Справа № 265/9045/19
Провадження № 3/265/271/20
10 березня 2020 року місто Маріуполь
Суддя Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області Міхєєва Інна Миколаївна, розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, ІПН НОМЕР_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі за текстом КУпАП),
17 грудня 2019 року о 23:38 годині ОСОБА_1 на пр. Єдності в Лівобережному районі м.Маріуполя керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду для визначення стану сп'яніння за допомогою технічного засобу Drager Alkotest на місці зупинки транспортного засобу та від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, оскільки водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, в письмовій заяві на адресу суду просив розглянути справу без його участі, в присутності адвоката Тесля А.В.
Представник правопорушника адвокат Тесля А.В. в судовому засіданні вказував, що матеріали справи не містять доказів скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП. При зупинці автомобіля ОСОБА_1 у поліцейських не було підстав вважати, що останній знаходився в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а тому поліцейські безпідставно вимагали від ОСОБА_1 проходження огляду на стан сп'яніння. При складанні протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП відносно його підзахисного, допущені порушення, не роз'ясненні його права, тощо. Просив закрити провадження по справі в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, на підставі п.1) ч.1 ст. 247 КУпАП.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, вислухавши захисника Мацури А.М., свідка ОСОБА_2 , судом встановлено наступне.
Відповідно до ст. 1 КУпАП одними із завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України «про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У рішенні ухваленому 29.06.2007 року у справі «ОГаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати, постановив, що будь яка особа яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є такими, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Стаття 9 КУпАП передбачає винність діяння, як обов'язкову ознаку складу правопорушення.
Згідно п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозицією ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність водіїв за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вина ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, а саме:
даними щодо обставин скоєного, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення від 18 грудня 2019 року серія БД № 224095, в якому вказано, що ОСОБА_3 керував автомобілем з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження для визначення стану сп'яніння за допомогою технічного засобу Drager Alkotest на місці зупинки транспортного засобу та від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків;
показаннями допитаного в судовому засідання свідка ОСОБА_2 , який підтвердив, що ОСОБА_3 в його присутності на вимогу поліцейського відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, але не може сказати чи алкогольного чи наркотичного, про що на місці події поліцейським від нього та ще одного свідка було відібрано письмове пояснення, яке ними підписано особисто.
Відповідно до ст. 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом були досліджені відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції.
З переглянутого у присутності захисника, відеозапису долученого до матеріалів справи, встановлено, наступне. Працівниками поліції громадянина ОСОБА_4 було зупинено 17 грудня 2019 року о 23:38 год., за порушення правил дорожнього руху зокрема, що водій не був пристебнутий ременем безпеки. На місці зупинки було розглянуто справу та винесено постанову за ч.5 ст. 121 КУпАП, з чим водій ОСОБА_4 повністю погодився. Під час спілкування з ОСОБА_3 у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, про що було повідомлено ОСОБА_3 та запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці через прибор Drager Alkotest або у медичному закладі охорони здоров'я. Проте ОСОБА_3 відмовився від проходження такого огляду, з відеозапису вбачається, що свідок ОСОБА_2 був присутній на місці події. Після чого на працівниками поліції на водія ОСОБА_3 було складено протокол.
З відеозапису також вбачається, що ОСОБА_3 під час вказаних подій надав плутані пояснення щодо свого стану, неодноразово перебивав працівників поліції, вигукував, загалом з працівниками поліції поводився некоректно. З переглянутого відеозапису приходжу до висновку, що у ОСОБА_3 малися ознаки алкогольного сп'яніння, оскільки поведінка ОСОБА_3 на місці зупинки була такою, що не відповідала обстановці та з точки зору стороннього спостерігача викликала сумніви про перебування останнього у тверезому стані.
Зазначені докази, на думку суду, є належними, допустимими і достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать обставинам справи і об'єктивно узгоджуються між собою.
Працівники поліції, у відповідності до ст. 265-1 КУпАП вилучили посвідчення водія і видали тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом НОМЕР_2
Згідно п.8 Постанови КМУ від 17 грудня 2008 р. N1103 "Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я уповноважена особа Державтоінспекції в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Таким чином, в діях ОСОБА_3 який відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки він, маючи ознаки алкогольного сп'яніння, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
Суд зазначає, що вчинене правопорушення має підвищену суспільну небезпеку, як для самої особи, яка притягується до адміністративної відповідальності так і для інших учасників дорожнього руху.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність судом не встановлено.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу, що вчинила адміністративне правопорушення, ступінь його провини, конкретні обставини справи, вважаю за доцільне, призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави з позбавленням права керувати транспортними засобами.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 29, 33, 34, 130 ч.1, 252, 280, 284 КУпАП, ЗУ «Про судовий збір», суд,
ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у сумі 10200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420,40 гривень.
Апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Донецького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя.
Повний текст постанови складено 13 березня 2020 року.
Суддя Міхєєва І.М.