Справа № 489/232/20
Номер провадження 2/489/1263/20
Іменем України
05 березня 2020 року місто Миколаїв
Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:
головуючого судді Кокорєва В. В.,
за участю секретаря судового засідання Смєрдової К. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 10 Ленінського районного суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення аліментів на утримання дитини
встановив
У січні 2020 року позивач звернулася до суду з вказаною позовною заявою. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідача в 2018 році позбавлено батьківських прав відносно дитини ОСОБА_3 . Рішенням Виконавчого комітету Миколаївської міської ради позивача було призначено опікуном ОСОБА_3 . Як зазначає позивач, дитина повністю знаходиться на її утриманні. Просить позов задовольнити та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частки з усього заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягувати від дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Позивач подала заяву про розгляд справи за її відсутності, вимоги підтримує, проти заочного розгляду не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином, причини неявки суду не повідомила.
Ухвалою суду вирішено проводити заочний розгляд справи.
Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.
Позивач звернулася до суду для вирішення спору у правовідносинах щодо участі відповідача в утриманні дитини, відносно якої вона позбавлена батьківських прав, шляхом стягнення аліментів.
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва № 489/4698/18 від 11.12.2018 ОСОБА_2 позбавлено батьківських прав відносно дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до посвідчення № 2, виданого згідно з рішенням виконкому Миколаївської міської ради, ОСОБА_1 призначена опікуном над ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Декларація з прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, закріплює, що дитина повинна мати можливість користуватися благами соціального забезпечення, повинна бути забезпечена належним харчуванням, житлом, розвагами та медичним обслуговуванням. Найкраще забезпечення інтересів дитини повинно бути головним принципом, і відповідальність за це лежить перш за все на батьках дитини. Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Держава вживає всіх необхідних заходів щодо забезпечення відновлення утримання дитини батьками.
Статтею 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Дослідивши докази долучені до матеріалів справи щодо їх належності і допустимості, оцінивши їх в сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню і з відповідача на користь позивача слід стягнути аліменти в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 89, 259, 264,265 ЦПК України, суд
вирішив
Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходів), але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 21.01.2020 і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь держави судовий збір 840,80 грн.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 остання відома адреса: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днівне подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення - з моменту складення повного тексту рішення.
Позивач, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено - 10.03.2020.
Суддя В. В. Кокорєв