Єдиний унікальний номер 448/1852/19
Провадження № 3/448/8/20
21.02.2020 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Білоус Ю.Б., розглянувши матеріали справи, що надійшли з Мостиського ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, непрацюючого (згідно даних протоколу),
за ч.1 ст. 130 КУпАП,
учасники справи:
особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,- не з'явився,
встановив:
І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи.
15.11.2019 року о 01:35 год., по вул.Полуботка, 1, що у м.Мостиська, Львівської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем марки «ВАЗ - 21023», реєстр. номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився алкотестером «Drager» у встановленому законом порядку.
Особа, що притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , в судове засідання не з'явився, однак через канцелярію суду подав письмове клопотання про закриття провадження по даній адміністративній справі, у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених у ст.38 КУпАП. Просив розгляд справи проводити у його відсутності.
ІІ. Оцінка суду.
Факт вчинення ОСОБА_1 , вищевказаного правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №376305 від 15.11.2019р., показником алкотестера «Drager» (результат 1,63 проміле), актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відеозаписом із нагрудної камери працівника поліції, який міститься на CD-диску, іншими документами, доданими до протоколу.
При цьому судом враховується також те, що ОСОБА_1 , дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього, - суду не скеровував.
Аналізуючи вищенаведене, приходжу до переконання, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - керування транспортними засобами особами, які перебувають в стані алкогольного сп'яніння.
ІІІ. Застосоване судом законодавств та висновки суду.
Відповідно до ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Положення КУпАП відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для порушника, меті адміністративної відповідальності.
Він передбачає як індивідуальний підхід до застосування примусових заходів залежно від особистих якостей порушника та характеру і обставин вчинення проступку, так і можливість пом'якшення і навіть відмови від застосування заходів відповідальності, якщо її мета може бути досягнута іншим шляхом.
Реалізація принципу індивідуалізації адміністративної відповідальності тісно пов'язана із інститутом звільнення від неї. Адміністративна відповідальність має подвійну мету - захист правопорядку і виховання громадян у дусі поваги до закону та правил співжиття. Зазначену мету можна конкретизувати через дві основні функції адміністративної відповідальності.
Перша з них, репресивно-каральна (або "штрафна"), полягає в тому, що адміністративна відповідальність є, по-перше, актом відплати держави щодо правопорушника, а, по-друге, засобом, який попереджає нові правопорушення.
Друга функція, запобіжно-виховна, тісно пов'язана з попередньою. Вона покликана забезпечити формування в адресатів адміністративно-правових норм мотивів, які б спонукали їх дотримуватись вимог законів, поважати права і законні інтереси інших осіб.
У ч.2 ст.38 КУпАП зазначено, - якщо справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов'язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб'єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.
Слід зазначити, що встановлення законодавцем строку давності притягнення до відповідальності є важливою гарантією прав особи, що випливає з принципу правової визначеності, який є елементом принципу верховенства права. У зв'язку з цим тлумачення положень частини другої статті 38 КУпАП не може носити довільного характеру та розумітися суто формально.
Так, у справі «Волков проти України» (ОlеksапdrVо1кovv.Ukraine,рішення від 9 січня 2013 року, заява № 21722/11) Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) зазначив: «Суд вважає, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними. Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.» (§§137, 139).
Практика ЄСПЛ не містить конкретних вимог щодо того, яким тривалим має бути строк притягнення до відповідальності, у тому числі до адміністративної, залишаючи це питання на розсуд держави, у першу чергу, законодавця. Проте на думку ЄСПЛ, держави повинні встановити такі строки, при цьому відповідні норми мають відповідати критеріям якості та передбачуваності, що накладає певні обмеження під час їх тлумачення таке тлумачення має бути виключно послідовним роз'ясненням правил кримінальної, адміністративної чи іншої відповідальності, яке повинно бути сумісним з сутністю правопорушення та може бути розумно передбачуваним (див.: ОАО ОСОБА_2 . Russia, §571).
У пункті 7 статті 247 КУпАП зазначено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Як вбачається із матеріалів справи відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, - 15.11.2019р., за подію, котра мала місце того ж таки дня.
В подальшому дану справу неодноразово призначалось до судового розгляду, однак кожного разу мало місце відкладення у встановленому законом порядку (ознайомлення з матеріалами справи, перебування на лікуванні, неможливістю прибути в судове засідання у зв'язку із сімейними обставинами, тощо).
Враховуючи вищенаведене, а також те, що на час розгляду справи в суді, тобто станом на 21.02.2020 року минули законодавчо встановлені строки, впродовж яких можливе накладення адміністративного стягнення, провадження в справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 ч.1 ст.130 КУпАП підлягає закриттю.
ІV. Вирішення питання щодо судових витрат.
Згідно вимог ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
В свою чергу, статтею 4 Закону України «Про судовий збір» та ст.40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому виходячи з норм ч.2 ст. 284 та ст.247 КУпАП, не вбачає підстав для звернення судового збору з ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 1, 9, 38, 130 ч.1, 247, 280, 283, 284 КУпАП, судя,
постановив:
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП, - закрити у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником, до Львівського апеляційного суду через Мостиський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці.
Суддя Ю.Б. Білоус
Постанова набрала законної сили « » 20 р.
Суддя Ю.Б. Білоус
Повний текст судового рішення (постанови суду) виготовлений та підписаний суддею у нарадчій кімнаті 21.02.2020 року.