16 березня 2020 року справа №320/7266/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправними дій,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому просить суд:
- визнати неправомірними дії Києво-Святошинського об'єднаного управління ПФУ Київської області щодо відмови в призначені мені пенсії за вислугу років згідно п. "е" ст. 55 Закону України « Про пенсійне забезпечення»;
- зобов'язати Києво-Святошинське об'єднане управління ПФУ Київської області зарахувати до мого стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. "е" ст. 55 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи: з 31.12.1991 року по 01.09.2009 рік - викладач хорового класу Єнакіївської дитячої музичної школи № 4, яка в 23.09.2005 рік була перейменована у комунальний заклад Єнакіївської міської ради «Музична школа № 4 м. Вуглегірська», призначивши (з урахуванням визнаного відповідачем періоду роботи ) та виплативши мені пенсію за вислугу років з 09.08.2019 року відповідно до п. "е" ст. 55 ЗУ «Про пенсійне забезпечення».
Обгрунтовуючи такі вимоги, позивач зазначила, що маючи право на пенсію за вислугою років, 09.08.2019 року звернулася з заявою до Києво-Святошинського об'єднаного управління ПФУ Київській області та надала всі необхідні документи. Однак 15.11.2019 року отримала лист від начальника відділу з питань перерахунків пенсій № 15 ОСОБА_2 про відмову в нарахуванні вказаної пенсії. В листі зазначено, що за наданими документами до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років можливо зарахувати періоди роботи позивача тільки: з 09.09.1986 року по 31.12.1991 рік на посаді викладача хорового класу Єнакіївської дитячої музичної школи № 4, з 01.09.2009 року по 28.11.2014 рік на посадах в.о. директора та директора музичної школи № 4, як позашкільного навчального закладу відділу культури і туризму Єнакіївської міської ради.
Інші періоди роботи позивача відповідач не враховує, посилаючись на Перелік, затверджений постановою КМУ від 04.11.1993 року № 909 (далі - Перелік № 909). Розділом 1 «освіта» Переліку передбачено, що право на таку пенсію мають право зокрема, викладачі у загальноосвітніх навчальних закладах, військових загальноосвітніх навчальних закладах, музичних і художніх школах. Викладачі, які працюють у позашкільних закладах вказаним Переліком не передбачені.
Однак, на думку позивача, такі дії відповідача є неправомірними та суперечать положенням закону, оскільки викладач музичної школи є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти. Стаж роботи викладачем в дитячій музичній школі має зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні п. «е» ст. 55 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ) при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України відповідних заяв про призначення пенсії навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена затвердженим Переліком № 909.
Ухвалою суду від 02.01.2020 відкрито загальне позовне провадження в даній справі.
Заперечуючи проти позову, в письмовому відзиві, відповідач зазначив, що за наданими позивачем документами, до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років можливо зарахувати періоди роботи: з 09.09.1986 по 31.12.1991 р.р., на посаді викладача хорового класу Єнакієвської дитячої музичної школи №4; з 01.09.2009 по 28.11.2014 р.р. на посадах в.о. директора, директора музичної школи №4, як позашкільного навчального закладу відділу культури і туризму Єнакієвської міської ради.
Згідно із Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій та їх правонаступників.
На думку відповідача, не може бути зарахований до страхового стажу роботи, та до стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років період роботи в Долгоруківській дитячій музичній школі з 05.08.1991 по 25.08.1986 рр. на посаді викладача з хору та сольфеджіо, за наявності виправлення у даті звільнення з посади (2-3 трудової книжки), до надання уточнюючої довідки.
Підтверджений стаж роботи на посадах, що дають право на пенсію за вислугу років, становить 10 років 6 місяців 21 день, що є недостатнім для призначення пенсії. Оскільки вимога щодо наявності 25 років спеціального стажу не виконується, відповідач вважає, що законні підставі для призначення пенсії за вислугою років відсутні.
Протокольною ухвалою суду від 12.03.2020 вирішено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити з огляду на таке.
Судом встановлено, що позивач з 05.08.1981 року по 25.08. 1986 рік працювала на посаді викладача з хору та сольфеджіо в Долгоруківській дитячій музичній школі.
З 09.09.1986 року по 01.09.2009 рік позивача працювала на посаді викладача хорового класу Єнакіївської дитячої музичної школи № 4, яка в 23.09.2005 рік була перейменована у комунальний заклад Єнакіївської міської ради «Музична школа № 4 м. Вуглегірська.»
З 01.09.2009 року позивач працювала на посаді виконуючого обов'язки директора комунальний заклад Єнакіївської міської ради «Музична школа № 4 м. Вуглегірська.», а з 31.05.2010 року працювала на посаді директора вказаної установи.
28.11.2014 року позивач була звільнена за власним бажанням з посади директора комунальний заклад Єнакіївської міської ради «Музична школа № 4 м. Вуглегірська.»
Вказані обставини підтверджуються копією трудової книжки позивача. Таким чином в Долгоруківській дитячій музичній школі відпрацювала 5 років і 20 днів.
В комунальному закладі Єнакіївської міської ради «Музична школа № 4 м. Вуглегірська» позивач відпрацювала 28 років, 2 місяці і 19 днів. Займані позивачем посади належать до закладів позашкільної освіти.
18.05.2019 року позивачу виконалося 57 років, тому 09.08.2019 року вона звернулася з заявою до Києво-Святошинського об'єднаного управління ПФУ Київській області та надала всі необхідні документи, що підтверджується розпискою - повідомленням.
Однак 15.11.2019 року позивач отримала лист від начальника відділу з питань перерахунків пенсій № 15 ОСОБА_2 про відмову в нарахуванні вказаної пенсії.
В листі зазначено, що за наданими документами до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років можливо зарахувати періоди роботи позивача тільки: з 09.09.1986 року по 31.12.1991 рік на посаді викладача хорового класу Єнакіївської дитячої музичної школи № 4; з 01.09.2009 року по 28.11.2014 рік на посадах в.о. директора та директора музичної школи № 4, як позашкільного навчального закладу відділу культури і туризму Єнакіївської міської ради.
При цьому відповідач посилається на 3 Примітки переліку де зазначено, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 1 січня 1992 року , яка давала право на пенсію за вислугу років відповідно до раніше чинного законодавства, зараховується до стажу для призначення пенсії за вислугу років. А також Переліком закладів, організацій і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 17.12.1959 року № 139, була передбачена посада викладача в музичній школі, яка належала до навчальних закладів та дитячих установ.
Інші періоди роботи позивача відповідач не враховує, посилаючись на Перелік, затверджений постановою КМУ від 04.11.1993 року № 909. Розділом 1 « освіта» Переліку передбачено, що право на таку пенсію мають право зокрема, викладачі у загальноосвітніх навчальних закладах, військових загальноосвітніх навчальних закладах, музичних і художніх школах. Викладачі, які працюють у позашкільних закладах вказаним Переліком не передбачені.
Не погоджуючись з такою відмовою і вважаючи її протиправною, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. «е» ст. 55 Закону № 1788-ХІІ (тут і далі - у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за Переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Переліком № 909 (у редакції, чинній після внесення змін постановою Кабінету міністрів України від 26 вересня 2002 року № 1436) установлено заклади освіти і посади, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років - у позашкільних навчальних закладах: директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.
За приписами ст. 28 Закону України « Про освіту» № 1060-ХІІ система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.
Згідно з ст. 29 Закону України « Про освіту» № 1060-ХІІ структура освіти включає, поряд з іншими видами, також позашкільну освіту.
Відповідно до ст. 12 Закону України « Про позашкільну освіту» № 1841-ІІІ та п. 6 Переліку типів позашкільних навчальних закладів, затвердженого постановою КМУ від 06.05.2011 року № 433 до позашкільних навчальних закладів відносяться початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші).
Статтею 21 Закону України « Про позашкільну освіту» № 1841-III передбачено право на пенсію за вислугою років мають педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.
На спірні правовідносини розповсюджується також дія Переліку, затвердженого постановою КУМ від 14.06.2000 року № 963, який відносить посаду «викладач» до педагогічних посад.
Згідно з п. 3 розд. VIII «Прикінцеві положення» Закону України « Про позашкільну освіту» № 1841-III до приведення законів України, інших нормативно-правових актів у відповідність до цього Закону вони застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.
Згідно з ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (ч. З ст. 46 Основного Закону).
Конституційний Суд України у п. 3.4 Рішення від 18 червня 2007 року № 4- рп/2007 зазначив, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України підкреслюється, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст.
22 Конституції України не допускається (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року № 8-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004).
Конституційне та законодавче регулювання захисту прав і свобод людини узгоджується із міжнародно-правовими актами, а саме Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), яка була ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, та відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-ІУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують під час розгляду справ Конвенцію і практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
ЄСПЛ у п. 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.
Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Водночас положеннями ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
З огляду на проаналізовані норми законодавства й ураховуючи наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення викладачів у позашкільних закладах освіти, визначених у Конвенції, а також з метою реалізації положень ст. 46 Конституції України щодо недопущення обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави, вважаю, що викладачі позашкільних навчальних закладів, які входять до структури освіти України, мають право отримання пенсії за вислугу років.
Таким чином, викладач музичної школи є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти. Стаж роботи викладачем в дитячій музичній школі має зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні п. «е» ст. 55 Закону № 1788-ХІІ при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України відповідних заяв про призначення пенсії навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена затвердженим Переліком № 909.
Велика Палата Верховного Суду України в постанові від 30.01.2019 року по справі № 876/5312/17 (провадження № 11-860апп18 ) висловила вказану позицію по аналогічній справі, що є обов'язковим для застосування судів першої та другої інстанцій.
Оскільки з позиції відповідача відповідно його листа останній не заперечує зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії позивачу за вислугу років періоди роботи з 09.09.1986 року по 31.12.1991 рік на посаді викладача хорового класу Єнакіївської дитячої музичної школи № 4, та з 01.09.2009 року по 28.11.2014 рік на посадах в.о. директора та директора музичної школи № 4, як позашкільного навчального закладу відділу культури і туризму Єнакіївської міської ради, ( що складає 10 років 6 місяців та 21 днів), тому предметом оскарження є неправомірні дії відповідача відносно відмови у зарахуванні інших періодів, а саме з 31.12.1991 року по 01.09.2009 рік - викладач хорового класу Єнакіївської дитячої музичної школи № 4, яка в 23.09.2005 рік була перейменована у комунальний заклад Єнакіївської міської ради « Музична школа № 4 м. Вуглегірська», (що складає 17 років 9 місяців).
Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Разом з тим, відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду доказів на підтвердження правомірності свого рішення.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 1536,80 грн., отже такі понесені витрати підлягають присудженню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Частиною другою статті 134 КАС України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на правничу допомогу, судом встановлено, що адвокатом Чмель О.Л. надано позивачу правову допомогу, відповідно до договору від 09.12.2019 №59, детальний опис якої зазначений у попередньому розрахунку наданої правничої допомоги. Загальна вартість наданої правової допомоги становить 9 000, 00 грн.
Отже, суд вважає, що витрати, пов'язані з наданням позивачу правової допомоги, мають бути відшкодовані позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати неправомірними дії Києво-Святошинського об'єднаного управління ПФУ Київської області щодо відмови в призначені ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно п. "е" ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Зобов'язати Києво-Святошинське об'єднане управління ПФУ Київської області зарахувати до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. "е" ст. 55 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи ОСОБА_1 : з 31.12.1991 року по 01.09.2009 рік - викладач хорового класу Єнакіївської дитячої музичної школи № 4, яка в 23.09.2005 рік була перейменована у комунальний заклад Єнакіївської міської ради «Музична школа № 4 м. Вуглегірська», призначивши (з урахуванням визнаного відповідачем періоду роботи) та виплативши ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з 09.08.2019 року відповідно до п. "е" ст. 55 ЗУ «Про пенсійне забезпечення».
Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) понесені судові витрати в розмірі 1 536(одна тисяча п'ятсот тридцять сімсот шість) грн 80 коп за рахунок бюджетних асигнувань Києво-Святошинське об'єднане управління ПФУ Київської області (код ЄДРПОУ - 41248571).
Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) понесені витрати на правову допомогу в розмірі 9 000(дев'ять тисяч) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Києво-Святошинське об'єднане управління ПФУ Київської області (код ЄДРПОУ - 41248571).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Терлецька О.О.