359/1673/20
№1-КС/359/492/2020
27.02.2020 року м. Бориспіль
Слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , перекладача ОСОБА_5 , затриманої особи громадянина Грузії ОСОБА_6 розглянувши клопотання прокурора про застосування тимчасового арешту відносно ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
У лютому 2020 року на адресу Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання прокурора Бориспільської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про застосування тимчасового арешту.
Клопотання вмотивоване тим, що 24 лютого 2020 року об 15 годин 00 хвилин на території міжнародного аеропорту «Бориспіль» працівниками управління карного розшуку ГУ НП в Київській області виявлено та затримано громадянина Грузії ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , який знаходиться в базі даних «Інтерпол» зі статусом «Розшук», як особа що перебуває у міжнародному розшуку із характером завдання затримання та арешт.
Відповідно до вимог ст.ст. 208, 582 КПК України, працівниками карного розшуку складено протокол про затримання ОСОБА_6 , як особи яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів) за межами України та перебуває у міжнародному розшуку.
Компетентними органами Республіки Туреччина надано ряд документів, що стосуються розшуку затриманої особи та дали беззаперечні підстави затримати таку особу та звернутись із клопотанням про застосування до неї тимчасового арешту.
Так, відповідно до червоного повідомлення з бази даних Інтерпол, а також індивідуального звіту стосовно розшукуваної особи, суддею 4-го мирового суду Бакіркьой у Туреччині 15.05.2013 за №2013/1178 винесене судове рішення, згідно якого постановлено заарештувати ОСОБА_6 у зв'язку із вчиненням злочинів, передбачених Кримінальним кодексом Турецької Республіки.
Інкриміновані громадянину Грузії ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) злочини за законодавством України відповідають кваліфікації, передбаченій ч. 3 ст. 187, п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України і є екстрадиційними, оскільки кожен із яких передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк більше 1 року.
Строк давності притягнення до кримінальної відповідальності не закінчився, оскільки згідно даних наданих турецькою стороною, ОСОБА_6 вчинив злочин 22 квітня 2013 року та після цього оголошений у розшук.
Затриману особу встановлено на підставі закордонного паспорту громадянина Грузії № НОМЕР_1 , який було вилучено у ОСОБА_6 під час затримання. Номер паспорту аналогічний зазначеному у червоному повідомленні з бази даних Інтерпол стосовно розшукуваної особи
У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання та просив суд його задовольнити.
Захисник у судовому засіданні заперечив проти задоволення даного клопотання.
В судовому засіданні ОСОБА_6 заперечував проти задоволення поданого клопотання та підтримав пояснення, надані його захисником.
Заслухавши учасників кримінального процесу та дослідивши письмові докази, що приєднані до клопотання суд дійшов наступного висновку.
Слідчий суддя при винесенні ухвали враховує положення ч. 2 ст. 29 Конституції України, згідно з якою, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою не інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановленим законом.
Згідно із ст.583 КПК України, тимчасовий арешт може бути застосовано до особи, затриманої за вчинення злочину за межами України, на підставі відповідного клопотання прокурора, яке має відповідати вимогам ч.4 ст.583 КПК України, в тому числі і в частині долучення документів на підтвердження обставин, якими прокурор обґрунтовує своє клопотання.
У відповідності до ст. 583 КПК України до затриманої особи, яка вчинила злочин за межами України, застосовується тимчасовий арешт до сорока діб або інший встановлений відповідним міжнародним договором України строк до надходження запиту про її видачу.
При цьому відповідно до ч.4 ст.583 КПК України, прокурор в своєму клопотанні до слідчого судді про застосування тимчасового арешту зобов'язаний надати протокол затримання особи, документи, що містять данні про вчинення особою злочину на території іноземної держави та обрання щодо неї запобіжного заходу компетентним органом іноземної держави, а також документи, що посвідчують особу затриманого.
Згідно п. 10 ч. 1 ст. 541 КПК України, тимчасовий арешт - це взяття під варту особи, розшукуваної за вчинення злочину за межами України, на строк, визначений КПК України або міжнародним договором України, до отримання запиту про видачу (екстрадицію).
Крім того, тимчасовий арешт за своєю правовою природою є спеціальним запобіжним заходом, який застосовується виключно у межах міжнародно-правового співробітництва компетентних органів держав, що стосується видачі осіб відповідно до вимог Європейської конвенції про видачу правопорушників.
При вирішенні питання про застосування тимчасового арешту до затриманої особи суд не вивчає питання її винуватості, наявності відповідних доказів та тим паче не вирішує питання про звільнення особи від покарання призначеного вироком суду іноземної держави, а лише перевіряє наявність відповідних документів органів досудового слідства іноземних держав, які підтверджують факт підозри або обвинувачення особи у вчиненні злочину, а також її перебування у розшуку.
Згідно ст.16 Європейської конвенції про видачу правопорушників, у термінових випадках компетентні органи запитуючої Сторони можуть звертатися із запитом про тимчасовий арешт розшукуваної особи. Компетентні органи запитуваної Сторони вирішують це питання відповідно до свого законодавства. У запиті про тимчасовий арешт повідомляється про існування одного з документів, зазначених у пункті 2а статті 12 (оригіналом або завіреною копією обвинувального вироку та постанови суду або постанови про негайне затримання чи ордера на арешт або іншого розпорядження, яке має таку ж силу і видане відповідно до процедури, передбаченої законодавством запитуючої Сторони), і намір надіслати запит про видачу правопорушника. В ньому також зазначається, за яке правопорушення буде запитуватися видача, де і коли таке правопорушення було вчинене, а також, у міру можливості, опис зовнішності розшукуваної особи. Запит про тимчасовий арешт надсилається компетентним органам запитуваної Сторони або дипломатичними каналами, або безпосередньо поштою, або телеграфом, або через Міжнародну організацію кримінальної поліції (Інтерпол), або у будь-який інший спосіб, який дозволяє мати письмове підтвердження або який визнається запитуваною Стороною. Запитуючий орган без зволікань інформується про результати розгляду його запиту.
Як вбачається з копії протоколу про затримання особи від 24 лютого 2020 року (а.с.5-10), 24 лютого 2020 року о 15 годині 00 хвилин працівниками управління карного розшуку ГУ НП в Київській області було затримано ОСОБА_6 , як особу, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) за межами України та перебуває у міжнародному розшуку.
Відповідно до червоного повідомлення з бази даних Інтерпол, а також індивідуального звіту стосовно розшукуваної особи, суддею 4-го мирового суду Бакіркьой у Туреччині 15.05.2013 за №2013/1178 винесене судове рішення, згідно якого постановлено заарештувати ОСОБА_6 у зв'язку із вчиненням злочинів, передбачених Кримінальним кодексом Турецької Республіки (а.с. 20-23, 27-29).
Інкриміновані громадянину Грузії ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) злочини за законодавством України відповідають кваліфікації, передбаченій ч. З ст. 187, п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України і є екстрадиційними, оскільки кожен із яких передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк більше 1 року.
Строк давності притягнення до кримінальної відповідальності не закінчився, оскільки згідно даних наданих турецькою стороною, ОСОБА_6 вчинив злочин 22 квітня 2013 року та після цього оголошений у розшук.
Крім того, слідчий суддя враховує, що протокол затримання від 24 лютого 2020 року складений у відповідності до чинного законодавства, в присутності перекладача, а також захисника затриманого - адвоката ОСОБА_4 . Зауважень до указаного протоколу у захисника та громадянина Грузії ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) не було (а.с. 9).
З цього приводу, у судді відсутні підстави для визнання даного протоколу неналежним та недопустимим доказом, щоб свідчило про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що права ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) при його затриманні були дотримані у відповідності до вимог КПК України.
Також, у слідчого судді відсутні сумніви щодо відповідності доданих до клопотання копій документів, їх оригіналам, а також щодо їх надходження до Бориспільської місцевої прокуратури, оскільки останні містять відповідний переклад та засвідчені мокрими печатками.
Строк давності притягнення затриманого до відповідальності за вчинення ним кримінального правопорушення відповідно ст.49 КК України, тобто притягнення за особливо тяжкий злочин, - не закінчився.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №16 від 08.10.2004 року "Про деякі питання застосування законодавства, яке регулює порядок і строки затримання (арешту) осіб при вирішенні питань, пов'язаних з екстрадицією" при вирішенні питання про тимчасовий арешт особи з метою її видачі іноземній державі, суд повинен перевірити наявність запиту та відповідних документів, визначених договором, на підставі яких вирішується питання про екстрадицію, а також відсутність обставин, що перешкоджають видачі або передачі.
Підстав, які б перешкоджали здійснення видачі ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) Турецької Республіки, слідчим суддею не встановлено, про них не повідомили в судовому засіданні ні захисник, ні сам затриманий ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ).
В той же час, слідчий суддя вважає, що затримання ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) на території України, не є перешкодою до виконання Україною своїх зобов'язань за указаною вище Європейською конвенцією про видачу правопорушників та Конвенцією СНД про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, ратифікованої в листопаді 1994 року, - оскільки відповідне затримання ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) на підставі запиту іноземної країни все ж таки мало місце на території України.
На підставі вищевикладеного, суд вважає необхідним і достатнім для дотримання балансу інтересів фізичної особи (затриманого) та держави, на підставі ч.1 ст.583 КПК України застосувати тимчасовий арешт у відношенні до ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) строком на 40 діб.
Строк тимчасового арешту слід рахувати з моменту фактичного його затримання.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 376, 582, 583 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора Бориспільської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про застосування тимчасового арешту задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Грузії тимчасовий арешт строком на 40 діб до надходження запиту про його видачу (екстрадицію) від компетентних органів Турецької Республіки.
Перебіг строку тимчасового арешту ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 рахувати з моменту затримання,тобто з 15 години 00 хвилин 24.02.2020 року.
Утримувати ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 в державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Ухвала слідчого судді діє до 15 год.00 хв. 03 квітня 2020 року включно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.
Оголошення повного тексту ухвали слідчого судді здійснено о 13 год.45 год. 03.03.2020 року.
Слідчий суддя
Бориспільського міськрайонного суду ОСОБА_1