ДПС України від 28.08.2019 року № 4020/6/99-99-13-02-03-15/ІПК.
Судом проведений розподіл судових витрат - стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України на користь ТОВ «ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН» сплачений судовий збір в сумі 1.921,00 грн.
Позивачем до суду першої інстанції подано заяву, в якій він просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на свою користь витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 72.261,00 грн.
Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2020 року стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України на користь ТОВ «ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН» витрати, пов'язані з професійною правничою допомогою у розмірі 30.000,00 грн.
З урахуванням обсягу складених адвокатом в рамках даної адміністративної справи документів, часу, витраченого адвокатом на надання таких послуг, а також представництво інтересів у судовому засіданні, суд визначився про те, що заява про відшкодування позивачу судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, підлягає частковому задоволенню.
Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції процесуального права, просить скасувати рішення суду в частині, якою позивачу відмовлено у задоволенні заяви про відшкодування витрат, та ухвалити нове, яким задовольнити ці вимоги ТОВ «ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН».
Аргументує вимоги апеляційної скарги позивач тим, що 05.11.2018 року між ТОВ «ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН» (Клієнтом) та АО «ЛЕДЖІТ» укладено Договір № АО-1/2018 про надання правової (правничої) допомоги. На виконання вказаного Договору 10.09.2019 року між ТОВ «ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН» та АО «ЛЕДЖІТ» складено Доручення на надання правової допомоги № 19.
Адвокатом, відповідальним за виконання Письмового доручення, призначено Шимка Ф.А. (Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 1908, видане на підставі рішення Ради адвокатів Полтавської області від 17.10.2017 року № 14), що, зокрема, підтверджується Ордером на надання правової допомоги від 21.10.2019 року, серія ВІ № 1003423.
На підставі Рахунку № 47/АО-1 від 01.11.2019 року, виставленого АО «ЛЕДЖІТ», Позивачем перерахована попередня оплата частини гонорару згідно Письмового доручення у розмірі 30.000,00 грн., що підтверджується Платіжним дорученням № 3631 від 04.11.2019 року.
Після винесення рішення Харківським окружним адміністративним судом по справі № 520/9817/19, АО «ЛЕДЖІТ» складено та направлено на адресу ТОВ «ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН» Акт № 25/АО-1/2018-Д19 приймання-передачі наданої правової та професійної правничої допомоги від 11.12.2019 року, який було прийнято та підписано позивачем.
За змістом вказаного Акту АО «ЛЕДЖІТ» була надана правова та професійна правнича допомога, вартість якої складає 72.261,00 грн. На надання правової допомоги АО «ЛЕДЖІТ» витрачено загалом 16 годин 31 хвилина.
Невід'ємною частиною Акту є Звіт про надання правової та професійної правничої допомоги від 11.12.2019 року, який, зокрема, містить наступні відомості: детальний опис наданої правової та професійної правничої допомоги; відповідальний адвокат - Шимко Ф.А.; витрачений час (години та хвилини) на надання кожної послуги (виконання роботи); вартість кожної послуги (роботи); підписи відповідального адвоката, Керуючого партнера, головного бухгалтера АО «ЛЕДЖІТ» та Директора ТОВ «ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН».
На підставі Рахунку № 51/АО-1 від 11.12.2019 року, виставленого АО «ЛЕДЖІТ», позивачем перерахований гонорар за надання правової (правничої) допомоги згідно Письмового доручення у розмірі 42.261,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4148 від 12.12.2019 року.
Таким чином, на думку позивача, загальний розмір витрат ТОВ «ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН» на правову та професійну правничу допомогу складає 72.261,00 грн.
Відзив на апеляційну скаргу відповідача не надходив, що не перешкоджає апеляційному перегляду справи.
Додаткове судове рішення ДПС України в апеляційному порядку не оскаржено.
За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення на підставі ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Частинами 1, 2, 3 ст. 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частинами 4, 5 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 7 ст. 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Частиною 9 ст. 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Як установлено судовим розглядом, витрати ТОВ «ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН» на правову та професійну правничу допомогу у розмірі 72.261,00 грн. підтверджуються документами, наявними в матеріалах справи: копією Договору про надання правової допомоги; копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю; копією акту приймання передачі наданих послуг, в якому детально відображено роботи, виконані адвокатом та їх вартість та копією квитанції до прибуткового касового ордеру про оплату гонорару за договором про надання правової допомоги.
При цьому, погоджуючись із висновком суду першої інстанції про часткове задоволення заяви позивача, колегія суддів зазначає, що витрати на правничу допомогу у сумі 30.000,00 грн. є співмірним із складністю цієї справи, наданими адвокатом обсягу послуг у суді першої інстанції, затраченим ним часом на надання таких послуг та відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.
Так, у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Інші доводи апеляційної скарги означених висновків колегії суддів не спростовують.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 292, 293, 308, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН» залишити без задоволення, а додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 січня 2020 року, - без змін.
Постанова Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі тридцяти днів, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)Л.В. Мельнікова
Судді(підпис) (підпис) С.С. Рєзнікова О.М. Калитка
Постанова у повному обсязі складена і підписана 16 березня 2020 року.