Справа № 369/1411/20
Провадження № 2-а/369/100/20
Іменем України
04.03.2020 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі головуючої судді Ковальчук Л.М., при секретарі Заїці О.В., за участю позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до рядового поліції першого батальйону другої роти патрульної поліції в м. Біла Церква в Київської області Толяровського Дмитра Івановича про скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАк № 1999121 від 20.01.2020 року,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача рядового поліції першого батальйону другої роти патрульної поліції в м. Біла Церква в Київської області Толяровського Дмитра Івановича про скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серії ЕАк № 1999121 від 20.01.2020 року.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 20.01.2020 року він керував транспортним засобом «Dodge Chardger» д.н.з. НОМЕР_1 , та рухався по автодорозі Київ-Одеса в сторону м. Одеса. Проїжджаючи стаціонарний пост національної патрульної поліції України, який розташований на 78 км автодороги Київ-Одеса, в населеному пункті Біла Церква Київської області, його зупинив інспектор - рядовий поліції першого батальйону другої роти патрульної поліції в м. Біла Церква в Київської області Толяровський Д.І..
Інспектор пояснив, що зупинив транспортний засіб з метою перевірки документів, а саме документів, які посвідчують особу водія, перевірити наявність у водія документів, що посвідчують право керування транспортним засобом, та наявність договору страхування.
Перевіривши документи, інспектор повідомив про порушення п. 9.8 Правил дорожнього руху, а саме, що в населеному пункті в транспортному засобі не були ввімкненні денні ходові вогні або ближнє світло фар.
Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАк № 1999121 від 20.01.2020 року, яка була винесена рядовим поліції першого батальйону другої роти патрульної поліції в м. Біла Церква в Київської області Толяровським Д.І., його, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності в порядку ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Позивач посилався на те, що правил дорожнього руху він не порушував, вважає постанову неправомірною, оскілки вона була складена особою, яка відповідно до вимог КУпАП не має повноважень розглядати адміністративні справи та виносити постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Враховуючи викладене, позивач ОСОБА_1 просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАк № 1999121 від 20.01.2020 року.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав та просив його задовольнити.
У судове засідання відповідач рядовий поліції першого батальйону другої роти патрульної поліції в м. Біла Церква в Київської області Толяровський Д.І. не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі. До суд від представника відповідача надійшов відзив, в якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що поліцейським рядовим поліції першого батальйону другої роти патрульної поліції в м. Біла Церква в Київської області Толяровським Д.І. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАк № 1999121 від 20.01.2020 року відносно ОСОБА_1
Постановою рядового поліції першого батальйону другої роти патрульної поліції в м. Біла Церква в Київської області Толяровського Д.І. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАк № 1999121 від 20.01.2020 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Згідно вказаної постанови встановлено, що 20.01.2020 року о 10 год. 23 хв. в м. Біла Церква на 78 км автодороги Київ-Одеса, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом без ввімкненого ближнього світла фар поза населеним пунктом, чим порушив п. 9.8 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність з ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Згідно постанови серії ЕАк № 1999121 від 20.01.2020 року на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн..
Слід зазначити, що правила дорожнього руху відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (ПДР України).
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Частиною 1 статті 9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновками експертів та показань свідків. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.
Згідно вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008. «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Відповідно до положень ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно з вимогами п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 276 КУпАП визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.
Пунктом 1.3 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР.
Верховний Суд у своїй постанові від 26.04.2018 у справі №338/1/17 вказав, що постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути беззапереченим доказом вчинення цією особою адміністративного проступку, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
У судовому засіданні було досліджено оптичний диск DVD-R, як електронний доказ, на якому було відображено зупинення інспектором позивача та складання відносно нього постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
За змістом п.5 розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07 листопада 2015 року, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі складається у письмовій формі або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.
Тому, у даному випадку оскаржувана постанова роздрукована за допомогою спеціального технічного пристрою із зазначенням всіх пунктів, наведених в Інструкції. У зв'язку з цим, дана постанова у повній мірі відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.
У відзиві на адміністративний позов представником відповідача було зазначено про те, що рядовий поліції першого батальйону другої роти патрульної поліції в м. Біла Церква в Київської області Толяровський Д.І. виконував свої службові завдання 20.01.2020 року, перебував на «автомобільній дорозі М05» відповідно до розстановки сил та засобів, затверджених начальником управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції, зокрема, відповідач рядовий поліції першого батальйону другої роти патрульної поліції в м. Біла Церква в Київської області Толяровський Д.І. є посадовою особою суб'єктом владних повноважень, що має право приймати рішення відповідно до ст. 222 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Зважаючи на викладене, суд вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАк № 1999121 від 20.01.2020 року, складена повноважною особою, за своєю формою та змістом відповідає нормам чинного законодавства, адміністративне стягнення накладено в межах санкції, передбаченої ч.2 ст.122 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приймаючи вказану постанову відповідач рядовий поліції першого батальйону другої роти патрульної поліції в м. Біла Церква в Київської області Толяровський Д.І. діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови з огляду на її правомірність.
Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_1 у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволені адміністративного позову.
Керуючись ст. ст. 9, 122, 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 5, 6, 72, 77, 242, 286 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до рядового поліції першого батальйону другої роти патрульної поліції в м. Біла Церква в Київської області Толяровського Дмитра Івановича про скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серії ЕАк № 1999121 від 20.01.2020 року, відмовити.
Повне рішення виготовлено 13 березня 2020 року.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення суду.
Суддя Ковальчук Л.М.